Як Офіс розвитку Боратинської громади вчить жителів писати проєкти
Сфера проєктного менеджменту в Україні розвивається шаленими темпами. Можливостей дуже багато, але для того щоб вміти ними скористатись, потрібно мати достатньо знань та навичок. Саме над тим, щоб ...
Додано:
ОМГО "Волинський Інститут Права"
Сфера проєктного менеджменту в Україні розвивається шаленими темпами. Можливостей дуже багато, але для того щоб вміти ними скористатись, потрібно мати достатньо знань та навичок. Саме над тим, щоб навчити людей втілювати свої ініціативи в життя, працює Офіс розвитку Боратинської громади. Його створили в рамках проєкту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» за сприяння Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». За пів року роботи завдяки Офісу розвитку громади дві установи виграли свої перші гранти, ще три заклади освіти подали перші проєктні заявки, а місцеві жителі, надихнувшись цими успіхами, взялисия писати власні проєкти, щоб також долучатися до змін у громаді.
Більше про роботу Офісу та про те, як він посприяв налагодженню владно-громадської співпраці, читайте в матеріалі Волинського Інституту Права.
Зрозуміти запит аудиторії – запорука успіху ініціативи. Саме для того щоб визначити цей запит і, опираючись на нього, запропонувати дієвий інструмент втілення змін, у рамках проєкту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» в Боратинській громаді створили комітет співпраці – орган, що об’єднує активістів, представників влади та бізнесу. Під час його роботи стало очевидно, що у громаді є велика кількість активних жителів, які хочуть писати проєкти та втілювати свої ідеї. Комусь заважав брак досвіду та інформації, комусь – невпевненість у власних силах. Тож комітет взявся вирішувати цю проблему.
Так у громаді створили Офіс розвитку, головна мета якого – вчити людей писати проєктні заявки, дати максимум інформації про те, як працює проєктний менеджмент, і допомогти в подачі заявок.
«Ми представили цю ідею голові громади Сергію Яручику, який поставився до неї з великим ентузіазмом і схвалив її. Потім ми запропонували співпрацю колегам, з якими контактували як із пулом активістів у раніше реалізованих проєктах, і навіть запропонували взяти участь в ініціативі тим колегам, від яких не очікували співпраці. Ми були щиро здивовані їхнім інтересом до проєктної діяльності. Отже, в Офісі розвитку фігурують представники майже всіх профільних сфер, що значно підсилить нашу ефективність у написанні та впровадженні проєктів», – зазначає начальниця відділу соціально-економічного розвитку Боратинської сільради Руслана Лихолай.
Повноцінно Офіс запрацював наприкінці січня, а учасники практично одразу включились у роботу. Сконцентрувалися на декількох напрямах: інформування, навчання і власне допомога в оформленні проєктних заявок. До складу Офісу увійшли працівники сільради з різних сфер, громадські активісти та підприємиці. Долучилася також нещодавно створена молодіжна рада. Її голова Олександра Лось пригадує, що буквально одразу після початку співпраці з Офісом вони взялися готувати першу проєктну заявку, щоб посилити інституційну спроможність молодіжної ради.
«У березні ми дізнались, що наша заявка перемогла. Це можна вважати першим проєктом, який отримала наша молодіжна рада», – зазначає вона.
Вже незабаром вдалось оформити другу проєктну заявку – її подала заступниця директора з виховної роботи Баївського ліцею Марія Никитюк. Проєкт стосується фасилітації та медіації у двох школах Боратинської громади.
«Ми подалися на проєкт в Інститут миру і порозуміння. Це заявка нас як громади, але подана з ініціативи жителів. Перед цим я проконсультувалася з сільрадою, бо це має бути співпраця влади й громади. Без влади, звісно, ми нічого не зробимо. Тому тішить, що в цьому плані в нас є повне порозуміння», – зазначає вона.
Значну зацікавленість у написанні проєктів продемонстрували школи Боратинської громади. Тож після серії навчань із грантрайтингу, організованих Офісом розвитку громади, одразу декілька освітніх закладів написали свої перші заявки.
«На проєкти за Програмою “Кусаноне” подалися три заклади освіти одночасно. А це досить серйозна грантова можливість. Представники шкіл писали заявки самостійно, а потім лише відправляли нам на перевірку. Рівень написання цих заявок нас приємно здивував. Взагалі, коли заявки подають не профільні спеціалісти, а самі працівники освіти, адміністрація ліцеїв і гімназій, – це дуже цінно. Це свідчить, що підвищено їхню мотивацію і ці школи вже відчувають себе автономними в цих процесах», – пригадує Руслана Лихолай.
Для того щоб швидко комунікувати та ділитися корисною інформацією, учасники створили чат у Telegram. Там оперативно діляться різними можливостями та допомагають порадами.
«Чат активний, там постійно поширюють інформацію про можливості, вони різнопланові, тобто кожен з різної сфери може знайти щось корисне для себе. Це хороша інформаційна платформа і для пошуку однодумців. Там можна знаходити нові зв’язки, комунікувати з бізнесом, тому це хороший інструмент для пошуку нових ініціатив», – ділиться Олександра Лось.
Окрім цього, учасники Офісу збираються на щоквартальні зустрічі та організовують збори за потреби пропрацювати конкретні питання. Ці зустрічі – додаткове джерело корисної інформації, відзначає учасниця Офісу, підприємиця Ірина Юзва. Завдяки цим зустрічам та обговоренням їй вдалося набагато краще зрозуміти, як працюють органи місцевого самоврядування та дізнатися про стан справ у громаді. А ще це гарна нагода пропонувати власні ідеї.
«Це дозволяє багатьом людям зрозуміти, що вони не просто спостерігають і можуть лише скаржитися, що щось не так відбувається, як їм хочеться, а що вони самі можуть долучатися до змін, пропонувати свої ініціативи», – зазначає вона.
Завдяки сприянню Офісу жінка розпочала роботу над власною першою проєктною заявкою. Зізнається, що не зважилася б на це, якби не підтримка колег.
«Якби я сама захотіла вникнути в цю сферу, мені б це робити було набагато важче, простіше зійти з цієї дистанції. А так ми одне одного підтримуємо і допомагаємо. Є можливість постукати в ці двері, вони відчиняться, всі відкриті до співпраці та консультацій», – ділиться Ірина Юзва.
У межах проєкту учасники Офісу проводять і низку інших заходів, спрямованих на те, щоб ще більше залучати до його роботи громадськість і аналізувати її потреби. Для цього, зокрема, провели онлайн-опитування. Мешканці проголосували в розробленій анкеті, які проблеми у громаді для них нині є найактуальнішими та що необхідно змінити. Ці результати взяли в роботу, щоб, опираючись на них, обирати ті проєкти, які будуть націлені саме на розв’язання конкретних проблем.
Також провели аудит громадських організацій, які зареєстровані у громаді, адже вони можуть стати новими партнерками.
«Це напрацювання бази корисних контактів, бази тих ГО, з якими ми вже співпрацювали або потенційно вони можуть нам бути корисними. Це потрібно для того, щоб розуміти, на кого розраховувати, з ким можна співпрацювати в різних проєктах. Їм треба заходи – ми можемо їм дати залученість і промоцію. Нам потрібна допомога в чомусь – ми теж на них розраховуємо. Це взаємокорисна співпраця», – зазначає Руслана Лихолай.
Посилення співпраці між владою, громадським сектором та бізнесом і є головною метою роботи Офісу. Адже для того щоб ефективно втілювати зміни, треба залучати різні категорії населення. І за пів року зрушення в цьому аспекті вже відчутні.
«Офіс розвитку громади об’єднав навколо себе вмотивованих людей, готових змінювати громаду на краще. Ця ініціатива цінна тим, що покликана налагодити взаємодію місцевої влади та мешканців у такий спосіб, щоб разом вони могли створювати та впроваджувати проєкти місцевого розвитку. Наша громада завжди відкрита для інноваційних ідей і створення Офісу розвитку громади це підтверджує, адже цей інструмент є абсолютно нетиповим для сільської місцевості. Будемо з цікавістю спостерігати за успіхами Офісу та всіляко підтримувати його учасників у реалізації проєктів», – зазначає очільник Боратинської громади Сергій Яручик.
Цей матеріал створено ГО «Волинський Інститут Права» в рамках гранту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.