Фестиваль “Інклюзіон” у Харкові: на черзі краудфандинг та навчання в музеях

За шість днів фестивалю “Інклюзіон” відбулось багато дискусій, розвінчання міфів та змін у розумінні людей. Команда просвітницького фестивалю, що спрямовує харків’ян до інклюзії в культурі, почула багато дивних та серйозних питань й щирих подяк. Наразі підведемо підсумки другого “Інклюзіону” та розкажемо, що буде далі.

Навчання від колег та експертів з зарубіжжя

Усі 15 фестивальних заходів вмикали інклюзію, тобто розповідали про неї та переконували зважати на інклюзивність у житті та роботі. Загалом до лекцій в університетах долучилося близько 250 студентів, неформальні освітні заходи (квест, зустрічі, презентацію інклюзивних ініціатив) відвідали близько 3 тисяч людей, а учасниками  спеціалізованих навчальних та робочих зустрічей стали більше сотні музейних працівників, представників влади та  громадських організацій, що опікуються захистом прав людей з інвалідністю, правами дитини, а також  культурою.

Команда “Інклюзіону” цього року запросила двох експертів — Наталю Борисенко-Клепач з Білорусі та Войтека Кулеша з Польщі. Експертка Наталя Борисенко-Клепач, яка розробила та викладає власний курс з інклюзивного туризму в університеті Мінська, розповідала про основи та можливості цієї галузі студентам Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. А Войтек Кулеш спілкувався з музейними працівниками під час семінару та робочої зустрічі в Історичному музеї та,  читав лекції в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна для студентів-соціологів та майбутніх музеєнавців у Харківській державній академії культури.  Також експерти фестивалю поспілкувалися зі студентами Юридичної академії ім. Ярослава Мудрого та розповіли про особливості спілкування з людьми з інвалідністю й відповідну термінологію магістрантам кафедри медіакомунікацій Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Команда організаторів фестивалю з Харківської обласної фундації “Громадська альтернатива”

Розширення горизонтів через квест та творчі й освітні заходи

Цікавинкою фестивалю стала зустріч з письменником та автором сценарію до фільму “Поводир” Олександром Ірванцем. Він розповідав про зйомки фільму, створення сценарію, роботу з акторами масовки, якими стали, зокрема, реальні незрячі, що грали кобзарів, та втілення образу людини з інвалідністю у кіномистецтві. Детальніше про зустріч – у фоторепортажі “Накипело”.

Після навчань для музейних працівників  активісти зазначають, що персонал культурних установ розуміє потребу ставати інклюзивнішими, проте бракує розуміння та інструментів: “У працівників, яких ми побачили, ця проблема на слуху. Однак як стати цікавими та доступними для людей з інвалідністю, їм незрозуміло. Тому ми показували та пояснювали результати соціальних досліджень, запросили практиків, які працюють з інклюзією постійно. Далі плануємо провести більш тривале спільне навчання, щоб харків’яни хотіли відвідувати музеї частіше та знали, що саме для них у таких установах є щось цікаве”, – розповіла координаторка фестивалю та президентка ХОФ “Громадська альтернатива” Марія Ясеновська. 

План доступності художнього музею

За декілька місяців до старту фестивалю організатори через запити та партнерські організації з’ясували, що Харківський університет будівництва та архітектури долучився до розроблення плану доступності Харківського художнього музею. Студентка магістратури Альона Прядко разом з науковим керівником Яніною Прядко завершували план, і організатори “Інклюзіону” запропонували їм зробити презентацію публічно під час самого фестивалю. У музеї загалом ідею підтримали та всю необхідну інформацію розробникам надали. “Керівник музею Валентина Мизгіна проблему недоступності музею розуміла, проте план сприйняла досить критично. Зокрема у запропонованих документах до музею пропонують додати елементи доступності: підйомник, поручні, таблички та попереджувальну плитку. Директорка музею пропонує значно більші переоблаштування:  наполягає на тому, що потрібно добудувати додатковий третій безбар’єрний корпус. Це хороша ідея, але здається малореалістичною. Будемо обговорювати й знаходити компромісні варіанти”, – розповідає Марія Ясеновська. Запропонований план нині вивчає керівництво музею, а поки інклюзія в культурі полягає  у тому, що охоронці музею заносять на руках до будівлі людей, що пересуваються на візку.

Афіша фестивалю з Венерою

Для презентації інклюзивних ініціатив міста команда фестивалю об’єдналася з медіаплатформою “Дитяча ПлощАртка” та влаштувала майстер-класи і перфоманси на Наукових пікніках. У цьому заході взяли участь близько тисячі людей. Для дітей та дорослих своє дійство влаштовували 12 інклюзивних ініціатив та організацій, серед яких Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В.Г. Короленка., Єврейський Багодійний Фонд «Хесед-Шааре Тиква», ГО “Аутизм. Альтернатива”, плей-бек театр “Вахтеры”, медійні активісти Gwara Media, БФ “Квіти життя”, “Витребеньки”, “Лікарняні клоуни” та клуб “Слідопити”. Не всі ініціативи вмістилися у формат Наукових пікніків. Тому окремо фестиваль відвідав АКЦентр та взяв участь у його майстер-класі з петріківського розпису, що передбачає роботу з різними дітьми. Також завдяки Вікторії Скляровій відбулась інклюзивна екскурсія вулицею Культури із розповіддю про становлення незалежності України.

Масовий тест-драйв доступності культури

Щоб провести тест-драйв доступності культури, тобто пограти в квест, прийшли близько 100 людей, зокрема  студенти та батьки з дітьми. Партнер квесту Encounter продумав завдання таким чином, щоб учасники з 7 команд дізналися про різні елементи доступності та зрозуміли слабкі і сильні сторони культурних установ. Переможцями квесту стала команда з 5 дівчат та 2 хлопців, а книги українських авторів від Благодійного фонду “Толока” та видавництва “Віват” отримали усі команди.

Краудфандинг

У перший день фестивалю розпочалась краудфандингова кампанія, мета якої – зібрати кошти на систему аудіогайдів – записаних екскурсій для Харківського художнього та Літературного музеїв і обладнання для інтернету. Аудіодоріжки будуть записані  та адаптовані  для незрячих відвідувачів, але стануть у нагоді будь-кому з відвідувачів, хто  захоче більше дізнатися про експонати. Послухати записані екскурсії можна буде безпосередньо у музеї зі смартфону, бо за планом у музеї з’являться потужні Wі-Fi роутери, вказівки та доступні пояснення. За внески у проект кожному меценату організатори обіцяють подарунки – пазли з картинами з Художнього музею, книги з автографом О. Ірванця, сувеніри з символікою фестивалю, роботи молодих харківських митців та інше. Підтримати інклюзію у Харкові можна за посиланням.

Підсумки та плани

Фестиваль “Інклюзіон” відбувся завдяки небайдужості великої кількості харків’ян з різних сфер діяльності, які завзято працювали задля спільної мети – розповідати про інклюзію та переконувати, що ці зміни потрібні. Часткову підтримку події надав проект ХОФ “Громадська Альтернатива” “Адвокація vs Дискримінація” (підтриманого Freedom House) та українсько—білоруський проект «Human rights organizations in Ukraine and Belarus — for defending public interests together!», який реалізує Правозахисний центр «Вясна» (м. Мінськ, Білорусь).

Місцеві журналісти як і минулого разу виявили інтерес до заходу та досліджень: загалом за тиждень заходів вийшло понад 20 публікацій та ефірів з організаторами та експертами.

Тож зараз у команди фестивалю на черзі краудфандинг та підготовка реальних кроків задля  підвищення інклюзії у культурі в Харкові.