Як громадський сектор допомагає розвиватися Волинським громадам

Волинський Інститут Права не одноразово розповідав на сторінках Громадського Простору про усілякі фокус-групи, допомогу в інтеграції внутрішньо переміщених осіб у життя громад, де вони нині перебувають, розвиток громадського сектору та формування нових напрямків у роботі місцевих рад. Цілий калейдоскоп заходів, активностей, напрацювань і подій вдалося провести впродовж кількох місяців. Усе це вони робили в рамках проєкту «Супровід розвитку територіальних громад в умовах викликів спричинених війною», що підтримується програмою «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження».

НАВЧАННЯ

Аби, щось робити, треба знати як. Тож, кажуть представники Волинського інституту права, значну увагу вони приділяли саме навчанню. Зокрема, проводили тренінги для психологів і соціальних педагогів в Люблинецькій та Голобській громадах. Вчилися роботі з дітьми в умовах війни. Основну увагу тренерка Світлана Сасюк приділила наданню першої психологічної допомоги та формуванню особистої психологічної «тривожної» валізки. Отримані знання допоможуть учасникам заходу на практиці результативніше долати травматичні наслідки війни у переселених школярів в різні періоди стресу, а також сприятимуть підвищенню адаптації в нових умовах перебування.

Також  в Голобах провели дводенне бізнес-навчання для ВПО і жителів громади, де професійна бізнес-тренерка Ольга Іванків розповіла учасникам безліч корисностей. Зокрема про те, як почати власну справу, як напрацювати фінансову та описову частини бізнес-плану та найголовніше – де шукати ресурси для початку свого бізнесу.

Це навчання не просто слугуватиме стимулом відкрити власну справу, а й буде додатковим чинником інтеграції в середовище нинішнього перебування. 

Активних мешканців громади вчили проєктному менеджменту. Фаховий тренер, засновник Фундації імені князів-благодійників Острозьких Руслан Краплич давав дуже практичні поради про те як написати проєкт, що буде цікавий донору. А також де шукати ресурси для реалізації задуманого, які найчастіші помилки допускають громадські організації при написанні аплікаційної форми та як зробити ідею інноваційною.

Не випустили з уваги і молодих змінотворців. Керівник Нововолинського молодіжного ресурсного центру «Нові крила» Павло Медина вчив активну молодь Люблинецької громади впливати на владу. Першочерговим питанням було залучення активних підлітків до прийняття рішень селищної ради. Аби краще інтегруватися в ці процеси робоча група напрацювала перший крок – план заходів знайомства молоді з роботою влади громади. Окрім того, спілкувалися про налагодження роботи молодіжного простору та важливість інтеграції внутрішньо переміщених осіб, які теж можуть принести цікаві ідеї для втілення в громаді.

Зазначимо, що питання молодіжної політики в умовах війни загострилось. Фокус уваги громад змінився на питання підтримки військових і внутрішньо переміщених осіб. Багато активістів, які виступали драйверами цього напрямку, пішли у волонтерство. Тому привернення уваги до теми розвитку і самореалізації молоді, на нашу думку, є надзвичайно актуальним. Важливою стала і тема пошуку нових сенсів у роботі сфери культури, яка зараз набуває все більшої важливості. 

КУЛЬТУРА

Як і будь-які наслідки війни, психологічні травми самі по собі нікуди не зникнуть. Саме тому в Люблинецькій громаді вирішили створити театральну студію «Байрактар», де всі охочі можуть відволіктися від тривог війни і проговорити тягар пережитого. 

І в межах цієї студії за сприяння Волинського Інституту Права організували творчо-навчальну лабораторію «Зародження театру». Керівниця та режисерка театру «Гармидер», співзасновниця і викладачка театральної майстерні «ДогориДриґом» Руслана Порицька виступила тренеркою для учасників лабораторії. 

заняття стали чимось більшим ніж розповідь про принципи функціонування театру. Це стало підтримкою впровадження нових соціокультурних послуг в громаді, чи то пак, підтримкою реформи. Адже,  культура в наші дні не може працювати за старими правилами і треба шукати нові форми і змісти. Саме це і зробила майстерня.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Напевно, найголовнішим питанням усього проєкту було те, як зробити так, щоб з ряду гостей чи тимчасових жителів внутрішньо переміщені особи відчули себе частиною громади. Аби не тицяти пальцем в небо потрібна розвідка. Такою розвідкою в цьому питанні стали організовані Волинським Інститутом Права в Голобській і Люблинецькій громадах дві змішані фокус-групи. Завдяки цьому вдалося виявити та проаналізувати практики залучення місцевих жителів і ВПО до вирішення локальних проблем й викликів. Зокрема, за допомогою інтерактивних заходів у формі «світове кафе». Таким чином, спільними зусиллями вдалося створити дорожню карту для інтеграції переселенців у життя згаданих громад і подолання існуючих викликів.