Як змінилися правила розгляду звернень громадян?

Попри війну й величезні виклики Україна рухається у євроінтеграційному напрямку. З набуттям чинності 15 грудня 2023 року Закону України «Про адміністративну процедуру» відбулися зміни й в Законі України «Про звернення громадян». Про те, що саме змінилося, як застосовувати нові правила розгляду звернень на практиці та які зміни передбачає новий законопроєкт «Про звернення», говорили під час експертної онлайн-дискусії в Харківському пресклубі 25 січня.

Ірина Бойко, експертка Мережі UPLAN, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, звернула увагу на те, що у громадян перш за все виникають питання, за якими правилами розглядаються їхні звернення. Водночас перед посадовими особами місцевого самоврядування й державної влади теж стоїть проблема — як правильно визначити, за якою процедурою здійснювати розгляд.

Експертка нагадала, що Закон «Про звернення громадян» був прийнятий ще в 1996 році, невдовзі після ухвалення Конституції України. Закон встановлював, що громадяни можуть звернутися з пропозиціями, заявами й скаргами до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб’єктів, навіть приватних підприємств, установ, організацій різних форм власності, зокрема до громадських організацій, і ті зобов’язані розглянути звернення й дати відповідь. Згодом перелік видів звернень доповнили електронними петиціями.

Як розібратися, які звернення розглядаються за новими правилами?

Пропозиція — це звернення громадян до органів влади будь-якого рівня з порадою, рекомендацією щодо покращення їхньої діяльності. Українці досить активно використовують цю можливість, зокрема в місцевому самоврядуванні. Правила розгляду пропозиції не змінилися, вони діють відповідно до Закону «Про звернення громадян».

Заява — тут Ірина Бойко акцентує, що потрібно розрізняти, які заяви розглядаються за Законом «Про звернення громадян», а які за іншими правилами, що створені на підставі концепцій належного адміністрування, прийнятних для європейської спільноти, які Україна взяла для себе як стандарт і вмістила в Закон «Про адміністративну процедуру».

«Закон “Про звернення громадян” встановлює, що заява може стосуватися прохання про реалізацію права особи. Коли особа хоче оформити статус пенсіонера чи особи з інвалідністю, оформити паспорт для виїзду за кордон, зареєструватися фізичною особою-підприємцем — вона хоче від влади, щоб та їй сприяла в реалізації права. Тож коли ми подаємо такого роду заяву, вона тепер розглядається відповідно до Закону “Про адміністративну процедуру”», — пояснила експертка.

Заява може стосуватися також повідомлення про якесь порушення або недоліки в роботі органів влади. У цьому випадку не йдеться про реалізацію суб’єктивного права особи, вона лише повідомляє органу влади про певні негаразди — дерево, що впало, неочищена дорога тощо. Такі заяви розглядаються відповідно до Закону «Про звернення громадян». Особа має право подати таку заяву, орган має її зареєструвати, розглянути, повідомити про результати розгляду. При цьому в статусі особи нічого не змінюється.

За Законом «Про адміністративну процедуру» тепер розглядається й скарга на рішення, дії або бездіяльність органу влади, коли йдеться про реалізацію або захист прав особи. Якщо таке звернення не стосується поновлення прав, то відповідно має інший статус — заява, повідомлення.

Олексій Лялюк, доцент кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експерт Мережі UPLAN, відзначив, що Закон «Про адміністративну процедуру» фактично вніс новий тренд і безпосередньо вплинув на розвиток системи звернень громадян у цілому.

«Чому органи державної влади чи місцевого самоврядування на сьогодні не зовсім готові до реалізації Закону “Про звернення громадян” в аспекті Закону “Про адміністративну процедуру”? Бо новий закон чітко встановив межі, до яких органи ще не звикли, по строках, суб’єктах, змісту цих звернень у рамках адмінпроцедури, яких вони мають обов’язково дотримуватися для задоволення потреб жителів», — зауважив експерт.

Чинний Закон «Про звернення громадян», на думку пана Олексія, дуже формалізований. Він регламентує лише можливість і порядок розгляду звернень від громадян та не поширюється на звернення від юридичних осіб, громадських організацій без статусу юридичної особи. Закон фактично не обмежує коло суб’єктів, до яких може звертатися громадянин, — це органи влади, підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, хоча зрозуміло, що громадянин може вирішити свою ситуацію тільки якщо певний суб’єкт буде мати відповідну компетенцію, повноваження.

Відтак точкові зміни до Закону «Про звернення громадян» не будуть ефективними, натомість потрібен системний підхід з його оновлення в новій редакції.

Які перспективи?

Ольга Соловйова, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експертка Мережі UPLAN, висловила сподівання, що ситуація, коли заяви й скарги розглядаються здебільшого відповідно до одного закону й певні звернення відповідно до іншого, має тимчасовий характер.

Виправити її має законопроєкт «Про звернення», який розробило Міністерство юстиції України і який виносився на громадське обговорення.

У ньому вже не йдеться про заяви й скарги, які розглядаються відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру». На думку Ірини Бойко, таке законодавче вирішення ставить Україну на одні позиції з європейськими країнами, і це дуже правильно, коли щодо кожного звернення встановлені свої адекватні правила розгляду.

У законопроєкті передбачено розширення кола суб’єктів, які можуть подати звернення. Також передбачено обмеження кола суб’єктів, до яких можна подати звернення. «Якщо особа подає якесь звернення до громадської організації або суб’єкта господарювання приватної форми власності, навряд Закон “Про звернення громадян” має регламентувати ці питання. Це не ті відносини, які потребують регламентації саме на рівні адміністративного законодавства», — пояснила Ольга Соловйова.

Ще одна з новацій — запровадження такого виду звернення, як прохання щодо отримання роз’яснення щодо здійснення державної політики, вирішення питань місцевого значення.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Фондом Місцевої Демократії та Харківським пресклубом за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.