Як зберегти традиційну культуру та нашу ідентичність, міркували на триденному заході у Богуславі

У розпал літа, з 19 по 21 липня, у Богуславі, що на Київщині, пройшов захід «Round-table & Networking: Етнографія. Етнологія. НКС», організований громадською організацією «Навколо Нас. UA» в межах проєкту «Одяг і традиція. Богуславщина». Подія зібрала близько 80 учасників з усієї України. Це зібрання мало науково-практичну спрямованість і стало конструктивним діалогом провідних фахівців у галузі етнології, етнографії, нематеріальної культурної спадщини, музеєзнавства з людьми, залюбленими в українську культуру та зацікавленими в збереженні та ревіталізації українських традицій. Зустріч відбувалася у форматі круглого столу, нетворкінгів, майстер-класів із традиційного співу, танців і народних ремесл, неформального спілкування, презентацій фахових видань тощо.

У перший день спікери круглого столу «Етнографія, етнологія, музеєзнавство, НКС: реалії та виклики, пошук спільних рішень» зауважували:

«Культура, зокрема і традиційна, основний ідентифікатор і стабілізатор єдності суспільства»

Петро Гончар, генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара»

«Традиція – це багаття, яке палає, але треба бути пильним, щоби воно не згасло»

Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук)

«Єдиний інструмент самозахисту – культура, зокрема народна» 

Мирослава Вертюк, заступниця генерального директора НЦНК «Музей Івана Гончара», засновниця дитячої фольклорної школи «Орелі»

«Фахівці сьогодні повинні зробити все можливе, щоби повернути самих українців у традицію, яка стане їхньою сучасністю, їхнім повсякденням»

Інна Кукліна, учений секретар Національного музею народної архітектури та побуту України

Володимир Щибря поділився досвідом проведення експедицій Богуславщиною, що відбулися в травні-червні цього року в межах проєкту «Одяг і традиція. Богуславщина». Дослідник зазначив, що станом на 2024 рік стає все складніше працювати в польових умовах, адже респондентів, носіїв традицій, стає все менше, тому так важливо збирати сьогодні все по крупинках, щоби зберегти ці знання та вміння й передати їх наступним поколінням.

Окрім цього, наші спікери порушили низку важливих проблем. Зокрема, питання підготовки висококласних фахівців у галузі етнології, фольклористики, музеєзнавства, культурної анропології у ЗВО, проблему кітчу, питання використання елементів традиційної культури в повсякденному житті, залучення дітей і молоді до традиційної культури тощо.

Другий день був не менш насиченим, ніж перший. Учасники міркували, як громадські активісти, краєзнавці, небайдужі люди можуть співпрацювати з профільними установами, фахівцями з питань нематеріальної культурної спадщини. За допомогою пані Валентини Дем’ян, голови Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, наші гості складали дорожню карту щодо внесення елементів до Списків нематеріальної культурної спадщини, дізнавалися, з якими труднощами можна зіштовхнутися в таких процедурах, міркували про те, як порозумітися з громадами, як подолати бюрократичні процедури тощо.

Людмила Климук, Оксана і Олег Мітюхіни, співзасновники платформи «Відкрита скриня», підкреслили важливість оцифрування музейних і приватних колекцій задля їхнього збереження, популяризації та дослідження. Етнолог Андрій Паславський наголосив на ревіталізації культури, поділився власним досвідом у реконструкції традиційних українських прикрас і популяризації традиційних українських танців серед молоді Києва.

Етномузикознавиця, кандидатка мистецтвознавства Маргарита Скаженик розповіла про те, чи вдалося зафіксувати фольклор в експедиціях селами Богуславщини у 2024 році. Разом із гуртом «Володар», керівником якого вона є, реконструювала свято Купала та навчала традиційного співу наших учасників.

Увечері всі учасники заходу вирушили на етнодійство «Івана Купала» до села Хохітва, що на Богуславщині. Традиційна богуславська кухня, танці, співи, майстер-класи, гойдалки, етнолокації, фото, багаття – кожен обрав собі щось для душі і переконався, що традиційна культура цікава та драйвова. І щоби вона жила, нею постійно потрібно послуговуватися.

Виступи третього дня точно нікого не залишили байдужими. Члени ГО «Баба Єлька», культурна блогерка Софія Безверха (krapka.krapka) розповіли про свій шлях подолання насаджених суспільством комплексів меншовартості, про усвідомлення важливості традицій, їхнього збереження і відтворення, а також популяризації в сомережах. Тішить, що молодь сьогодні все більше цікавиться автентичною культурою. Учасниці проєкту «Баба Єлька» поділилися з присутніми лайфгаками, як спілкуватися з респондентами, як проводити інтерв’ю, як розговорити бабусь на душевне спілкування.

На завершення гості мали екскурсію Богуславом. Переконані, що вони відкрили для себе чимало нового і цікавого, адже Богуслав має давню та цікаву історію.

Не забуваймо, що війна з росією триває не лише за українські території. Це війна за культуру. За право бути людьми на своїй, Богом даній землі!

Захід Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» здійснено за підтримки Фонд «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.