Як окупація Менщини вплинула на її освітню галузь

Ми поспілкувались із очільницею відділу освіти Менської громади Лук’яненко Іриною Федорівною, яка розповіла, які проблеми з’явились в освіті Менщини із приходом окупації.

Під час періоду окупації території Чернігівської області в освітній галузі Менської громади виникли такі проблеми:

1. Відсутність стабільного доступу до мережі Інтернет через постійні обстріли та пошкодження мереж, а відтак неможливість організації дистанційного навчання для учнів шкіл.
2. Відсутність альтернативних джерел живлення для закладів освіти (генератори) , щоб дозволяло здійснювати освітній процес, навіть при виникненні аварійної ситуації в електричній мережі.
3. Виникли питання забезпечення продуктами харчування закладів освіти, які не мали можливості повноцінно функціонувати через відсутність нормального транспортного сполучення, відсутність коштів та відсутність асортименту продуктів.

Під час правового воєнного стану освітня галузь Менської ТГ має такі проблеми:

1. Труднощі в облаштуванні найпростіших укриттів в закладах освіти громади (відсутність коштів на їх облаштування, відсутність підходящих приміщень).
2. Звільнення підприємців від сплати податкової плати, а відтак, зменшення місцевого бюджету, що потягнуло за собою труднощі з виплатами заробітних плат для не педагогічних працівників шкіл, працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти.
3. Проблеми з підготовкою до початку опалювального сезону, а саме: несвоєчасні поставки дров та вугілля, відсутність торфобрикету, адже заводи на даний час працюють з великими труднощами.
4. Проблема з проведенням платежів, що належать до незахищених статтей, визначених чинним законодавством.

Освітню ситуацію на Менщині також прокоментувала Тетяна Вишняк директор комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб»: «Із початком окупації області призупинилось відвідування дітьми садочків, шкіл. Якість освіти та виховання за дистанційною формою навчання є значно нижчою ніж очне навчання. Батьки школярів мали миттєво включатися в освітній процес на дистанційній формі навчання, адже багатьом дітям треба була допомога. Виходячи з цього дехто з батьків мав вирішити питання із своїм працевлаштуванням. Зараз проблематично забезпечити школи (окремі класи) підручниками, адже через війну припинили свою роботу друкарні. Важливим також є психологічний стан учнів в умовах воєнного часу та у зв’язку з тим, що в громаді з’явилися ВПО і в класах стало більше учнів».

Начальник відділу освіти Лук’яненко Ірина Федорівна говорить, що зараз громада після звільнення оговтується та працює над вирішенням цих освітніх питань, а також прагне, щоб освіта Менщини була якісною та безпечною: «Найперше, що потрібно зробити – визначитися із тим, що важливо вирішити в першу чергу. Все залежить від фінансування, але зараз на першому місці – обороноздатність країни. Ми постійно пишемо звернення до нардепів, казначейства. Ремонтуємо та фарбуємо старі меблі, користуємось електронними підручниками. Велику роботу роблять самі вчителі – роздруковують наочність самостійно та роздатковий матеріал».

Освітяни разом із батьками та владою спільними зусиллями намагаються покращити освітній процес, адже освічена нація – це наше майбутнє. Діти ВПО, для яких Мена стала прихистком, повноцінно залучені до навчально-виховного процесу та включаються у вирішення багатьох питань.

Матеріал підготовлено ГО «Центр Доброчин» в рамках проєкту “Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО” за підтримки МФ «Відродження» (Програма «Демократична практика»).

Фото з фейсбук-сторінки Менської районної гімназії