Як вирішують проблеми переселенців в Одесі

Підведено підсумки роботи проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», що реалізується Данською радою у справах біженців і Всеукраїнським благодійним фондом «Право ...

DSCN0547
Як вирішують проблеми переселенців в Одесі

Підведено підсумки роботи проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», що реалізується Данською радою у справах біженців і Всеукраїнським благодійним фондом «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Даний проект являє собою комплексну ініціативу, спрямовану на захист індивідуальних прав, розвиток громадянського суспільства, роботу із законодавчими ініціативами.

Через 18 місяців після початку військових дій постраждалі від конфлікту люди все ще продовжують стикатися з багатьма проблемами. Найчастіше вони відчувають труднощі під час пошуку житла і роботи, отриманні медичної допомоги; вони обмежені у виборі банку при отриманні соціальних виплат і пенсій, зобов’язані повторно подавати документи у соціальні служби при переміщенні з регіону в регіон. Переселенці змушені отримувати нову довідку в органах соціального захисту кожні шість місяців і “відмічатися” в органах міграційної служби з тією ж частотою; в іншому випадку, їх довідки втратять чинність, а всі соціальні виплати (у тому числі і пенсії) будуть припинені до отримання нової довідки та штампа Державної міграційної служби.

Для того щоб вирішити ці проблеми, необхідно скоординувати зусилля НДО, уряду і суспільства. При цьому важливо приділяти увагу не тільки вирішенню термінових гуманітарних проблем, а й виробленню довготривалих рішень.

Проект охопив 20 областей України, в тому числі Донецьку і Луганську. Адресну допомогу отримали понад 1 тис. сімей (в Одеській області – 169), у заходах, спрямованих на інтеграцію переміщених людей у ​​місцеві громади, взяли участь більше 3,8 тис. осіб (в Одеській області – 289). У проекті були задіяні 6 правозахисних організацій, 22 НДО отримали малі гранти для реалізації власних ідей. Фінансування отримали 100 невеликих ініціатив, де ключову роль зіграли самі переселенці.

Під час роботи проекту було встановлено, що 59% опитаних переселенців до конфлікту одержували соціальну допомогу від держави у будь-якому вигляді, при цьому 11% після переміщення не змогли відновити право на отримання такої допомоги. 21% вимушених переселенців не змогли належним чином завершити трудові відносини з роботодавцями, а 15% з тих, хто звільнився, не отримали свої трудові книжки.

«З початку конфлікту Одеська область прийняла понад 35 тис. переселенців. Щоб допомогти їм з адаптацією на новому місці, ми прагнемо створити умови для діалогу між внутрішньо переміщеними людьми та місцевими громадами. За підтримки нашого проекту відбулися спортивні змагання та пікніки, була відкрита ігрова кімната для дітей, проведені екскурсії по місту та сесії арт-терапії. Ці заходи допомогли ВПЛ ближче познайомитися з містом і його жителями. Крім того, в рамках проекту ми надаємо допомогу переселенцям у вирішенні юридичних питань. Так, в Одеській області було надано майже 1,5 тис. юридичних консультацій», – розповіла Наталія Маслова, керівник регіонального офісу проекту в Одеській області.

Велика увага в рамках проекту приділялася зміні законодавчої бази. Адвокаційна команда проекту спільно з іншими правозахисними організаціями розробила поправки до закону про переселенців, і домоглася того, щоб законопроект 2166 був прийнятий Верховною Радою. Враховуючи рішення президента відправити законопроект на доопрацювання, необхідно виконати ще багато роботи, щоб донести владі необхідність пропонованих правозахисниками змін.

«Однією з ключових особливостей проекту є унікальний досвід співпраці міжнародної та національної організацій на всіх рівнях: від моніторингу ситуації на місцях до впровадження системних змін до законодавства та щоденної практики роботи виконавчих органів влади. Ми як і раніше відкриті для співпраці і діалогу з державними організаціями, громадянським суспільством та місцевими громадами для планування подальших кроків», – підкреслив Андрій Гнида, регіональний координатор програми розвитку спроможностей проекту.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я

Результати опитування: як в Україні змінюється споживання тютюнових та нікотинових виробів

Результати дослідження держзакупівель при будівництві укриттів на базі освітніх закладів Херсона