Виборча система залишається загадкою для громадян – дослідження ОПОРИ

За 1,5 місяці після ухвалення Закону «Про місцеві вибори» громадяни все ще не мали чіткого уявлення про новації закону, сподіваються обирати не тільки партії, але й конкретних кандидатів, спантеличені новим бюлетенем та ймовірністю того, що в одних округах можуть бути обрані двоє і більше кандидатів, а у деяких – жодного

Про це свідчать результати дослідження, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Аби виправити ситуацію залишилося лише два тижні, тому ОПОРА звертається до усіх суб’єктів виборчого процесу, а також до комісій, відповідальних за організацію виборчого процесу на усіх рівнях, активніше співпрацювати з виборцями задля поширення інформації про особливості голосування та встановлення результатів виборів.

ДОСЛІДЖЕННЯ. РЕЗУЛЬТАТИ ФОКУС-ГРУПОВИХ ДИСКУСІЙ З ВИБОРЦЯМИ

За словами Артема МИРОШНИЧЕНКА, голови відділу якісних методів досліджень КМІС, дослідження проводилося з 31 серпня до 9 вересня у рамках фокус-груп й географічно охопило сім локацій – Київ, Дніпропетровськ, Херсон, Рівне, а також менші міста. “Що стосується самих результатів, то найбільш обізнаними виявились респонденти у Києві. Вони проінформовані про відсотковий бар’єр, можливість відкликання депутата тощо”, - зазначає експерт КМІСу.

Згідно з результатами дослідження, переважна більшість опитаних не знають про зміни виборчої системи або ж чим принципово відрізняється нова виборча система від старої. Ольга АЙВАЗОВСЬКА, координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА, відзначає: «Багато хто з учасників не знає, що виборча система, при використанні якої голосування проводиться за партійними списками, називається «пропорційною». Чимало респондентів також відзначили, що якби не опитування, то дізналися б про зміни лише на виборчій дільниці. Зокрема, це стосується виборців у менших населених пунктах».  

За замовчуванням, більшість учасників дослідження припускають, що в них буде можливість обирати як партію, так і кандидата. Не всі розуміють, що партія може висувати одного кандидата, або не висувати жодного. Дехто очікує системи з “відкритими списками, коли вони зможуть обирати окремо партії, окремо кандидатів”.

Як зауважує Ірина ШВЕЦЬ, керівник проектів Громадянської мережі ОПОРА: “Перше знайомство з новим бюлетенем показало, що він є інтуїтивно незрозумілим для переважної більшості учасників дослідження. Попереднє очікування респондентів щодо бюлетенів, полягало в тому, що вони будуть схожі на вже знайомі: окремо партії з можливістю вибрати, окремо кандидати також з можливістю вибрати”.

Найбільше  учасників бентежить можливість того, що за їхнім округом не пройде жоден кандидат, оскільки вони сприймають це як відсутність «власного представника» у місцевій раді. Частина виборців не очікує і не розуміє, як таке може статися, а тому вважають, що депутат від округу таки буде представлений. Більшість вважає, що в такій ситуації у них не буде можливості захистити свої інтереси, оскільки депутати з інших округів не матимуть часу та бажання вирішувати їхні проблеми».

Оцінюючи окремі зміни виборчої системи, опитувані висловили, зокрема, такі оцінки:

• найбільш позитивно сприймають можливість відкликання мандату депутата за поданням ініціативної групи, в той же час потрібно забезпечити відкритість цього процесу;
• досить нейтрально учасники дослідження сприймають підняття прохідного бар’єру до 5% та зміну системи виборів мерів великих міст;
• відзначають як переваги двотурової системи обрання міських голів у містах із населенням 90 тис. і більше (уникнення можливості перемоги випадковими людьми з низьким рівнем підтримки), так і потенційні недоліки (додаткові витрати з бюджету на організацію другого туру, агресивне протистояння кандидатів та ін.);
• стурбовані неможливістю висуватися до місцевих рад кандидатам, які не належать до жодної партії.

Відзначимо, що учасникам фокус-груп було найважче зрозуміти наступні особливості нової виборчої системи:

• закріплення лідера місцевого осередку партії у виборчому списку і те, що він буде обраний, якщо партії набирає 5 і більше відсотків у багатомандатному територіальному окрузі. Також не надто зрозумілим є те, що всередині партії між собою конкурують всі кандидати, окрім лідера партійного списку;
• той факт, що 5% бар’єр має подолати партія в цілому, а не окремий кандидат на територіальному окрузі;
• той факт, що від одного округу може не пройти жоден кандидат, а від окремих округів може пройти кілька.

Дослідження здійснено за підтримки Європейського Союзу та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Висловлені у досліджені і прес-релізі погляди не обов’язково відображають погляди ЄС чи USAID.

ДОСЛІДЖЕННЯ. РЕЗУЛЬТАТИ ФОКУС-ГРУПОВИХ ДИСКУСІЙ З ВИБОРЦЯМИ