Як допомогти українським ветеранам реінтгегруватися

В Україні відсутня державна програма з реінтеграції ветеранів АТО/OOC. Цим напрямком займаються міжнародні, громадські та локальні організації. Відповідно в більшій чи меншій мірі в кожному регіоні діють ініціативи, що допомагають військовим повернутися до повноцінного цивільного життя. Але попри це не всі, хто цього потребує, поспішають скористатися допомогою. Чому так? Спробуємо з’ясувати на прикладі громад Золочева та Кам’янки-Бузької де реалізовується проект “Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей”, який  впроваджує Міжнародна організація з міграції та реалізує у Львівській області Молодіжна організація “СТАН” за фінансової підтримки Європейського Союзу.

У Золочеві, щоб допомогти ветеранам реінтегруватися, місцева ініціативна група вирішила створити ветеранський туристичний клуб, у якому ветерани та інші представники громади зможуть віднайти себе і брати активну участь у житті міста. Клуб є своєрідною платформою для діалогу і спільних дій, зокрема, тут влаштовують спортивно-туристичні походи, на яких ветерани навчають першій невідкладній допомозі, основ топографії, орієнтування на місцевості, навичок по виживанню на природі.

Голова ініціативної групи, військовий капелан Юрій Галабуда каже, що попри таку можливість, бувають моменти, коли ветерани банально соромляться долучатися, маючи необхідні компетенції.

“Треба їх переконувати, треба купу часу з ними проводити. Це телефонні розмови та особисті зустрічі. Переконування, що саме ти, і саме твої вміння будуть корисні, займає багато часу”, – ділиться отець Юрій.

Інша проблема полягає в тому, що є  багато досвідчених ветеранів, які дійсно можуть щось навчати, можуть ділитися своїм досвідом бути активними, але вони змушені виїжджати на заробітки.

В такій ситуації їх вдається залучати в той період, коли вони є вдома, тобто не системно. Це виклик з яким голова ініціативної групи постійно зустрічається.

“Плюс у тому, що робота – це своєрідна трудотерапія. Вони точно не п’ють. Але дуже часто вони через це залишаються закриті”, – наголошує капелан.

Ще є категорія ветеранів, які вперто не хочуть йти на контакт з громадою і реінтегровуватися. За спостереженням капелана, їм легше в своєму товаристві зібратися і згадувати ті півроку чи рік, чи півтора, де вони були, ніж іти щось робити далі.

“Війну ми маємо залишити там, а тут продовжувати громадську активність. Війна буде в нашому серці, голові, пам’яті, але ми не маємо далі тут воювати. Бо войовничість потім буде виливатися у ворожнечу та ненависть”,  – каже Юрій Галабуда.

В той же час громада теж має йти на діалог з ветеранами і не знецінювати їхній вчинок, демонструючи свою вдячність.

Ініціативна група Кам’янки-Бузької також впроваджує проєкт, основною метою якого є повернення ветеранів до повноцінного життя у громаді з врахуванням наслідків збройного конфлікту. Станом на сьогодні в районі, центром якого є Кам’янка-Бузька, проживає понад 400 учасників АТО/OOC, тому питання реінтеграції стоїть доволі гостро. Для досягнення цілей проєкту заплановано проведення серії майстер-класів та тренінгів на тему самоосвіти та фандрайзингу  і курсів відео-, аеро-, фотозйомки, а також монтажу. 

Як розповідає голова ініціативної групи Андрій Корбецький, їхня організація намагається максимально поширювати інформацію про проєкт. І працювати таким чином, щоб ті учасники, які були задіяні в активностях, запрошували своїх побратимів. Тому що у своїй роботі він зіштовхується з такою ситуацією, коли ветерани з недовірою ставляться до того, у чому раніше брали участі.

“Люди стають більш відкритими, по іншому ставляться, після того, коли вони приходять декілька разів. Якщо  людина тільки приходить, вона замкнута, скептично до всього ставиться. А після спілкування, після того як поділиться своїм досвідом, ситуація змінюється”, – говорить Андрій Корбецький.

Він розповідає, що багато людей  змінює свою думку, після особистого спілкування з  ветеранами. Адже багато хто не розуміє внутрішнього стану колишніх військових. За його словами, люди, які не були на війні, не можуть знати, що відчуває людина, яка це пройшла. Важливий діалог.

Психологиня Наталія Чаплинська, яка вже багато років допомагає ветеранам долати посттравматичний синдром після повернення із зони OOC, каже, що війна дуже сильно змінює людей. За її словами, всі, хто повернувся з війни, повернулися іншими. А кожні зміни, які відбуваються в житті людини, за собою несуть і зміни в поведінці, смаках та поглядах. Власне, для цього і відкрито багато курсів для учасників АТО по зміні професії і напрямків діяльності. Але є категорія людей, які повернувшись, нічим більше не хочуть займатися. Їх цікавить або війна, або нічого не цікавить.

Чому так відбувається? Війна багатьох чоловіків в деякій мірі розхолоджує. Адже, зазвичай, на військовій службі дуже багато моментів, коли не ти вирішуєш, що робити, а за тебе вже вирішили і ти є лише виконавцем. І це в багатьох залишається. Це може бути одна з причин, що ветеранам складно реінтегровуватися у суспільстві. Іншою причиною може бути високий рівень тривоги, такий сильний, що вони не можуть керувати собою, тому їм важко, наприклад, втриматися на роботі.

“Всі хлопці, які повертаються, спочатку ходять, як “заморожені”. Емоції і почуття у них так само “заморожені”. Вони не можуть розібратися в тому, що їм подобається і що не подобається. Що їм треба, а що ні.  Найважчим буде той період, коли закінчиться війна і всі повернуться з фронту. Важким буде перший і третій рік. Тому що в перший рік вони відчуватимуть себе героями і вимагатимуть до себе відповідного ставлення. А в третій рік – частина адаптується, а ті шо не адаптуються, якщо вони не будуть звертатися до фахівців і не дозволять з ними працювати, то у них агресія залишиться на все життя. І тоді це буде дуже страшно. Це будуть злочини, наркотики, алкоголь та самогубства”, – застерігає психологиня.

На думку Наталії Чаплинської, щоб допомогти ветеранам реінтгеруватися, потрібно небагато. В першу чергу, місце, де вони можуть збиратися. Своєрідне місце пам’яті, де вони могли б провести урочистості та інші заходи, куди б приходили місцеві мешканці. Це буде об’єднувати громаду та ветеранів.

Матеріал підготовлено в межах проекту “Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей”, який  впроваджує Міжнародна організація з міграції та реалізує у Львівській області Молодіжна організація “СТАН” за фінансової підтримки Європейського Союзу.