Закон про прокуратуру: зміни в наданні правової допомоги

Прийнятий 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України у другому читанні та в цілому Закон України «Про прокуратуру» (проект № 3541) вносить низк

Проект цих змін до Закону „Про прокуратуру” було розроблено у Координаційному центрі з надання правової допомоги у 2013 році, повідомили „ЗіБ” у Центрі.

Зміни стосуються наступних напрямів:

І. Зміни, пов’язані із забезпеченням прав затриманих, підозрюваних, обвинувачених, засуджених:

1. Усім затриманим, а також підозрюваним, яким у якості запобіжного заходу обрано тримання під вартою, безоплатна правова допомога надаватиметься не лише протягом 72 годин з моменту затримання, як це відбувається тепер, а безперервно до завершення кримінального провадження, що дозволить мінімізувати залежність реалізації права на захист від слідчого.

2. Підставою для призначення адвоката затриманій особі буде не лише повідомлення службової особи, яка здійснила затримання, а й

безпосереднє звернення затриманої особи або її родича до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це дозволить протидіяти «прихованим затриманням», коли правоохоронні органи фактично затримують особу, але не надають їй процесуального статусу затриманого.

3. Особи, засуджені до позбавлення волі, отримують право на захист і представництво за рахунок держави за безпосереднім зверненням до Координаційного центру з надання правової допомоги або центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це дозволить захистити права ув’язнених, та забезпечити надання їм правової допомоги при оскарженні дій, рішень або бездіяльності службових осіб, ініціюванні перегляду справи за нововиявленими обставинами, розгляді питань про умовно-дострокове звільнення, вирішенні питань успадкування, розлучення тощо.

ІІ. Зміни, пов’язані з частковим позбавленням повноважень прокуратури щодо представництва інтересів громадян: передбачається передання більшої частини повноважень щодо представництва інтересів громадян від органів прокуратури до системи безоплатної правової допомоги; надання з 1 липня 2015 року безоплатної правової допомоги усім суб’єктам права на неї (у тому числі в цивільних та адміністративних справах, а також потерпілім і свідках у кримінальних провадженнях) у повному обсязі.

ІІІ. Інституціональні зміни

1. На законодавчому рівні закріплюється центральна координуюча установа у сфері надання БПД – Координаційний центр з надання правової допомоги.

2. Запроваджується дворівнева система центрів з надання БВПД: регіональні (республіканський АРК, обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах).

3. На законодавчому рівні за центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги закріплюється статус територіальних підрозділів Координаційного центру з надання правової допомоги.

4. Вводиться поняття системи безоплатної правової допомоги, яка включає Координаційний центр з надання правової допомоги, суб’єктів надання безоплатної первинної правової допомоги та суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

5. Запроваджується єдиний Реєстр адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, що адмініструється Координаційним центром з надання правової допомоги, замість 54 локальних реєстрів, що адмініструвалися головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

6. Передаються повноваження щодо виключення адвокатів з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу: від головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – Координаційному центру з надання правової допомоги.

Джерело : legalspace.org