Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа

В новій оцінці потреб України на відновлення та відбудову (RDNA3) за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, що нещодавно підготовлена Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та ООН у координації з гуманітарними партнерами, серед іншого, наголошується про складнощі для медійного сектору України. Зокрема, українські медіа та журналісти продовжують свою діяльність, забезпечуючи доступ до інформації в умовах фінансового тиску та значних труднощів при пошуку, отриманні та передачі інформації.

 Оскільки гендерно чутливе відновлення ставить у центр уваги потреби різних груп жінок і чоловіків, у тому числі через забезпечення їхньої рівноправної участі у відбудові уражених війною регіонів і громад, важливо допомогти українським медіа мати відповідну оптику для матеріалів про відбудову.

Дослідження ГО “Жінки в медіа” “Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа” проводилося з метою з’ясувати з якими складнощами стикаються журналісти й журналістки, висвітлюючи тему відбудови України, та чи надається увага в таких темах гендерночутливому відновленню.

В рамках цієї роботи було опитано 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій.

Абсолютна більшість опитаних журналісток і журналістів вказали, що особисто брали участь у підготовці матеріалів на тему відновлення – 73%. Водночас відслідковується тенденція, коли журналісти по-різному розуміють що є процесом «відновлення України». Можна припустити, що це є наслідком нечіткої комунікації з боку стейкхолдерів. Наприклад, викликає складність визначення питання відбудови поза її фізичним виміром, коли йдеться не лише про будівництво та інфраструктуру, а й про соціальний, культурний, освітні сфери. Дехто з журналістів вважає, що оскільки війна ще триває, то про відбудову зарано говорити. Крім того, деякі редакції вказують, що не розглядають ті теми, про які пишуть, як теми про відновлення, помилково вважаючи, що це тематика характерна для медіа прифронтових територій.

Більше інформації в повній версії дослідження на сайті ГО “Жінки в медіа”.