Які виклики чекають територіальні громади України у найближчі 10 років?
В рамках проєкту «Громади України 2031: можливі сценарії розвитку», який започаткувала команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» вже були публіковані матеріали з ...
Додано:
Сергій Волохатий
В рамках проєкту «Громади України 2031: можливі сценарії розвитку», який започаткувала команда громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» вже були публіковані матеріали з оптимістичними та песимістичними сценаріями розвитку громад України у найближчі 10 років. Також ми розповідали про середньостатистичну українську територіальну громаду у 2031 році.
У сьогоднішньому матеріалі ми презентуємо ключові виклики, з якими, на думку експертів, можуть зіштовхнутися територіальні громади України у найближчі 10 років.
Перший виклик – кадровий. На жаль, немає достатньої кількості фахівців. Система підготовки працівників через стандартні канали – не працює. Тому найближчі 2-3 роки – етап коли багаті громади зможуть «переманити» до себе кращих працівників та отримати через це кращі можливості.
Другий виклик – інфраструктурний. Половина закладів соціальної інфраструктури будуть закриті. Що робити з будівлями?
Третій виклик – фінансовий. Грошей не так багато, щоб швидко зробити зміни в усіх сферах. Очікування значно більші.
Уряд та ВРУ повинні створити умови, щоб громади мали можливість залучати позикові кошти для оновлення техніки та інфраструктури. Інакше зміни протягом наступних років будуть лише точковими та не змінять загальної негативної картини (низька якість послуг – виїзд молоді – занепад сільських територій).
Незабезпеченість повноважень ОМС фінансовими ресурсами. Дуже часто фінансові ресурси громад не дають їм можливостей виконувати усі соціальні гарантії передбачені чинним законодавством. Це і соціальний захист, і освіта, і медицина.
Застаріла інфраструктура та мережа соціальних закладів, що не відповідають потребам громади. Невеликі громади потребують значних інвестицій в транспортну інфраструктуру та мережі водопостачання та водовідведення. Крім того, мережа закладів освіти потребує оптимізації.
Низький рівень енергоефективності громадських будівель в громадах. Видатки на енергоносії – одне з найбільших джерел можливої економії бюджетних коштів. Залучення бюджетних, грантових коштів та коштів приватних інвесторів, впровадження систем енергоменеджменту має стати пріоритетом в роботі місцевої влади в цій галузі.
Всебічне сприяння зайнятості населення. Виважена регуляторна політика для місцевого бізнесу, сприяння грантовій підтримці малого бізнесу та приватним підприємцям, промоція та просування місцевого бізнесу. Розробка місцевих програм зайнятості та перекваліфікації робітничих кадрів, у тому числі для дорослих жінок та чоловіків 50+.
Підтримка громадянської активності. Громадські організації мають стати партнерами місцевої влади, сприяти соціальній згуртованості в громаді, а громадські активісти – учасниками процесу прийняття рішень в громади.
Адміністрування місцевих податків має стати наступним логічним етапом децентралізації влади та передачі повноважень від державних органів органам місцевого самоврядування.
Необхідність розбудови законодавства про міжмуніципальне співробітництво, про агломерації та про регіональний розвиток.
Найбільший виклик – скорочення кількості населення та зміна вікової структури. Найближчі 5 років у нетрудовий вік вийде значно більша кількість людей, ніж тих, які увійдуть на їх заміну. Частка людей похилого віку, пенсіонерів зростатиме, витрати публічних коштів на таких людей також, а формувати надходження буде все менше і менше зайнятих. Кількість великих підприємств буде скорочуватись, так само скорочуватиметься зайнятість на таких традиційних виробництвах, до яких ми звикли.
Великими проблеми стануть питання довкілля – нові вимоги до низько вуглецевої економіки, обмеження доступу до питної води, просування сухих зона на північ, що порушуватиме традиційне сільське виробництво.
В цих умовах виграватиме той, хто раніше почне займатись адаптацією громад до таких викликів, хто стимулюватиме розвиток місцевих локальних виробництв спрямованих передусім на ринок громади, хто матиме території для прийняття у себе жителів з інших міст і регіонів, де ситуація може бути суттєво гіршою.
Важливим викликом буде вищезгадане завершення реформи децентралізації на рівні КУ та законів України.
Викликом стане взаємодія між центром та периферією громади (інститут старости як представника периферії може бути ключовим для вирішення цієї проблеми).
Викликом стане взаємодія між мегаполісами та сусідніми громадами (рішенням може стати інститут міських агломерацій).
У 2030 році трендами будуть смарт-проекти та креативні ідеї у сфері бізнесу та культури.
Найбільша проблема – це кадрова. Нині дуже мало підготовлених і готових до роботи спеціалістів. Їх треба навчити, а це складний процес, який стримує розвиток громади.
Ще однією проблемою є складнощі з передачею майна, яке є у власності районної ради, але знаходиться на території громади.
Третім викликом є фінансова несамодостатність громад, а це певною мірою залежить виключно від положень Бюджетного і Податкового кодексів. Це означає, що якісне законодавче регулювання здатне зробити будь-яку громаду успішною і спроможною.
Недостатнє розуміння населенням процесів розвитку громади, а орієнтованість лише на кінцевий результат, виливатиметься у постійне розчарування і створення соціального напруження, чим користуватимуться опонуючі сторони в боротьбі за владу.
Активна частина молоді шукатиме щастя за кордоном, що може призвести до кадрового голоду.
Втрата соціальних зв’язків через розмиванням сімейних, традиційних цінностей та розвиток ліберальних рухів призведе до потужної депопуляції зі всіма витікаючими негативними економічними та суспільними наслідками.
Зі сторони державної влади важливим буде вчасне реагування на сучасні виклики й запити суспільства. Особливо це стосуватиметься сфери освіти. Якщо законодавча сфера буде невчасно реагувати, то ми побачимо слабку інституційну спроможність та розбаланс і неузгодженість законодавства.
Рівень переданої відповідальності буде значно вищим за фінансову спроможність громад, що може призвести до низької якості адміністративних та соціальних послуг.
Територіальні суперечності.
Дефіцит коштів.
Війна за повноваження.
Суперечки при розробці нового адміністративно-територіального устрою (щодо областей).
Посилення феодальних князьків.
Роль центральних органів влади – регулярна робота над законодавством, модерування конфліктів, реагування на правопорушення.
Переведення в онлайн режим:
усіх адміністративних послуг
проведення загальних зборів територіальних громад
проведення прийому громадян
Створення та участь в агломераціях
Окрім політичних ризиків, описаних вище, громади також шукатимуть рішення на глобальні виклики. Кілька найбільш критичних:
Урбанізація продовжуватиметься за будь-яких обставин. Міста продовжуватимуть зростати і витягуватимуть людський капітал із громад.
Міграція закордон посилиться і все більше людей виїжджатиме як на сезонні так і більш тривалі роботи в країни ЄС. Цей процес тільки посилиться після закінчення глобальної пандемії.
Зміна клімату та безвідповідальне використання природних ресурсів уже відчуваються в Україні та призводять до зміщення природних зон, а в деяких регіонах гостро піднімає проблему доступу до якісної питної води.
Недостатня якість Інтернет звязку обмежує можливості для розвитку інноваційного підприємництва і сфери послуг.
Слабка або застаріла інфраструктура, насамперед транспортна, вимагатиме суттєвих витрат, які будуть не під силу окремим громадам.
Незабаром ми презентуємо електронний збірник з усіма прогнозами експертів, стежте за нашими новинами.