У Києві обговорили “Національну стратегію реінтеграції ветеранів АТО”

Любов Єремічева

15 червня в Royal Olympic Hotel відбулося обговорення “Національної стратегії реінтеграції ветеранів АТО” у форматі круглого столу, організоване Інститутом миру і порозуміння. Уже 3 роки Україна втягнута до збройного конфлікту. Однак досі немає чіткої і зрозумілої державної концепції того, як зменшити шкоду бойових дій для їх учасників. На національному та місцевому рівнях відсутня стратегія повернення військових у цивільне життя, ефективна соціальна та психологічна допомога їх сім’ям – переконані організатори заходу.

Із початку 2016 року Інститут миру і порозуміння у партнерстві зі Шведським товариством миру і арбітражу за підтримки Академії Фольке Бернадотт упроваджують діалоги в 7 громадах для розробки місцевих програм реінтеграції ветеранів АТО.  У вересні 2016 року було розроблено та реалізовано 7 місцевих програм реінтеграції та «Рекомендації для України щодо роззброєння, демобілізації, та реінтеграції (РДР)» для органів державної влади.

Під час круглого столу учасники випрацювали основні пункти Національної стратегії реінтеграції ветеранів АТО, презентували результати дослідження ситуації з реінтеграцією військових в 7-ми регіонах України, обговорили реінтеграційний процес в Україні та висвітлили  міжнародний підхід до створення національної стратегії з РДР (роззброєння, демобілізації та реінтеграції).

“У минулому році проект передбачав діалоги в громадах з обговорення питань реінтеграції і допомоги ветеранам АТО повернутися в цивільне життя. В цьому році ми вже мали щастя і можливість запросити міжнародних експертів зі Швеції, які знають все про соціальну і економічну реінтеграцію ветеранів АТО і про програми, які впроваджуються у всьому світі. У цьому році проект передбачає аналіз ситуації в громадах, виявлення потреб ветеранів і цільових груп, на яких спрямовані програми реінтеграції і допомоги в самих громадах, дійсно знайти варіанти і розробити якісь стратегії, ініціативи на місцевому рівні, на рівні своїх громад для реінтеграції ветеранів та інших категорій населення, які до них приєднуються в рамках цих програм“, – зазначив Роман Коваль, голова правління Інституту миру і порозуміння.

“ПРООН в Україні вже має діючі програми на Сході, зокрема такі, що долають виклики, пов’язані з інфраструктурою, а також економічні виклики –  розвитком малого бізнесу, підприємництва, зайнятістю, а також з елементами безпеки громади. Але я маю відзначити, що певні цільові групи дуже часто не розділені… Ми почали розрізняти людей, які живуть у сірій зоні, близько до контактної лінії від інших, тому що ми бачимо, що їх потреби дуже різняться. Ми бачимо, що люди, які живуть на непідконтрольних владі територіях, очевидно, зіштовхуються зі специфічними викликами. Люди, у яких зруйновано їхню власність, люди, у яких великі родини, – всі ці люди мають специфічні потреби. І я б запропонував, що сьогодні у нас є шанс подивитися на ці специфічні потреби“, – зауважив Янтомас Хімстра, Директор ПРООН в Україні.

“Я підтримую стовідсотково ініціативу комітету Верховної Ради, яка була підтримана під час засідання в комітеті всіма учасниками. Після цього я мав бесіди з багатьма і представниками ветеранських організацій, і просто із самими хлопцями… Ініціативи полягає в тому, що нам треба негайно створити центральний орган виконавчої влади, а саме міністерство у справах ветеранів. І скасувати діяльність оцих 19 незрозумілих установ, які тільки розпорошують бюджетні кошти, у яких, з незрозумілих причин, працюють люди, які… яким просто байдуже те, що відбувається навколо. Саме в цьому міністерстві мають працювати, здебільшого, ті хлопці, які пройшли війну, які на собі знають, що це таке”, – сказав – Георгій Тука, Заступник Міністра з питань ТОТ.

“У нас є чудові ініціативи – є такий проект “За ВДВ!” –  “За ветеранів до влади!”. Це суто волонтерський проект, в якому об’єднались люди, які поставили собі за мету допомогти нашим захисникам після повернення до цивільного життя повернутись до суспільства, і не просто в якості водіїв чи будівельників, а йти всередину влади. Вони відібрали на початковому етапі, якщо не помиляюсь, дванадцять кандидатів. Я був на цій зустрічі і щиро здивувався: переважна більшість із них – хлопці з двома вищими освітами. Головна мета – інтегрувати цих людей в державні органи влади на різних рівнях. І я дуже задоволений тим фактом, що у нас в міністерстві один із цих дванадцяти хлопців вже працює. Я сподіваюсь, що цей проект буде набувати поширення, бо, якщо чесно, ми як цивільні люди не розуміємо і не відчуваємо, здебільшого, тих проблем, з якими постійно стикаються хлопці після повернення…”, – додає – Георгій Тука.

“На що звертали увагу, власне, очільники ветеранських організацій – це те, що допомога у цьому напрямку (психологічному) для того, щоб впоратися із психологічною травмою, стресом часто не є професійною, система надання такої допомоги потребує окремого обговорення, тому що системи як такої немає, все епізодично, тримається на плечах добровольчих, громадських організацій, ініціативних людей і т.д”, – зауважила Альона Горова (громадська організація «Інститут миру і порозуміння»), сертифікована медіаторка, тренерка і фасилітаторка, під час презентації дослідження “Україна.Ветерани АТО. Дослідження з вивчення проблем та потреб”.

“Те, що фіксують – це не тільки складність зі сторони ветеранів, це й дуже велика складність і неготовність ні сімей, ні громад приймати цих людей назад. Тобто це питання, яке потребує окремого вивчення”, – додала Альона Горова.

Повністю презентацію дослідження можна переглянути на відео:

Рекомендації із засідання круглого столу можна переглянути тут: пункти стратегії реінтеграції ветеранів АТО.

………………………………………………………………………………….

Робота над відео: Віталій Ніщименко