Як писати тексти так, щоб їх читали. Що таке інфостиль? Поради від практика

Інфостиль допомагає зробити складний текст простим, виділити головне та допомогти читачу зробити висновки. Як користуватися цією редакторською дисципліною правозахисникам в рамках Школи ефективних комунікацій розказала Анна Лісовська, фахівець з десятирічним досвідом роботи у рекламі. В її доробку креативні комунікації для Ощадбанку, Fedoriv, rabota.ua, OLX, документ-сервісу ГОТОВО, «Моршинської», Biopharma та багатьох інших компаній.

Три кити інфостилю

– Бути турботливим, та задатися питанням: чи цікава тема для читача? Чи приємно читати цей текст?
– Бути корисним та розуміти, як ви можете допомогти читачу? Чи потрібна йому вся інформація, яку ви хочете дати?
– Бути чесним: а ви вірите в те, що пишете? А ви говорите правду?

Коли ми пишемо в інфостилі, ми маємо розуміти читача, цільову аудиторію, для якої готується цей текст.
Наприклад, ви звертаєтесь до платників податків з метою стимулювати людей платити. З вашої точки зору можна написати про те, як мало люди платять податків, які всі погані. Та озвучити погрозу про штрафи, в’язницю і т.п.
З точки зору читача це можна подати як переваги, що отримують платники податків. Що це не так складно і не так дорого, як здається.

Принципи сильного тексту
Одна думка одне речення.
Не пишіть довгими реченнями. Короткими. Реченнями. Теж. Не слід. Зловживати.
Максимальна довжина речення – скільки вистачає повітря його читати.
Також, чудовою перевіркою вашого речення на зручність, є читання вголос. В місці, де ви збиваєтесь, варто почати інше речення.
Намагайтесь не використовувати пасивний стан. Наприклад, замість «грошові кошти успішно освоєні», варто написати «підрядники все витратили». Або замість «заходи по підготовці до зимового сезону не були вжиті своєчасно» – «міські служби не підготувалися до зими».
Секрет переконливості – в конкретиці, в тому, що ми можемо побачити, почути, доторкнутися. Наприклад: кіт, бархат, двері ліфту і т.п.
Не конкретика: кохання, робота, контроль, система…
Конкретику читачі уявляють відразу. Абстрактні речі доведеться розшифровувати.
Дія завжди виражається дієсловом. Скрізь, де можна використовувати дієслово, замість будь-якої іншої частини мови, – використовуйте дієслово.
Хороший текст завжди показує, що сталося, і зводить оцінки до мінімуму. Покажіть що сталося, але дозвольте читачеві або глядачеві зробити висновки самому. Оцінки допустимі в експертних або авторських колонках.
Намагайтеся спокійно ставиться до критики.

Як почати писати
Читайте художню літературу – не можна дістати з голови слів, яких ви туди не поклали.
Коли ви починаєте писати, спочатку зрозумійте, чи розбираєтеся ви в темі. Якщо ви можете пояснити тему підлітку, він її зрозуміє і дослухає вас до кінця – можете публікувати.
Коли текст готовий – перевірте граматику, стилістику, пунктуацію та інше. Це дуже важливо – багато людей, помітивши помилку, перестають сприймати текст. Вона схожа на козявку в носі, нехай і у самого авторитетного політика, лектора, кінозірки і т.д.

Що б почитати, аби краще писати?
Максим Ільяхов «Пиши и сокращай»
Нора Галь , «Слово живое и мертвое»
Корней Чуковский, «Живой как жизнь»
Уильям Странк, «Элементы стиля»

Не книжки
glvrd.ru
maximilyahov.ru/blog/
maximilyahov.ru/soviet/
slovnyk.ua
sum.in.ua

І ще
http://bureau.ru/bb/soviet/20150517/ – про верстку
https://journal.tinkoff.ru – як треба писати статті
http://bureau.ru/bb/soviet/ilyahov/ – питання-відповідь Ільяхову

І наостанок – не покладайте на текст занадто великих сподівань – один «геніальний» текст не може вирішити всі, не є «чарівною паличкою». Але хороший текст досягає мети швидше і «б’є в ціль».

Організатори Школи ефективних комунікацій Центр інформації про права людини за підтримки Нідерландського Гельсінського комітету та Гельсінського фонду з прав людини.

Автор Марина Говорухіна, Центр інформації про права людини