«Вижити на лінії розмежування»

Громадські активісти Луганщини та Львівщини готуватимуть спільний документальний фільм «Вижити на лінії розмежування», що розповідатиме про непрості питання та виклики прифронтових територій Луганщини (Слобідського краю). Мета спільного проекту – привернути увагу громадськості та експертних середовищ до вивчення складної ситуації прифронтових територій у важливому регіоні.

На початку листопада під час онлайн-конференції громадські активісти Луганщини та Львівщини прийняли рішення про спільне виробництво документального фільму «Вижити на лінії розмежування», що розповідатиме про непрості питання та виклики прифронтових територій Луганської області (Слобідського краю).

Cаме під такою назвою у Львові відбулася панельна дискусія «Вижити на лінії розмежування!», що була компонентом правозахисного семінару «Новий вектор життя: переселенці чи громадяни?», що проводився з 10 по 13 жовтня у межах Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США). Громадське обговорення відбувалося за участю представників експертних середовищ як Львівщини, так і Луганщини, а саме: журналістів та блогерів, громадських активістів, правників, котрі відстоюють права переселенців (тимчасово переміщених осіб). Головні спікери зустрічі – громадська діячка із Севєродонецька Олена Грекова, львівський медіаексперт Олександр Лавринович.

Організатором заходу виступив Центр інформаційних досліджень «Меридіан» у партнерстві із Українською мережевою платформою незалежних експертів «Клен», громадською мережею жінок-переселенок «Компас переселенця», Студентською інформаційною мережею, Інформаційною мережею «Місцевий блогер», громадською ініціативою «Слобідський край».

Результатом експертної зустрічі стало проголошення спільних місцевих громадських ініціатив, зокрема, об’єднання зусиль у створенні та поширенні документального фільму «Вижити на лінії розмежування».

– Мені хотілося не тільки поділитися із львівськими колегами всім масивом проблемних питань прифронтових територій, а й зрозуміти їхнє сприйняття ситуації на Луганщині і також обговорити можливості майбутньої співпраці, – говорить Олена Грекова, громадська діячка із Сєвєродонецька. – Важливо, щоб у Львові розуміли без упереджень, якою є насправді ситуація на Луганщині. Нам важливо запускати спільні громадські проекти, які б нас об’єднували та інтегрували наші зусилля у подоланні негативних стереотипів та пропогандистськіх бар’єрів між Слобіцьким краєм (Луганщиною) та Галичиною (Львівщиною).

– Безумовно зустріч із делегацією луганчан є корисною для нас, – говорить Олег Вівчарик, медіа експерт ГО «Товариство Лева», – оскільки ми дізналися про реальну ситуацію на Луганщині, а також обговорили можливості реалізації спільних громадських ініціатив та інформаційних проектів.

Достатньо активною, а місцями навіть гострою, була дискусія у Львові під час перегляду авторської документальної роботи «На межі» молодої перспективної режисерки Дарії Грекової, переселенки з Луганська, в якій розповідалося про виживання вздовж лінії зіткнення.  «Від Азовського моря до Станиці Луганської довжиною в 450 км вигинається Донбасом лінія зіткнення.  Вздовж неї  – зруйновані населені пункти та людські долі.  Люди вперто відбудовують житло і щоранку радіють, що живі. Тут щастя вимірюється лише здоров`ям, а якість життя –  тишею», – зазначає авторка Дарія Грекова.  

– Саме тоді, в момент дискусії, за результатами обговорення документальної роботи Дарії Грекової «На межі» виникла ідея створити спільний документальний проект про ситуацію на Луганщині, в реалізації якого братимуть участь громадські, експертні середовища та журналісти і блогери Луганщини та Львівщини, – підкреслює Олександр Лавринович, засновник інформаційної мережі «Місцевий блогер». – Дарія влучно передала у своїй кінороботі момент НЕВИЗНАЧЕНОСТІ у всьому, що відображає реальну ситуацію на прифронтових територіях Луганщини – невизначеність у поглядах людей, невизначеність і безпорадність місцевої влади, невизначеність із переселенцями, із самими прифронтовими територіями, із самою логікою конфлікту з боку держави (війна це чи АТО?), що компенсується терміном «гібридний» тощо. Тому у фільмі «На межі» не має чіткої відповіді на ситуацію чи якогось конкретного посилу до глядачів. Можна без перебільшення зазначити, що саме перегляд та обговорення фільму «На межі» сфокусували увагу експертів на потребу спільного виробництва документального фільму, що розповідатиме про непрості питання та виклики прифронтових територій Луганської області. Так виник задум і назва документального фільму – «Вижити на лінії розмежування».

На думку львівського політолога Ігоря Танчина, спільний документальний проект важливий тим, що показуватиме спільне бачення луганських та львівських експертів на вирішення проблем прифронтових територій Луганщини, а також нестиме в собі систему демократичних  цінностей та орієнтирів і буде орієнтований на широку глядацьку аудиторію.

За словами Василя Мицька, відомого у Львові тележурналіста, кіномитця та громадського активіста, ідея показати прифронтову ситуацію на Луганщині є не випадковою, оскільки вона об’єднала фахівців із різних сфер як громадської, так і інформаційної та експертної діяльності. Не відомо чи на всі непрості питання будуть відповіді у документальному фільмі, проте принаймні одна із них вже відома – Луганщина – це Україна.

Безумовно задум львівських та луганських активістів є не з легких, оскільки ще доведеться «проходити бойове злагодження» (як говорять військові), тобто працювати об’єднаними командами, а також займатися пошуком фінансової підтримки інформаційного проекту. Проте від задуму до реалізації – один крок! Важливо, щоб була віра, що справа того варта, а в цьому сумнівів ні в кого немає!

Довідково:

Проект «Новий вектор життя: переселенці чи громадяни?» є спільною мережевою громадською ініціативою партнерських мереж Львівщини та Луганщини та спрямований спільно вирішувати проблеми прифронтових територій Луганщини, тимчасово переміщених осіб (переселенців) і, що дуже важливо – руйнувати негативні стереотипи несприйняття у суспільстві українських внутрішніх біженців (ВПО), котрі постраждали в результаті прихованої військової агресії російських найманців на Сході України, а також інформувати громадськість та експертні середовища про реальну ситуацію у прифронтових територіях Луганщини. Завдяки підтримки Програми національних обмінів за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США) відбуваються контакти львівських та луганських волонтерів, громадських діячів, експертів, щоб спільно вирішувати проблеми та долати перешкоди.

Центр інформаційних досліджень “Меридіан”