Як громадським організаціям привернути до себе увагу ЗМІ

Журналісти звинувачують громадський сектор у “заполітизованості”, натомість активісти запевняють, що медіа цікавлять виключно сенсації. Якщо Вас теж цікавить, як розірвати це нібито замкнене коло, рекомендуємо прочитати наш наступний текст.

Тема співпраці медіа та третього сектору мала активне обговорення під час Форуму розвитку громадянського суспільства, що відбувався 16-17 листопада у Києві. «Громадський Простір» підготував для Вас корисні поради з дискусії «Кити і акули: як побудувати якісну взаємодію громадських організацій і медіа».

Ніхто нікому нічого не зобов’язаний

Консультантка з питань комунікацій та урядування для громадських організацій Ярина Ясиневич наголошує, що робота ЗМІ та ГО має бути взаємовигідною і це мають розуміти дві сторони: «Пам’ятайте, що ніхто нікому нічого не зобов’язаний. Навіть, якщо ви займаєтесь крутою справою, це не означає, що медіа зобов’язані про вас писати. З іншої сторони – медіа не мають права звинувачувати громадську організацію, що їм не відправили якісний прес-реліз», – наголосила експертка.

“Журналісти часто вживали лайливі слова, згадуючи громадських активістів, відгукуючись «ах, еті общєственнікі» – про відносини ЗМІ та ГО на #freedom4ua була ціла дискусія. Відтворюємо) https://t.co/azW5wUxbKc pic.twitter.com/7ikOLzj2yC

— Громадський Простір (@ProstirUa) 21 листопада 2017 р.

Як повідомила координаторка мережі регіональних журналістів «Інституту масової інформації» Ірина Земляна, у регіональних ЗМІ часто є упереджене ставлення до громадських організацій, яке треба спільно руйнувати.  «Ми робили дослідження та обговорення майже у всіх областях щодо контенту у медіа. Журналісти часто вживали лайливі слова, згадуючи громадських активістів, відгукуючись «ах, еті общєственнікі». Нам було незрозуміло. Ми аналізували контент місцевих ЗМІ і виявили, що якісного і аналітичного контенту є дуже мало, 5-10%. Ми опитували громадян, що вони хочуть читати. Вони хочуть читати про антикорупційні заходи, місцеву владу та нові ініціативи, які з’являються в регіоні, про соціально важливі теми, які в медіа майже не представлені», – розповіла пані Земляна.

Громадські активісти можуть допомогти з експертами та аналітикою

ЗМІ треба бачити в громадських активістах постачальників потрібної експертної аналітики. Це дозволить залучити більшу аудиторію до свого ЗМІ.

Дмитро Стефурак, заступник головного редактора TSN.UA, розповів, що цікаво в їхньому медіа. «Ми постійно шукаємо можливості розширити свою контентну базу і, на жаль, місцеві громадські організації не повністю використовують всі можливості платформи ТSN.UA. З нами є багато каналів зв’язку, але відразу зазначу, що пошта не дуже дієва. Особисто я щодня отримую близько 250 листів, лише деякі з них використовую протягом дня. Я ніколи не читаю листи із темою і прикріпленими листами «Прес-реліз», – зазначив редактор. Як приклад ефективної комунікації з громадським сектором Дмитро Стефурак назвав спільний проект  на історичну тематику із Українським національним інститутом національної пам’яті.

Марина Сингаївська, заступниця генерального директора національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ», розповіла про свій досвід співпраці з громадськими організаціями. «Здебільшого наше видання найактивніше співпрацює із правозахисними організаціями. Ми знайомі з ними особисто. Вони активні, приходять до нас в офіс і прямо кажуть «Давайте, щось разом зробимо!». Наприклад, минулого року ми робили цікавий проект спільно із  «Transparency International». 

Пані Сингаївська підтверджує, що багато громадських організацій є справді заполітизованими, з цим і пов’язана недовіра, у той час як громадська активність за кордоном є більше волонтерською.

«Ми визначили для себе таку стратегію: не писати у стилі «все пропало« і не просто константувати якісь факти, а писати «Що робити?« з думками експертів, які можуть конкретно описати», – поділилась редакторка.

«Новина – це не про вас, а про зміни в суспільстві»

Співпраця ГО і медіа в Україні все ще залишається на рівні відправки прес-релізів та ілюстративних фото, і то не завжди цікавих для читацької аудиторії. Медіаексперти наголошують, що громадські організації часто сприймають ЗМІ виключно як інструмент піару своєї організації, а не вирішення важливих для громадськості питань.

«В Британії, наприклад, громадським активістам дозволяють брати на себе роль журналістів і писати новини, але що ми бачимо у ваших прес-релізах – це сконцентрованість на собі», – розповідає виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

«Новина – це не про вас, а про зміну в суспільстві. Якщо приходить якісний прес-реліз, то він має шанс потрапити у новинну стрічку», – додає експертка.

Присутні під час медіа теж закликають громадських активістів по-іншому подавати інформацію для широкої аудиторії. «Розглянемо на прикладі децентралізації – ніби нудна тема, але це життя мільйонів українців. Громадські організації можуть перекинути свою увагу з голослівної критики місцевих політиків на аналіз дій і розробку рекомендацій, що робити. Такі матеріали більше зацікавлять не тільки місцеві, а й центральні ЗМІ», – наголошує Марина Сингаївська.

 «Коли ми бачимо, що місцеві громадські організації намагаються стати частиною політичних інтересів, то ми відмовляємо. Якщо організація пробує зайти до нас через рекламний відділ, то відразу падає до неї довіра. Якщо громадська організація розповідає про якусь проблему і готова надати не тільки свою позицію, а й допомогти в отриманні інших, то це означає, що з ними можна…», – радить Дмитро Стефурак.

Медіаексперти порадили присутнім громадським активістам більше уваги приділяти «фоновій» комунікації із медіа та налагоджувати особисті зв’язки.

«Ми з вами два потоки громадянського суспільства, і громадянського суспільства не буде, якщо ми не будемо», – підкреслила Марина Сингаївська.

Ірина Баран для Громадського Простору