Як владі та мешканцям ОТГ почути одне одного?

Як мешканцям та керівництву об'єднаних територіальних громад краще чути одне одного? Як ідеї громади реалізувати на практиці за підтримки влади? Про це і не тільки говорил під час прес-конференції ...

58441383_2419085718325861_2567970588479979520_n
Як владі та мешканцям ОТГ почути одне одного?

Як мешканцям та керівництву об’єднаних територіальних громад краще чути одне одного? Як ідеї громади реалізувати на практиці за підтримки влади? Про це і не тільки говорил під час прес-конференції «Розвиток місцевої демократії, як основа розвитку громад», організованої Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН.

Захід відбувся в Луцьку за участю представників волинських ОТГ, громадських активістів, ЗМІ.

58443956_2419085684992531_2555438032824041472_n

«Без змін неможлива будь-яка реформа. Якщо мешканці ОТГ критикуватимуть владу в себе на кухні або в соціальних мережах, то не потрібно сподіватися, що посадовці всерйоз сприйматимуть такі думки і поради. Якщо керівництво ОТГ не залучатиме активних мешканців до прийняття важливих рішень, то громада розвиватиметься неповноцінно. Розвиток можливий за умови діалогу. В якій формі? Кожен вибирає сам», – зазначає керівниця Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Ірина Гайдучик.

57587030_2419085698325863_7509989237496741888_n

Один із способів чітко прописати відносини між мешканцями та владою в ОТГ є написання та прийняття Статуту територіальної громади. Цей документ, який використовується для врегулювання окремих відносин місцевої влади та мешканців, можна порівняти з свідоцтвом про шлюб. Ми можемо жити і без нього, проте, розуміємо, що певні важливі взаємні права та обов’язки, виникають тоді, коли чоловік та жінка «офіційно» стали сім’єю.

Ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  наділяє місцеву раду правом, а не обов’язком приймати статут територіальної громади. Саме тому, більшість громад не спішать приймати цей документ, Так, згідно даних від Головного територіального управління юстиції у Волинській області станом на 15 лютого 2019 року, лише 11 територіальних громад Волині мають зареєстрований Статут територіальної громади. Лише 5 з 11 напрацьовані після старту реформи децентралізації, тобто з урахуванням особливостей взаємовідносин влади та громади у процесі розбудови громад.

«Ті громади, які мають статути не до кінця розуміють, що там є. Здебільшого, інформація копіюється з шаблону і особливо не вичитуються. Тому дублюється інформація, яка є в інших документах чи нормативних актах. Тому прописані речі, які на практиці абсолютно недієві. До прикладу, в деяких статутах прописане поняття місцевого референдуму, яке взагалі не регламентовано законами України», – зазначив експерт Волинського ресурсного центру місцевої демократії Михайло Шелеп.

58376331_2419085924992507_831390279914225664_n

Експерт також стверджує, що мало зробити Статут, ним потрібно користуватися. Водночас, громад за часту мало знає про цей документ, тому потрібно проводити активну інформаційну кампанію серед мешканців щодо використання Статуту на практиці.

«Завдяки проекту «Запровадження практик системного діалогу влади та громади у об’єднаних територіальних громадах», що реалізується Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН та фінансується Міжнародним фондом «Відродження» ми мали змогу провести інформаційні зустрічі для мещканців Жидиченської та Литовезької ОТГ. Більшість із учасників вперше чули про Статут тергромади. Раді, що вони не тільки слухали нас, а й багато питалися про інструменти впливу на місцеву владу, про її повноваження і про можливості громадського контролю», – розповіла Ірина Гайдучик.

Крім стату, під час заходу приділили увагу ще одному містку взаємодії керівництва ОТГ та мешканців – конкурсу громадських ініціатив. За словами експертів, все більше громад оголошують подібні конкурси і це дає свої результати.

58649514_2419085811659185_6519870508354240512_n

«Мова йде не тільки про те, що дякуючи реалізованим ініціативам в громаді, наприклад, з’являються нові зупинки громадського транспорту чи відбуваються різні фестивалі. В такий спосіб влада та мешканці вчаться комунікувати на благо громади», – вважає Михайло Шелеп.

Водночас, для того, щоб такий конкурс приніс максимальний ефект, потрібно знову ж таки організовувати різноманітні інформаційні зустрічі та навчання для громади, щодо особливості написання проектних заявок. Якщо інформація про конкурс розміщена тільки на дошці оголошень чи на сайті ради, то не варто очікувати активних зголошень.

«Під час роботи помічаю, що у тих громадах, де не для галочки а на практиці реалізуються різні форми взаємодії влади та мешканців, набагато менше конфліктів, Якщо вони й виникають, то є ефективні шляхи їх вирішення. Тому, однозначно майбутнє за тими ОТГ, де влада та мешканці вміють чути одне одного», – зазначив представник Волинського інституту права Дмитро Безвербний.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Успіх програми "Дітям війни": роль партнерів

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення