Зовнішньополітичні орієнтації громадян України

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% респондентів вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% – з іншими ...

прес
Зовнішньополітичні орієнтації громадян України

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% респондентів вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% – з іншими країнами СНД.

Частка респондентів, які як зовнішньополітичний пріоритет називають відносини з Європейським Союзом, зросла після подій, пов’язаних з Євромайданом (так, у листопаді 2012 р. цей напрям вважали пріоритетним 40,8%, у грудні 2013 р. – 43,4%). Тоді як оцінка пріоритетності відносин з Росією знизилася (у листопаді 2012 р. його вважали пріоритетним 35,3% опитаних, у грудні 2013 р. – 34,0%). Разом з тим, за останній рік оцінка пріоритетності відносин з ЄС дещо знизилася (порівняно з квітнем 2014 р. – з 52,5% до 47,7%) через зростання частки тих, хто вважає пріоритетними відносини зі США (1,1% до 6,0%).

Найчастіше на пріоритетність відносин з країнами ЄС вказують жителі Західного і Центрального регіонів (70,5% і 53,0% – відповідно). У Південному, Східному регіонах і на Донбасі пріоритет співробітництву з ЄС віддають відповідно 37,9%, 34,9% і 28,1% респондентів (на пріоритетність інших варіантів жителі цих регіонів вказують ще рідше).

Після подій, пов’язаних з Євромайданом, зросла частка тих, хто, відповідаючи на питання «Яким інтеграційним напрямом має йти Україна?», називає вступ до ЄС (у травні 2013 р. вона становила 41,7%, у січні 2014 р. – 45,7%, у травні 2014 р. – 50,5%, у березні 2015 р. – 52%., тоді як частка прихильників вступу до Митного Союзу знижувалася – відповідно 31%, 27,7%, 21,4% і 12,6%. Разом з тим, порівняно з травнем 2013 р. зросла частка тих, хто виступає проти приєднання як до ЄС, так до Митного союзу (з 13,5% до 22,6%).

У Західному і Центральному регіонах більшість респондентів називають як бажаний для них напрям зовнішньополітичної інтеграції вступ до ЄС (відповідно 82,6% і 56,3%), на Півдні приблизно рівними є частки тих, хто називає вступ до ЄС та неприєднання ані до ЄС, ані до Митного Союзу (відповідно 31,2% і 33%), те ж само стосується і Донбасу (відповідно 35% і 34,4%), у Східному регіоні частіше за інші варіанти називають вступ до ЄС (35,8%).

52,7% громадян, відповідаючи на питання «Чи потрібно Україні вступати до Європейського Союзу?», дають позитивну відповідь, 29,6% – негативну. Частка тих, хто підтримує вступ до ЄС, зросла порівняно з серпнем 2012 р. (тоді вона становила 42,1%) і груднем 2013 р. (48%). Частка прихильників вступу до ЄС порівняно з травнем 2014р. не змінилася (тоді вона становила 53%), тоді як частка супротивників знизилася з 35,5% до 29,6%.

Якщо на Заході і в Центрі України більшість респондентів підтримують вступ до ЄС (відповідно 81,7% і 58,2%), то на Сході та Донбасі більше тих, хто виступає проти вступу (відповідно 45,3% і 53,0%), а на Півдні частки тих, хто виступають за і проти вступу, статистично значуще не відрізняються (відповідно 33,6% і 38,8%).

Ставлення громадської думки до вступу України до НАТО стало помітно більш позитивним. Якщо у серпні 2011 р. у випадку проведення референдуму стосовно вступу України до НАТО за вступ збиралося проголосувати 17,9%, проти – 59,6%, у квітні 2014 р. – відповідно 36,7% і 41,6%, то у березні 2015 р. – відповідно 43,3% і 31,6%.

У Західному регіоні за вступ до НАТО проголосували б 73,4% респондентів, проти – 8,3%, у Центральному регіоні – відповідно 48,8% і 28,2%, у Південному – відповідно 22,8% і 33%, у Східному – відповідно 29% і 53,5%, на Донбасі – відповідно 21,5% і 42,9%.

Більшість громадян України висловлюють позитивне ставлення до Європейського Союзу (58,7%) і США (53,5%). До НАТО позитивне ставлення висловлюється частіше, ніж негативне (відповідно 44,7% і 39,2%), так само як і до Міжнародного Валютного Фонду (відповідно 44,8% і 34,9%). Більшість респондентів висловлюють негативне ставлення до Росії (67,3%) і до Митного Союзу (60,8%).

Жителі Західного і Центрального регіонів переважно позитивно ставляться до ЄС, у Південному, Східному регіонах та на Донбасі частки тих, хто ставляться до ЄС позитивно, і тих, хто ставиться негативно, статистично значуще не відрізняються. До США і до МВФ жителі Західного і Центрального регіонів частіше ставляться позитивно, жителі Східного регіону – частіше негативно, у Південному регіоні та на Донбасі частки тих, хто ставляться до них позитивно, і тих, хто ставиться негативно, статистично значуще не відрізняються. На Заході та в Центрі ставлення до НАТО є переважно позитивним, на Півдні, Сході та на Донбасі – переважно негативним. Ставлення до Росії та до Митного Союзу є переважно негативним у всіх регіонах України.
Порівняно з квітнем 2014 р. зросла частка респондентів, які негативно ставляться до Президента Росії – з 70,8% до 75,5%, до Уряду Росії – з 67,6% до 71,6%, до Державної Думи Росії – з 66,6% до 70,1%. Частка тих, хто негативно ставиться до громадян Росії, зросла за цей період з 16,6% до 25,9%, зросла також частка тих, хто ставиться до громадян Росії нейтрально (з 32,5% до 37,1%) та помітно знизилася частка громадян України, які позитивно ставляться до громадян Росії (з 44,9% до 28,9%).

Негативне ставлення до Президента Росії висловили більшість жителів усіх регіонів України. У Західному регіоні відносна більшість його жителів (47,5%) висловлюють негативне ставлення до громадян Росії, у Центральному регіоні відносна більшість (39,9%) висловила нейтральне ставлення, у Східному регіоні та Донбасі – позитивне ставлення (відповідно 45% і 44,3%), у Південному регіоні найбільш поширеним є позитивне (39,1%) і нейтральне (38,1%) ставлення до громадян Росії.

Якщо у квітні 2014 р. думки респондентів стосовно виходу України з СНД поділилися майже порівну: 37,4% були за вихід, 40,4% – проти, то за даними останнього опитування тих, хто виступає за вихід з СНД, більше, ніж тих, хто виступає проти (відповідно 43,3% і 33,8%). У квітні 2014 р. 59,5% опитаних не підтримували запровадження візового режиму з Росією, підтримували – лише 26%. У березні 2015 р. підтримали б такий захід 46,7% опитаних, не підтримали б – 40,6%.

Вихід України з СНД підтримують більшість жителів Західного регіону і відносна більшість жителів Центрального регіону, не підтримують більшість жителів Донбасу і відносна більшість жителів Сходу та Півдня. Запровадження візового режиму з Росією підтримують більшість жителів Західного регіону, не підтримують більшість жителів Донбасу та Сходу, у Центральному і Південному регіонах частки тих, хто підтримує, і тих хто не підтримує запровадження візового режиму, приблизно рівні.
___________________________

Дані в таблицях наведені у відсотках (у додатку).
Області розподіляються за регіонами таким чином:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.
Центр: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ.
Південь: Миколаївська, Одеська, Херсонська області.
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області.
Донбас: Донецька та Луганська області.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 березня 2015 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Дослідження проведене за підтримки Уряду Швеції.

Джерело : Центр Разумкова

Додатки : Інформація ( Press1503_intern_orientations.doc, 544 Kb )


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я