Звернення Правозахисного порядку денного щодо проекту закону “Про національну поліцію”

Події річної давності під час Євромайдану, зокрема, злочинне використання міліції владою, чітко вказали на потребу кардинального реформування правоохоронної системи в Україні. Не зайвим буде ...

міліція
Звернення Правозахисного порядку денного щодо проекту закону “Про національну поліцію”

Події річної давності під час Євромайдану, зокрема, злочинне використання міліції владою, чітко вказали на потребу кардинального реформування правоохоронної системи в Україні. Не зайвим буде нагадати, що стан справ у цій сфері не влаштовує ні суспільство, ні представників влади, ні самих правоохоронців. Відповідно запит на здійснення справжніх реформ дуже високий. З огляду на це, представники правозахисних організацій уважно ознайомилися із урядовим законопроектом “Про національну поліцію” р.н. 2822 від 13 травня 2015 року.

За задумом авторів, його метою є створення Національної поліції в Україні як “органу виконавчої влади, який служитиме суспільству і призначений для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки”. Водночас, детальний аналіз переконливо свідчить про велику кількість недоліків форми та змісту даного нормативно-правового акту, що суттєво впливає на ефективність досягнення проголошеної мети (висновок групи експертів Національної громадської платформи “Реформуємо МВС: прозорість та відповідальність” додається).

У якості прикладу системних недоліків законопроекту можна навести таке:

1) Необов’язковість відкритого конкурсу для призначення на посади.
Так, законопроект не визнає проведення конкурсу в якості обов’язкової умови призначення кандидата на відповідну посаду. Натомість він надає право керівнику комплектувати вакансії на його власний вибір: або шляхом відкритого конкурсу, або шляхом проведення атестації. Вважаємо цей підхід хибним, оскільки атестація може бути лише складовою конкурсу щодо призначення на посаду, а не його альтернативою. Також звертаємо увагу на те, що обов’язковість конкурсу для кожної вакансії є одним з базових елементів антикорупційної політики.

2) Відсутність інновацій в системі професійного навчання та підготовки.
У законопроекті не закладено інновацій щодо первинної підготовки персоналу та підготовки у вищих навчальних закладах спеціального профілю. Наприклад, відсутні положення про залучення громадськості до проведення співбесід та до процесу викладання; не врегульоване питання змісту навчання, категорій підготовки у ВНЗ МВС, зв’язку рівня освіти із професійною кар’єрою тощо. Таким чином, законопроект відтворює вже існуючу систему підготовки працівників органів внутрішніх справ, які у свій час не робили свідомого вибору служити у поліції, а відтак, здобули освіту без належної мотивації.

3) Збереження радянської мілітаристської ієрархії спеціальних звань, непотрібних для сучасного поліцейського менеджменту.
Залишення у законопроекті радянської системи спеціальних звань, на кшталт, «генерал поліції першого рангу», та встановлення строків вислуги у цих званнях, суперечить принципу демілітаризації, що є одним із засадничих у Стратегії розвитку органів внутрішніх справ, а також просто є зайвим елементом у поліцейському менеджменті. Натомість кар’єрне зростання персоналу поліції має залежати виключно від рівня освіти та років вислуги. Суспільству потрібна поліція із констеблями, шерифами та інспекторами, а не з генералами, полковниками та підполковниками.

З огляду на винесення законопроекту “Про Національну поліцію” р.н. 2822 на голосування парламенту вже21 травня 2015 року, вважаємо за можливе прийняття його у першому читанні виключно за умови усунення зазначених у висновку недоліків.

Ми, як представники платформи правозахисних організацій, вважаємо, що процес реформування правоохоронної системи повинен відбуватися максимально прозоро, із залученням усіх зацікавлених сторін. Саме тому в цьому процесі істотну роль має відіграти громадське обговорення запропонованих шляхів реформування.

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, Центр “Соціальна Дія”, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS.

Джерело : ccl.org.ua


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Рейтинг інституційної спроможності відновлення малих і середніх громад до 150 тис. мешканців на прикладі Дніпропетровської області (пілот)

Кодимська громада розпочала розробку стратегії розвитку

Зимноводівська громада: спільний пошук рішень для розвитку

Будувати спільноту в часи війни: як партисипативний театр змінює громади в Україні

Молодіжні ради отримали компʼютерну техніку та оснащення для роботи

ProjectPro: підтримка Європейського Союзу для українського бізнесу