Яких змін потребують операційні плани НУО під час пандемії коронавірусу?

Попри послаблення, карантин і пандемія — й досі наша реальність. Загальним викликом для всіх українських НУО залишається збереження свого соціального капіталу та впливу на суспільство.

Громадський активізм та дотримання демократичних прав і свобод перебувають під загрозою, а тому потребують додаткового гуртування навколо себе всіх НУО. Ефективність відповіді організацій «третього сектору» на виклики пандемії COVID-19 значною мірою залежить від того, як будуть адаптовані або трансформовані операційні плани діяльності кожної НУО задля досягнення стратегічних цілей у нових умовах.

Перші тактичні кроки, до яких навесні вдалися НУО задля того, щоб якнайшвидше пристосуватися до нових умов роботи, та подальша оцінка їхньої результативності у низці експертних досліджень дозволяють окреслити наступні проблемні сфери в операційній діяльності НУО, які потребують ретельного доопрацювання.

Проведення публічних заходів

Звісно, шляхи адаптації значною мірою залежали від стратегічних напрямків діяльності НУО. Деякі організації почали працювати з новими цільовими аудиторіями, інші — продовжили зі старими, але з використанням новітніх технологій. Першочерговим для НУО виявився доступ до сервісів, які допомагають організувати дистанційну роботу.

Тут і досі для НУО є варіанти як безкоштовного користування, так і оформлення платних підписок. Практика використання онлайн-сервісів для проведення відкритих масових заходів має певні позитивні сторони: охоплення великих за розміром аудиторій учасників, нульові ризики інфікування коронавірусом та суттєве скорочення витрат на організацію заходів. Адже не потрібно винаймати окреме приміщення, витрачати кошти на компенсацію транспортних витрат учасників та організаторів, сплачувати за їхнє харчування і розміщення тощо.

Простими словами: щоб НУО могла провести захід національного рівня, організаторам та учасникам потрібно лише мати підключення до інтернету, акаунт у сервісі онлайн-конференцій та запланувати в робочому розкладі відповідну кількість часу.

Проте технічного забезпечення виявилося замало для того, щоб онлайн-заходи стали реальною інновацією.

Відповідно до результатів дослідження, яке провів Реанімаційний пакет реформ (далі — РПР), переважна більшість опитаних вважають, що онлайн-дискусії у порівнянні зі звичайними обговореннями є менш ефективними.

На жаль, організатори дослідження не з’ясовували у респондентів, у чому саме причина меншої ефективності. Можна припустити, що спілкування онлайн є дещо дискомфортним з психологічної точки зору, оскільки не дозволяє відслідковувати емоційні реакції всіх учасників і тому не сприяє встановленню повноцінного емоційного контакту між ними.

Але, з огляду на критику дистанційного навчання в системі освіти під час карантину, можна зробити ще одне припущення: проведення заходу в новому режимі онлайн, але з використанням старих офлайн-методів, не буде ефективним.

Отже онлайн-заходи потребують новітніх підходів до модерації та взаємодії з учасниками.

Щойно у деяких областях України відбулося послаблення карантину, окремі НУО вже відновили практику проведення заходів офлайн: або на пленері, або у закритих приміщеннях із дотриманням маскового режиму.

Втім, епідеміологічна ситуація в країні далека від стабільної. І в разі її погіршення планування будь-яких офлайн-активностей — під загрозою.

Тому зараз НУО мають швидко розробити нові підходи до проведення масових заходів саме в режимі онлайн, визначити індикатори їхньої ефективності і задля цього інтенсифікувати обмін досвідом щодо вдалих/невдалих практик проведення таких заходів.

Взаємодія зі ЗМІ задля впливу на владу

Дослідження РПР зафіксувало, що в умовах карантинних обмежень більше третини НУО (39,7%) констатували значне або часткове погіршення співпраці з органами влади та місцевого самоврядування в умовах пандемії.

Згідно з даними дослідження фонду «Демократичні ініціативи», серед основних механізмів, через які громадські організації можуть найбільш ефективно впливати на владу, більшість опитаних назвали активну взаємодію із засобами масової інформації.

Сьогодні вже достатньо велика кількість НУО мають у своєму штаті фахівців із комунікацій, і потреба в них постійно зростає.

Проте винайняти фахівця замало для того, щоб збільшити присутність експертів або продуктів НУО в ЗМІ. Сучасні підходи до зовнішніх комунікацій потребують не лише наявності в організації комунікаційної стратегії, а й деталізованого плану її впровадження.

Стрімкий розвиток новітніх медіа спричиняє кардинальні зміни у вимогах до кількості та якості контенту.

Більше того, розміщення та просування матеріалів у нових соціальних медіа на сьогодні майже у 100% відбуваються виключно на комерційній основі, а це, в свою чергу, потребує зміни підходів до планування бюджетів НУО.

В умовах пандемії споживання медіа-контенту громадянами в рази збільшилося, а попит на зовнішніх експертів у журналістиці зростає з року в рік. Втім, карантинні обмеження болісно вдарили по ЗМІ. Попри збільшення своїх аудиторій, медіа майже втратили таке джерело доходу, як реклама. Заклики з боку медіа-спільноти про необхідність запровадження державної допомоги для ЗМІ поки не знаходять підтримки в урядових колах.

Багато медіа-редакцій, особливо регіональних, можуть найближчим часом припинити своє існування.

У такій ситуації НУО можуть та мають запропонувати журналістам свою допомогу, пропонуючи нові партнерства та спільні проєкти. Завдяки такій співпраці медіа отримають певну матеріальну підтримку, а НУО — можливість просувати свої цінності серед широких верств суспільства.

Колаборації та партнерства

Власне, нові партнерства всередині «третього сектору» допоможуть зберегти й соціальний капітал самих НУО.

Відповідно до результатів дослідження РПР, лише чверть НУО змогли повністю адаптувати свої проєкти до реалізації в умовах пандемії, більшість (66,2%) змогли зробити це частково, а кожна десята організація заявила про скасування всіх проєктів. І в цьому ж дослідженні більше половини НУО сказали про те, що їхні можливості у пошуках фінансування зменшилися.

У бізнес-середовищі альтернативними формами отримання додаткового прибутку є колаборації, які дозволяють брендам оптимізувати власну діяльність та значно розширити цільові аудиторії.

У середовищі «третього сектору» вже набрало обертів мережування. Проте таке об’єднання відбувається здебільшого на засадах спільних вузькопрофесійних напрямків діяльності (аналітична, правозахисна, просвітницька діяльність, соціальний захист, європейська інтеграція тощо).

З одного боку, це добре, бо підсилює загальний вплив таких організацій. А з іншого (і це погано) — обмежує можливості для подальшого розвитку цих НУО.

Є багато наскрізних тематик і сфер (гендерні питання, збереження екології, молодіжна проблематика тощо), які через таке вузькопрофільне мережування перебувають у «капсульному» розвитку: з гендером працюють переважно «жіночі» організації, екологічні проблеми вирішують лише екологічні НУО, а з молоддю працюють здебільшого молодіжні НУО.

Безумовно, вказані організації мають безпосередній вихід на цільові аудиторії. Втім ці цільові аудиторії можуть перебувати й у фокусі інших НУО.

Криза — чудова нагода не тільки для того, щоб почати працювати з новими цільовими аудиторіями, а й для того, щоб розширити або поглибити напрямки діяльності НУО. Колаборації, як найбільш динамічна і творча форма співробітництва, допоможуть НУО взаємно підсилити одна одну в організаційному та інституційному плані.

У часи змін потрібні нові дані

Невизначеність майбутнього потребує від НУО, з одного боку, швидкого реагування на виклики, а з іншого — забезпечення постійного моніторингу та оцінки ситуації у «третьому секторі» для фіксації позитивних зрушень та негативних тенденцій.

Сьогодні НУО потребують більшої кількості даних про власні внутрішні процеси для забезпечення операційної діяльності, яка буде більш гнучкою та матиме більше можливостей для мінімізації ризиків.

Анна Колохіна,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN