Забезпечення громадської участі: які зміни в статутах громад мають запровадити міські ради Харківщини

Попри воєнний стан, саме громада залишається первинним суб’єктом місцевого самоврядування – відповідно, громадяни мають право на активну участь у розробці та реалізації місцевих політик. І це право повинно належним чином відображатися в головному місцевому документі – статуті територіальної громади. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив статути міських громад Харківщини та виявив, що в них потрібно змінити, відповідно до нових вимог законодавства. 

Які форми громадської участі мають бути закріплені в статутах громад 

Статут територіальної громади – це основний локальний документ, що регулює всі аспекти її життєдіяльності. Він має вищу юридичну силу відносно рішень органів місцевого самоврядування, однак наявність статуту громади довгий час не була обов’язковою. 

В одному з попередніх досліджень Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» вже розібрав зміст нового Закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». 

Зокрема, він зобов’язує всі місцеві ради розробити статути або оновити вже існуючі документи. Також нові законодавчі вимоги передбачають закріплення в статутах громад більшої кількість форм громадської участі та визначення механізмів їх реалізації. Які саме форми громадської участі мають бути закріплені в статутах громад – відображено на інфографіці нижче.

Джерело: офіційний веб-портал Верховної Ради України 

Разом із розширенням інструментів участі громадськість має отримати зрозумілий опис та механізми реалізації цих форм участі в статутах громад. Також місцева влада має закріпити в статутах право молоді з 14-ти років активно долучатися до процесів місцевого самоврядування через участь у місцевих ініціативах, громадських слуханнях, публічних консультаціях та електронних петиціях. Загалом, ці зміни мають призвести до зміцнення народовладдя, згуртованості громад і залучення місцевих мешканців до вироблення та реалізації локальних політик. 

Як форми громадської участі закріплені в статутах міських громад Харківщини 

Серед 17-ти громад Харківщини 4 взагалі не мають власних статутів. Це Барвінківська, Вовчанська, Зміївська та Південноміська громади. 

У 3-х громадах (Балаклійська, Куп’янська, Чугуївська) статути наразі не є доступними для громадськості. Ще до повномасштабного вторгнення Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» проводив дослідження відкритості статутів міських громад Харківщини, й тоді ці три громади мали рівень вище середнього. Проте, станом на липень 2024 року сайти Куп’янської та Чугуївської міської ради не працюють, а у Балаклійської  статут приховано. 

Наявність передбачених законодавством форм громадської участі в статутах решти 10 громад – Богодухівської, Валківської, Дергачівської, Ізюмської, Красноградської, Лозівської, Люботинської, Мереф’янської, Харківської та Первомайської - ми проаналізували та представили на двох інфографіках.

Джерело: інфографіки складено на підґрунті офіційних сайтів міських рад Харківської області 

Аналіз статутів міських громад Харківщини показує, що жоден із них не відповідає вимогам нового законодавства повною мірою. Тож, оновлювати ці документи доведеться всім міським громадам. Однак, поточний рівень їх відповідності вимогам нового Закону досить сильно відрізняється. 

Половина статутів міських громад (Богодухівської, Дергачівської, Ізюмської, Харківської та Первомайської) містить лише 4 з 9-ти передбачених Законом форм громадської участі. Крім того, лише в цих громадах закріплений такий інструмент громадського залучення як “участь у роботі органів місцевого самоврядування”. Це формулювання є досить загальним, оскільки не уточнює, що саме мається на увазі під цією «роботою». Наприклад, у статуті Лозівської громади застосоване більш зрозуміле для мешканців громади формулювання: “участь у здійсненні міського самоврядування через громадські організації, органи самоорганізації населення, професійні та творчі спілки та осередки політичних партій”. 

У статутах двох громад (Красноградській та Лозівській) з 9-ти законодавчо передбачених інструментів участі закріплено 5. Окрім тих, що вимагає Закон, Статут Красноградської громади має ще “дорадче опитування громадян (консультативний референдум)”. А мешканці Лозівської громади, за Статутом, можуть збиратися на «мирні масові акції (мітинги, демонстрації тощо)». 

6 з 9-ти форм громадської участі, яких вимагає Закон, наявні у статутах Валківської та Люботинської громад. А найбільшу кількість передбачених Законом інструментів участі (8 з 9-ти) містить Статут Мереф’янської громади (не вистачає «громадської експертизи»). Також у статутах цих трьох громад, окрім обов’язкових форм громадської участі, є ще “участь у роботі наглядових рад, або інших контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є міська рада” та “участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення”. 

Варто відзначити й позитивну тенденцію, що в кожному з цих 10-ти проаналізованих статутів є окремі розділи зі статтями, які описують форми участі та механізми їхньої реалізації. 

Водночас, слід звернути увагу на розповсюджені колізії у чинних статутах громад. По-перше, присутні розбіжності між переліком форм громадської участі та описовими статтями. Як от у статутах Ізюмської та Харківської громад: опис та механізм реалізації електронних петицій в них – наявні, а в переліку така форма участі – відсутня.  По-друге, форми громадської участі, які вже реалізовуються в громадах на практиці, тим не менш, в їхніх статутах юридично досі не закріплені. Наприклад, «громадське бюджетування» в Ізюмській,  Лозівській, Харківській громадах. 

Висновки та рекомендації 

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування», по-перше, закріплює обов’язкову наявність статуту в кожній громаді. По-друге, визначає форми громадської участі, які мають бути закріплені в цих статутах. Це має стати рушієм для поширення дієвих демократичних практик на рівні місцевого самоврядування, зокрема, і в Харківській області. 

Аналіз статутів міських територіальних громад Харківщини свідчить про наявні прогалини у сфері місцевого самоврядування. 4 з 17-ти міських рад (Барвінківська, Вовчанська, Зміївська, Південноміська) досі взагалі не розробили статутів власних громад. У 3-х громадах (Балаклійська, Куп’янська, Чугуївська) статути відсутні у відкритому доступі. 

Решту – 10 міських рад – Закон зобов’язує ґрунтовно доопрацювати вже наявні статути. Жодна з міських громад Харківщини не має статуту, якій містить всі передбачені новим Законом форми громадської участі. Також місцевій владі необхідно закріпити право молоді з 14-ти років долучатися до процесів місцевого самоврядування через доступ до місцевих ініціатив, громадських слухань, публічних консультацій та електронних петицій. 

Половина, 5 з 10-ти статутів міських громад (Богодухівської, Дергачівської, Ізюмської, Харківської, Первомайської) містять менше половини обов’язкових форм громадської участі – 4 з 9-ти). У статутах Красноградської та Лозівської громад немає 4-х інструментів, яких вимагає новий Закон. Валківська та Люботинська міські ради зобов’язані додати до статутів 3 форми участі. Найменшу кількість інструментів участі (1 з 9-ти) до свого статуту має додати Мереф’янська рада. 

З урахуванням вимог новоприйнятого Закону, рекомендації до міських рад Харківської області щодо вдосконалення наявних статутів містять такі кроки:

• Розробити статути або нові редакції чинних статутів громад з включенням всіх 9-ти форм громадської участі, що передбачені законодавством.
• Деталізувати абстрактні формулювання на кшталт “участь у роботі органів місцевого самоврядування” або замінити її на більш зрозумілу “участь у громадських організаціях, консультативно-дорадчих органах, наглядових радах, органах самоорганізації населення”;
• Закріпити право молоді з 14-ти років брати активну участь у громадському житті через участь у місцевих ініціативах, громадських слуханнях, публічних консультаціях, електронних петиціях.

Розгорнуті висновки та рекомендації для Харківської міської ради можна знайти в  окремому дослідженні Аналітичного центру «Обсерваторія демократії». Проте, не лише обласному центру варто звернути увагу на власний статут, а і всім міським радам Харківщини, зокрема, тим, що його досі не мають. Органи влади мають активно залучати громадськість до всіх етапів статутного дизайну: від його партисипативної розробки – до моніторингу реалізації та процесів оновлення. Це не лише забезпечить створення ґрунтовного документа, але й значно покращить комунікацію між владою та громадою. Потрібно вже зараз розпочинати роботу над оновленням чинних статутів, щоб мешканці громад якомога швидше змогли скористатися передбаченими в них інструментами громадської участі. 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».