Як відновлювалась пам’ять про Медвинське повстання
Розповідає Іван Степанченко (1941 р. н.) — мешканець с. Медвин, краєзнавець, один із тих, хто відновлював пам'ять про Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 рр. та з кінця 1980-х ...
Додано:
Віталій Ніщименко
Розповідає Іван Степанченко (1941 р. н.) — мешканець с. Медвин, краєзнавець, один із тих, хто відновлював пам’ять про Медвинське антибільшовицьке повстання 1919-1922 рр. та з кінця 1980-х організовував акції вшанування страчених будьонівцями медвинців. У 1991 році Іван Якович вивісив на будівлі цегельного заводу перший у Медвині синьо-жовтий прапор.
«Досліджуючи Медвинське антибільшовицьке повстання, нам важливо також зафіксувати пам’ять про людей, які першими взялися відновлювати його історію та наважилися вшановувати повстанців тоді, коли совєцька імперія ще була живою» — розповідає Марина Гогуля, співзасновниця освітньої ініціативи «Медвин. Повстання».
Медвинське антибільшовицьке повстання (Медвинське республіка) — повстання мешканців Медвина, Ісайок та сусідніх сіл на Богуславщині у 1919-1922 рр. Повстанці поділяли ідею самостійної України та сподівалися на підсилення армією УНР, однак у вересні 1920 року були розбиті регулярною Червоною армією на чолі з Будьонним і перейшли до підпільної боротьби. У знак помсти за непокірність каральний загін більшовиків взяв у полон і стратив біля 80 медвинців, на місці розправи над якими селяни насипали курган, а згодом поставили пам’ятник. Публічне вшанування загиблих від рук будьонівців медвинців та всіх повстанців відновилося 1989 р. і відбувається щороку 13 жовтня.