Залучення лучан до формування міської політики потребує розширеного стратегічного бачення

Залучення лучан до формування міської політики з боку органів влади заслуговує на позитивну оцінку, але потребує розширеного стратегічного бачення.

Такий висновок роблять представники Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії за результатами оцінки рівня залучення громадян до управління містом.

Результати  були презентовані у четвер, 15 лютого, в Луцьку.

Аналогічне оцінювання було проведене в Одесі, Чернігові та Сєверодонецьку. В його основу було покладено Принципи залучення громадян до врядування, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку.

«Найкращі показники серед усіх міст продемонстровано у Луцьку. Одеса зайняла другу позицію серед міст, в яких було проведено дане дослідження. Нижчі показники було зафіксовано в Чернігові та Сєверодонецьку. Зокрема, оцінка рівня залучення громадян до вироблення міської політики в Луцьку склала 23,3 бали з 31 можливого»  – констатує спікер заходу Ірина Гайдучик.

Експертка розповіла про практики інформування органів влади щодо формування місцевої політики. Наголошує, що дана практика найактивніше використовується у місті. «Зокрема, на сайті Луцької міської ради є структурована система обліку  публічної інформації; є окремий підрозділ, присвячений оприлюдненню наборів відкритих даних; існує окремий підрозділ, присвячений оприлюдненню проектів рішень та розпоряджень; оприлюднено інформацію про всі комунальні підприємства, графік прийому громадян заступниками міського голови, депутатами ради та секретарем, тощо. Водночас, на офіційному сайті цього органу влади відсутні стенограми та протоколи засідань виконавчого комітету ради» – продовжує Ірина.

Щодо консультування влади та громадян, то позитивними моментами є реалізована можливість отримувати звернення від громадян до міського голови, заступників, керівників структурних підрозділів через ІКТ; можливість подачі електронних петицій; створення та робота громадських рад, до складу яких включено активних мешканців міста, тощо. Практика залучень місцевою радою мешканців до обговорення актуальних питань розвитку громади обмежена бюджетними слуханнями, які вже два роки проводились у місті. Інших випадків організації необов’язкових громадських слухань за ініціативи місцевої влади немає.

У Луцьку, серед ефективних практик активного залучення громадян до вироблення міської політику, є не тільки традиційні, а й ті, які не передбаченні законодавством. Зокрема, окрім процедури місцевої ініціативи та «громадського бюджету», існує практика створення робочої групи із напрацювання Стратегії міста та Координаційної ради із реалізації програми підтримки ініціатив жителів на 2017 рік. Серед інструментів, згадок про використання якого не знайдено, є «загальні збори за місцем проживання». В даному випадку не йдеться про використання загальних зборів, як інструменту створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків чи органів самоорганізації населення, адже у цих випадках процедура загальних зборів регулюється профільними законами. Йдеться про загальні збори, які стосуються вироблення політики та прийняття рішення.

Автори оцінювання також проаналізували залучення лучан до формування міської політики за 10-ма принципами. Серед яких принцип «права» (право на доступ до інформації, право активної участі громадян в житті міста та інше) здобув найбільшу оцінку у дослідженні – 83%. Принципам, яким, згідно даних дослідження приділяється незначна увага у роботі місцевої влади є «підзвітність» (0,09%), «оцінка» (10%) та «відданість» (17%).

Принцип, який жодним чином не відображений у діяльності Луцької міської ради – це «координація» (0,00%). Зокрема, на офіційному сайті місцевої ради немає окремого спеціального підрозділу, присвяченого взаємодії з громадськістю. В Луцькій міській раді не практикується проведення координаційних нарад або їх аналогів для обміну досвідом та позитивними практиками залучення громадян. Також зазначимо, що в органі місцевого відсутній єдиний механізм залучення громадян до вироблення місцевої політики усіма структурними підрозділами міської ради.

Таким чином, наявна практика «активної участі» громадян, показує, що лучани мають можливість брати участь та відігравати важливу роль у виробленні політики та пропонувати конкретні ідеї для місцевої політики. Водночас, така діяльність з боку органів влади потребує більшої системності та розширеного стратегічного бачення.

 Аналітичні звіти доступні на сайті організації.

Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях за підтримки МФ «Відродження». Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів