Як у Кривому Розі активісти згуртували потужну волонтерську спільноту для підтримки міста

До війни ГО «Об’єднання Відповідальних Громадян» допомагала в розбудові громадянського суспільства: робили акцент на доступній інфраструктурі для батьків з дітьми, для людей з інвалідністю, особливо, які рухаються у кріслах колісних — для них складніше розбудовувати інфраструктуру. Також працювали над розвитком велоруху та велоспільноти в Кривому Розі. 

Після 24 лютого організація продовжила допомагати людям з інвалідністю, родинам, які змушені були евакуюватись із міст та сіл, де йдуть важкі бої. Навіть  коли бої точаться сьогодні зовсім близько команда працює, будує партнерства — аби спільно наближати перемогу України.

Як у Кривому Розі вдалося сформувати волонтерську спільноту, яка тримає важливий фронт підтримки в регіоні протягом цих непростих 100+ днів війни — для EUProstir розповіла Анна Ємельянова, учасниця програми для лідерів громадянського суспільства Eastern Partnership Civil Society Facility, очільниця ГО «Об’єднання Відповідальних Громадян».

“Особисто я і більшість членів нашої команди сподівались, що насправді немає реальної загрози і війни не буде. Можливо, просто хотіли вірити в найкраще, але точно до цього не готувалися. Тому, коли 24 лютого ми зрозуміли, що війна розпочалася, майже ніхто не знав що робити. Та до нас почала надходити велика кількість запитів від людей: комусь було щось треба, а у когось це щось було і він був готовий це надати. Так, вже 26 лютого ми запустили мінімальний координаційний штаб: спочатку допомагали пошуком матеріалів для створення фортифікаційних споруд”, — згадує Анна Ємельянова. 

Фактично через 48 годин почали масштабну роботу

До команди долучилась велика кількість людей, зокрема члени організації, представники ради «Об’єднання Відповідальних Громадян». Кожен приходив і казав: ми готові допомагати, що потрібно робити? 

Кожен розбудовував свій напрямок: хтось допомагав з пошуком матеріалів (цемент, пісок, бетонні блоки), хтось опікувався одним із виїздів з міста і розбудовував спільноту, яка займалась допомогою у тому напрямку. Фактично, кожен був корисний тим, що міг та вмів, і там, де бачив свою необхідність. А команда допомагала це все координувати, щоб не було дублювання запитів.

Як і по всій Україні, відкривали збори на важливі речі: рації, медикаменти, запчастини, лопати, кабелі… З часом, ми зрозуміли, що є великий попит на розгрузки і почали невеличке виробництво. Звичайно, ми шукали для цього тканину, хто це буде робити, як це буде зроблено. За місяць було налагоджено виробництво бронежилетів. Ми знайшли плити, закуповували їх за кордоном, а тут шили плитоноски для них. Великий попит був на автомобілі для ЗСУ… Купа різної роботи, багато різних людей, які складають велику силу. 

Домовились з Укрзалізницею і евакуювали людей з інвалідністю

Наша організація отримала грант на «арт-шахту»: це мав бути культурний центр, ревіталізований з промислової будівлі. Ми працювали над запуском цього проєкту, але зрозуміли, що в такий час невизначеності, планувати і робити його неможливо. Тому, частину цього гранту використали для організації евакуації людей з інвалідністю. Після всіх подій в Бучі та інших містах ми розуміли, що таким людям найважче діставатись бомбосховищ. Є люди з інвалідністю, які і не можуть перебувати там, особливо це люди з розладом нервової системи. Так ми зрозуміли, що маємо з цим допомогти. 

Для цього ми закупили три мінібуси з підйомником, якраз для людей на візках. Через наших партнерів в Офісі Президента України, нам вдалось налагодити співпрацю з Укрзалізницею і ми могли замовляти евакуаційні вагони для наших людей. Це міг бути вагон у спеціальному евакуаційному потязі або причіпний вагон у складі звичайного потягу.

Розуміючи, що цим людям бажано виїхати за кордон, ми організовували весь процес евакуації. Знаходили партнерів в країнах ЄС, до кого з певністю могли відправляти людей з інвалідністю. Працювати індивідуально для нас було організаційно складно: ресурси, які потрібні для цього, майже однакові — чи це одна людина чи група 50 людей. Шукали партнерів серед своїх контактів: перший, хто вийшов на контакт, була колега з Румунії, яка працює в Американських Радах з міжнародної освіти. Перша наша евакуаційна поїздка відбулася до Польщі: ми організували там дистанційно невеликий хаб, де наших людей зустрічали, розміщували, а потім вони їхали далі в інші країни.  

Усього нам вдалось евакуювати за кордон 350 людей з інвалідністю, а також членів їхніх сімей — в цілому близько 600 осіб.

Продовжуємо допомагати

Актуальним запитом лишається допомога переміщеним людям з продуктами, побутовими речами, з медикаментами. Наразі ми майже завершили ініціативу з евакуацією. І будемо працювати для внутрішньо переміщених людей в місті, а також тих, хто залишився на територіях, що знаходяться під обстрілами, надаватимемо їм консультації і гуманітарну допомогу. В цьому нас підтримує Європейський Союз, в межах проєкту Eastern Partnership Civil Society Facility.

Чимало людей, які приїхали до Кривого Рогу з Дніпропетровської та Херсонської областей, мають потребу в юридичних консультаціях щодо пошкодженого або зруйнованого майна: як подати повідомлення, які документи потрібні. На даний момент, фактично, ми вже стартували наш проєкт «Підтримка внутрішньо переміщених осіб та мешканців Кривого Рогу». 

Днями відбулась перша групова юридична консультація про особливості законодавства та способи подання повідомлення про пошкоджене або знищене майно, про терміни подачі, про те, чим відрізняється ситуація, коли територія окупована, деокупована або є зоною активних боїв та ін. 

Зрозуміло, що зараз реалії інші, нам потрібно розуміти куди, як і для чого ми йдемо. Пріоритет — розвиток громадянського суспільства, але важливо пам’ятати про напрями, які будуть актуальні. Це робота з ветеранами, психологічна та медична допомога. Потік подібних питань і запитів буде шалений, і я не впевнена на 100%, що держава готова це все покрити повністю. Тому будемо орієнтуватися на фактичний стан речей, гадаю, ці питання поставатимуть і перед громадянським суспільством. Допомога тим, хто заплатив високу ціну протягом війни, тим, хто змушений був переїхати, тим, у кого в сім’ях хтось загинув, ветеранам — через соціальну допомогу, психологічну, через медичну реабілітацію. 

А більше читайте на сайті EUprostir: Навіть коли обстріли стають ближче — «відповідальні громадяни» Кривого Рогу продовжують діяти