Автор відновить Ікони революції, а громадськість ініціює комісію зі збереження всіх пам’яток Майдану
4 вересня, в Українському кризовому медіа-центрі на брифінгу “Як відновити і захистити пам'ятки Майдану від вандалів?” музейні фахівці, чиновники, митці та громадські діячі погодили дії щодо ...
4 вересня, в Українському кризовому медіа-центрі на брифінгу “Як відновити і захистити пам’ятки Майдану від вандалів?” музейні фахівці, чиновники, митці та громадські діячі погодили дії щодо подальшого догляду й охорони пам’яток Революції гідності. Знищена трилогія Ікони революції на вулиці Грушевського стала краплею, яка сколихнула українців взятися за збереження символів суспільної пам’яті.
“Я втішений гострою реакцією громадськості. Злочин не лишився непоміченим. Цей випадок важливо зробити показовим, щоб спинити в подальшому спроби стирати нашу пам’ять з обличчя нашого міста. Проте потрібні кроки не тільки реактивного характеру. Важлива інституалізація пам’яті про Майдан. Тут важливим інструментом буде Національний музей Революції гідності. Включатиме музей, меморіал і культурно-громадський центр. За 2018-19 роки має бути збудована перша черга комплексу. На період будівництва має бути відкрито тимчасовий музей Революції гідності. Найкращим місцем для цього є Український дім як приміщення в центрі міста, до того ж безпосередньо пов’язане з Майданом”, – заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на брифінгу «Не можна стерти пам’ять: Як відновити і захистити пам’ятки Майдану від вандалів?»
Представники УІНП вже поскаржилися в ГПУ й МВС на власника магазину, який розпорядився замалювати історичний стінопис.
«Оскільки надання площі в Українському домі виявилося дуже проблематичне й оскільки крамниця, яка познущалася над ідеалами Майдану, не має більше права перебувати в тому приміщенні, я би просила громадськість ініціювати, щоб Академія наук передала приміщення в оренду НМРГ» - заявила Антоніна Піпко, заступниця гендиректора Національного Музею Революції Гідності. Вона вважає це можливим вирішенням проблем тимчасової експозиції, адже створений майже два роки тому музей і досі не має приміщення.
“Графіті були на будівлі, яка входить до пам’ятки під назвою “Місце бойових дій і масової загибелі громадян у районі вулиці Грушевського в місті Києві під час акції протесту в січні-лютому 2014 року”. Внесено в державний реєстр нерухомих пам’яток України наказом Міністерства культури від 15 жовтня 2014 року. Номер наказу 869. Облікову документацію на об’єкти, пов’язані з подіями революції, у квітні 2014 року розробила ініціативна група “Музей Майдану”. Окрему облікову картку – на вулицю Грушевського. Один із 22 об’єктів на ній – будівля НАН, на фасаді якої виникли ці зображення. Із 2015 року ставимо питання, що до облікових карток треба зробити облікові паспорти. Але міністерство до сьогоднішнього дня це ігнорувало. Саме в облікових паспортах будуть деталізуватись елементи будівель і місця пам’яток. Є в комплексі пам’яток і Жовтневий палац. Задокументовані фасади зі слідами влучання куль – уже затиньковані. Слідів не побачите. Це теж злочин”, – доповів Тимур Бобровський, пам’яткознавець і співзасновник ГО “Музей Майдану”.
“Споруда належить Академії наук. Балансоутримувач – Інститут Історії НАНУ. Винайняте приміщення 18 років тому. Не дуже погоджуючи з колективом, його здано в оренду. Відтоді ту площу займає той самий винаймач”, – пояснив Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України. Також він сказав, що по суті угода про винайм уже розірвана. Сподівається у звільненому приміщенні помістити відділ лексикографії, розширити який велить нова програма розвитку інституту.
“Актуальне питання – хто винен, що замальовані графіті? Винні також і ми з вами, бо не наголосили вчасно представникам влади, що ці артефакти мають бути належно збережені й захищені. Будемо ініціювати створення або комісії, або міжвідомчої робочої групи, яка інвентаризує всі об’єкти й артефакти революції та контролюватиме їх належне утримання в подальшому”, – пообіцяв Павло Сидоренко, координатор Ініціативної групи постраждалих на Майдані.
“Якщо створювати робочу групу, то в неї відразу треба запрошувати представників Міністерства культури й міськадміністрації. Знищена пам’ятка отримала статус пам’ятки місцевого значення. Так, не було здійснено комунікації між Міністерством культури і міською адміністрацією, яка мали покласти відповідальність за догляд за пам’яткою на відповідні комунальні служби”, – додала Владислава Осьмак, очільниця Центру урбаністичних студій НаУКМА.
Художниця та кураторка Олеся Драшкаба називає зображення Шевченка, Франка й Українку цілковитим революційним мистецтвом.
“Це не було просто графіті. Це перші графіті зі смисловою оцінкою. Перший раз нам наших шановних і поважних класиків показали такими як ми, борцями, в сучасній стилістиці. Тому я підтримую, щоб автор їх відновив. Кажуть, мовляв не треба, бо це вже буде “не те”. А воно буде ще більше те, бо чим більше історії, чим вона динамічніша і складніша, тим більше є що розказати дітям“, – доводить Драшкаба.
Володимир В’ятрович також розповів, що мав особисту розмову з автором малюнків – київським художником на псевдо Sociopath, і той погодився відновити зображення, лише чекає втихомирення в цій справі та вимагає офіційного дозволу – щоб його творчість після буремних подій не трактували як незаконне завдання місту матеріальної шкоди. “Нарешті в мене буде час і простір, якого мені бракувало в ту ніч на Груші, щоб зробити якісні малюнки”, – написав художник у своєму профілі в соцмережі, де з минулого вересня панувало затишшя.
Нагадаємо, тиждень тому в центрі Києва неспіймані розбили пам’ятну дошку із зображенням героя Небесної сотні Романа Сеника. В переддень Незалежності України на Борщагівці залили фарбою й намагалися підірвати пам’ятник Небесній сотні. А під час першотравневих вихідних фарбою заляпали пам’ятник Небесній сотні на Корчуватому. Відбуваються подібні акти й за межами столиці.
Оперативний брифінг організували: Український кризовий медіа-центр, Український інститут національної пам’яті, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Національний музей Революції Гідності, митці та громадські активісти.
Довідки по темі: [email protected] і за телефонами: 0443609077 та 0675082639.