Закон “Про здійснення державних закупівель” ухвалено

Верховна Рада України ухвалила Закон “Про здійснення державних закупівель”. За відповідне рішення проголосували 226 народних депутатів.

Документом, зокрема, передбачено:

скоротити перелік випадків, на які не поширюється дія Закону з метою запобігання безконтрольного використання державних коштів, прозорості та відкритості сфери державних закупівель;

визначити поняття замовників згідно з принципами Директив ЄС;

адаптувати процедури закупівлі в одного учасника згідно з практикою застосування подібної процедури в Європейських країнах;

скоротити перелік підстав для застосування неконкурентної процедури з метою зменшення випадків її застосування;

скасувати необхідність розміщення інформації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель, залишивши при цьому обов’язковість оприлюднення цієї інформації на веб-порталі Уповноваженого органу з метою спрощення доступності, розміщення інформації про державні закупівлі, економії бюджетних коштів, що витрачаються на опублікування такої інформації та забезпечення прозорості доступу до інформації про державні закупівлі;

передбачити оприлюднення річних планів на веб-порталі Уповноваженого органу без зобов’язання їх надіслання Мінекономрозвитку з метою забезпечення економії державних коштів та спрощення доступу громадськості до інформації про заплановані державні закупівлі.

Відповідний законопроект зареєстровано за № 4587.

Це – вже другий закон з Реанімаційного пакету реформ, ухвалений депутатами на поточному сесійному тижні.

Всього нардепи ухвалили 3 “реанімаційні” закони: про упрозорення держзакупівель, доступ до публічної інформації та люстрацію суддів.

Новий закон знімає ключові корупційні ризики у тендерних закупівлях:
у чотири рази скорочує кількість винятків із тендерного законодавства – одразу із 44 до 10 стандартно прийнятих винятків;
забороняє учасникам, пов’язаним з членами тендерних комітетів, брати участь у закупівлях – удар по зв’язках типу «кум-брат-сват»;
зобов’язує оприлюднювати інформацію про субпідрядників (захист проти фірм-прокладок) та звітувати про закупівлі за власні кошти – мільярдну корупційну діру, через яку гроші платників податків осідали в кишенях корумпованих чиновників.

Фірми-фігуранти тендерних змов позбавляються можливості брати участь у аукціонах на три роки, а робота Антимонопольного комітету, який має визначати такі компанії, стане більш прозорою.

Закон також дозволяє громадським організаціям бути присутніми при розкритті тендерних пропозицій і документувати на фото або відео те, що відбувається.

У кілька разів знижені пороги, після яких природні монополії зобов’язані проводити тендери і публікувати детальну інформацію при закупівлі за власні кошти (було 5 млн. грн. для товарів та 10 млн. грн. для робіт, стає 1 і 5 млн. грн. відповідно). Також монополії зобов’язані звітувати про закупівлі, проведені без тендерних процедур.

Ці та інші нововведення дозволяють одразу посилити контроль над державними закупівлями та ефективно впливати на корупцію в тендерах вже сьогодні.

Закон розробили у Мінекономіки в партнерстві з експертами Європейського Союзу, Світового Банку та громадських антикорупційних організацій України з ініціативи Реанімаційний пакет реформ.

Ухвалення закону було однією з вимог отримання Україною грошової допомоги від Міжнародного Валютного Фонду та умовою відновлення закупівель державою.

Депутати ухвалили 2 з 5 антикорупційних законопроектів, запропонованих ініціативою Реанімаційний пакет реформ. Ще три проекти чекають розгляду в комітеті та голосування в залі. Серед них – закон про створення Національного Антикорупційного Бюро, що має розслідувати вищу посадову корупцію в Україні. Автори законопроекту вимагають від депутатів негайного ухвалення в першому читанні зареєстрованого Віктором Чумаком закону до президентських виборів.

Довідково:

Голосування за антикорупційний законопроект про державні закупівлі №4587 проігнорувала значна частина позафракційних депутатів. Картки щонайменше трьох народних депутатів, відсутніх у залі засідань були активованими, а одного з них – Сергія Соболєва – голосувала “За” цей законопроект.

Рух ЧЕСНО дослідив, з якої ж причини найбільша провладна фракція змушена була використовувати відверто антиконституційні методи для ухвалення цього та низки інших рішень. Сам законопроект голосувався двічі – спочатку його провалили, потім повернули до повторне голосування і все ж таки ухвалили.Детальніше.

Джерело : rada.gov.ua, Рух “Чесно”