Як потрібно реформувати держслужбу в процесі євроінтеграції

23 червня Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, який водночас відкриває нові можливості для нашої країни, але й вимагає великої роботи над гармонізацією законодавства. Для цього потрібні висока організованість державного управління та  державної служби.

Щоб обговорити, як має трансформуватися державна служба для готовності до викликів євроінтеграції, 15 липня Аспен Інститут Київ спільно з проєктом EU4Par провів онлайн-обговорення “Євроінтеграція і державне управління: стратегія і пріоритети”.

Серед основних тез дискусії:

• Коли почнеться переговорний процес щодо отримання членства в ЄС? Переговорний процес, який допоможе визначити чіткі критерії членства, є важливим для України. Водночас, варто зазначити, що переговори про членство почнуться після досягнення Україною критеріїв кандидатства, а також після стабілізації геополітичної ситуації.
• Чи може бути швидким процес прийняття рішень та їх узгодження з міжнародними партнерами? Процес узгодження та прийняття рішень сьогодні може бути досить швидким завдяки значній діджиталізації, а також відкриттю кордонів. Окрім того, статус кандидата відкриває можливості більшої взаємодії з Єврокомісією. Також вже зараз ведуться переговори з деякими країнами, які готові допомогти з окремими напрямками. Зокрема — в тій частині, що стосується реформи державного управління.
• Чи буде корисним для України досвід інших країн-членів ЄС? Отримання Україною статусу кандидата в ЄС співпало зі сплеском парламентської дипломатії. Задовго до прийняття рішення щодо кандидатства, парламентарі отримали змогу дізнатися про досвід інших країн-членів ЄС щодо гармонізації їхнього законодавства. Для України дуже важливим буде досвід як нещодавніх країн-членів ЄС (Хорватії, Румунії, Болгарії), так і країн Балтії, адже подібно до України, їхнє законодавство також було “радянізоване”.
• Як повинна змінюватись державна служба з огляду на перспективу членства в ЄС? Не дивлячись на особливості державної служби в кожної з країн-членів, Європейський Союз вимагає від країн членів дотримання базових принципів у цій галузі. Такими принципами є відкритість, ефективність та підзвітність. Посилення державної служби є надзвичайно важливим. Держслужбі потрібні компетентні фахівці. Державна служба має бути професійною, має бути кадровий резерв, система розвитку, HRMIS, прозора процедура пошуку, найму та адаптації, узгоджені всі повноваження між рівнями. Ідей багато, але проблемна зона — це якраз впровадження. 
• На що ще потрібно зважати під час реформи державної служби?
   – Важливо, щоб процес реформування державної служби був пов’язаний не стільки з Євроінтеграцією, скільки з інтересами та потребами України. Окрім того, необхідно враховувати різницю між державною службою під час війни та після, коли почнеться відновлення країни. 
   – Наразі проведено функціональний аналіз. Є розуміння, з чого складається кожне з міністерств. Проблема є в тому, що якщо взяти орган центральної влади і подивитись на тих людей, які цей орган наповнюють, то 35-40% — це супровідні функції, які дублюються по різних ЦОВВ. Ще десь 15-20% — це управління власністю, і невелика решта — це політикотворці. А має бути навпаки.
   – Лунала думка, що ключовою проблемою, вирішення якої мало б величезну цінність, є питання винагороди. Не заробітної плати, а набагато ширше. Уся система компенсації та пільг, яка супроводжує розвиток і ефективну діяльність державного службовця, яка дозволяє йому бути ефективним і виконувати функції. Зараз є вікно змін, щоб це зробити. 

Спікерами події були:

• Роман Бондар, Старший партнер, глава офісу Korn Ferry в Києві.
• Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України.
• Наталія Форсюк, Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
• Альона Шкрум, Народна депутатка України.

Модерували захід Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди” та Роман Кобець, науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди, кандидат філософських наук.

Нагадуємо, що 6 липня відбувся онлайн-діалог з експертами, які впроваджували євроінтеграцію у Польщі та Латвії. 

Захід відбувся в межах проєкту «Доброчесність і врядування» за підтримки National Endowment for Democracy, ​​ EU4PAR та Офісу реформ КМУ.