Як посадовці намагаються уникнути люстрації

Для держслужбовців Закон України «Про очищення влади» став серйозним випробуванням стійкості їхньої психіки та своєрідним екзаменом на вигадливість: яким чином можна обійти його виконання та залишитись на посаді, не відповідаючи при цьому основним люстраційним критеріям.

На даний момент можна виокремити три поширені та три прецеденти, які можуть використовуватись чиновниками як схеми уникнення люстрації:
1. Отримання учасника статусу АТО, не будучи його суб’єктом;
2. Звернення до суду про поновлення;
3. Перехід на нижчі за статусом посади для перенесення часу перевірки;
4. Заборона звільняти чиновника, який перебуває в іншому судовому процесі;
5. Звільнення з посади, щоб не проходити перевірку;
6. Перенесення дати початку перевірки.

Найбільш поширеним механізмом, що застосовується службовими особами, які підпадають під дію люстраційного закону, є позови до суду про поновлення. Зі 174 проваджень на сьогодні 2 закінчились задоволенням позову – екс-прокурора Харківської області Володимира Суходубова та Андрія Жовнера (керівника управління корупційних ризиків Секретаріату Кабінету Міністрів) із Запоріжжя. Обидва поновлення наразі в апеляційних судах. Цікаво, що у 50% (92 справ) випадках при розгляді прав суди припиняють розгляд до моменту, коли Конституційний суд України надасть роз’яснення стосовно конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади».

Найбільш аморальним способом уникнути люстрації є отримання статусу учасника АТО несуб’єктами, тобто представниками інших структур, окрім військових формувань чи Національної гвардії України.

За інформацією Міжвідомчої комісії з надання статусу учасника бойових дій в зоні АТО, більше 3,5 тисяч людей наразі отримали статус учасника АТО. Із них тільки 21 особі, яка не є суб’єктом, такий статус надано, документи ж подали майже 200 осіб. Інформації про тих, кому статус учасника АТО не надали, відсутня.

Ілюстрація використання цього механізму – отримання статусу учасника АТО заступником Міністра регіонального розвитку Дмитром Ісаєнком, який не будучи суб’єктом Антитерористичної операції, отримав цей статус. Коли ця інформація набула розголосу, під тиском громадськості він написав заяву про відмову від статусу, через незаконне отримання якого проти нього було розпочато кримінальне провадження, а Прем’єр-міністр зробив подання про його звільнення.

Також раніше повідомлялось, що у жовтні 2014 року до міста Краматорська Донецької області, яке знаходиться в зоні АТО, у відрядження виїхали співробітники прокуратури. Фактичною причиною поїздки є участь у семінарі. Тоді за результатами розслідувань ЗМІ було висловлено припущення, що основна причина поїздки – отримання статусу учасника бойових дій в штабі АТО, оскільки навіть не вдалося знайти підтверджень, що такий семінар там дійсно відбувався. Хто з тих людей подав документи на отримання цього статусу – наразі невідомо, саме тому важливим є громадський контроль та оприлюднення відповідної інформації.

Крім того, до Департаменту з питань люстрації Мінюсту надійшла заява від Суворовського районного суду Одеси, з повідомлення подання суддею Олесі Мунтян до ВРУ заяви про звільнення. Оскільки збирається звільнятись, то не проходить перевірку відповідно до норм Закону України «Про очищення влади». Проте порядок звільнення особи з посади судді має достатньо складний механізм, оскільки проходить через рішення Верховної ради України. Існує ризик, що поки йде розгляд питання про звільнення, перевірка закінчується, а суддя може відкликати свою заяву і залишитись на своїй посаді, не пройшовши перевірку. Саме тому громадськість повинна пильно моніторити, як проходить перевірка суддів, звертаючи увагу на інформацію про ймовірні зловживання.

Також надходила інформація про осіб, які переходили з керівної посади на посаду чиновника середньої ланки, оскільки це відтерміновує процес проходження перевірки на пізнішій строк. Конкретних фактів наразі немає, проте була інформація, що начальники відділів Державної реєстраційної служби України використовують цю схему.

Нетиповою схемою уникнення люстрації є прецедент із забороною звільняти чиновника з посади, доки він перебуває в іншому судовому процесі, в даному випадку — за аліменти. Богунський районний суд міста Житомира виніс рішення, що звільнення з посади Першого заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області негативно позначиться на правах дитини, оскільки остання залишиться без матеріального забезпечення, і заборонив ДФС області звільняти жінку-чиновника до закінчення розгляду справи по аліментах.

Нарешті, зухвалим прецедентом було рішення про перенесення початку перевірки суддів Апеляційного суду міста Києва. Постановою Кабміну про порядок проведення перевірки, зокрема, судам, надано право самостійно визначати дату початку перевірки за умови, що вони встигнуть пройти її у період з грудня 2014 по грудень 2015. Цим скористався Апеляційний суд міста Києва, який спочатку призначив початок перевірки на 19 грудня, а потім своїм рішенням переніс її початок на півроку — на червень. Голова суду під час зустрічі з активістами люстраційнго комітету та Автомайдану взагалі заявив, що суддів,які підпадають під люстрацію у відомстві немає.

Черговий етап перевірок закінчиться наприкінці січня — початку лютого, тому не виключено, що з’являться нові механізми саботувати виконання Закону України «Про очищення влади». Саме тому пильний контроль громадськості за процесом люстраційної перевірки може стати своєрідною «червоною карткою» для порушників Закону. Перевірте прямо зараз, чи підпадають відомі вам чиновники під люстрацію, за допомогою наших інфографічних матеріалів.

Джерело : lku.org.ua