Як активісти та активістки можуть стимулювати бізнес до соціальної відповідальності

дискусія "Як активісти та активістки можуть стимулювати бізнес до соціальної відповідальності" відбулася наприкінці жовтня в Києві в рамках Х Національної конференції ЛГБТ+руху та ЧСЧ-сервісу. ...

Додано:
kyivpride

People, planet and profit
Як активісти та активістки можуть стимулювати бізнес до соціальної відповідальності

дискусія “Як активісти та активістки можуть стимулювати бізнес до соціальної відповідальності” відбулася наприкінці жовтня в Києві в рамках Х Національної конференції ЛГБТ+руху та ЧСЧ-сервісу. Учасниці та учасники заходу обговорили та запропонували кілька інструментів впливу на бізнес:

  • зворотній зв’язок 
  • конкурси та складати рейтинги
  • особистий приклад 
  • пропонувати компаніям форми взаємодії
  • зміни в компаніях зсередини
  • гуртуватись для підсилення впливовості групи

Зворотній зв’язок від споживачок та споживачів є вагомим інструментом впливу на компанію, якщо, звісно, вона здатна дослухатись до голосу своєї цільової аудиторії та розвиватись. Гарячі лінії, книги скарг та пропозицій, контактні форми на сайтах, персональні розмови із персоналом – це канали комунікації, якими можна передати звістку про те, що ви не задоволені якістю продукції, рівнем обслуговування чи бажаєте отримати додаткові послуги. Замовчування є згодою залишити «все як є», так ми передаємо відповідальність за наш добробут іншим.

Рейтингування в Україні – дискредитована практика, однак можливо саме час започаткувати прозорі конкурси та рейтинги з відзначення вітчизняних підприємств з найвищим рівнем соціальної відповідальності.  Наприклад, в рамках КиївПрайд2017 було запропоновано відзнаку “lgbt+ friendly” для крамниць, ресторанів та кав’ярень Києва та створено карту таких місць. Уже кілька років поспіль ВБО «Точка опори» вимірює Індекс корпоративної рівності і надає рекомендації різним компаніям щодо підвищення їхньої інклюзивності. Іще одним прикладом рейтингування може стати започаткований Коаліцією з протидії дискримінації конкурс «Дискримінатор року», в якому обираються приклади образливої поведінки бізнесу щодо різних категорій суспільства.

У нас є безліч можливостей проявити власну соціально відповідальну поведінку: відповідальне споживання (термочашка замість десятків пластикових та паперових стаканчиків), відмова від купівлі продукції безвідповідальних виробників, коректна комунікація із середовищем, вживання фемінітивів у звереннях до персоналу, організація гендерно-чуйних або гендерно-нейтральних просторів, врахування потреб різних людей, які можуть відрізнятися від «середньостатистичних» і, в решті решт, старт власного соціально відповідального підприємництва. 

Активісти та активістки вимагають підвищення соціальної відповідальності компаній, бізнес посилається на некомпетентність громадських діячів, нездатність довести розпочате до кінця. Рецепт – пропонувати бізнесу проекти, які враховують його інтереси та потреби, стимулювати проведення спільних акцій, створювати простори,  в яких місцева громада, бізнес і громадські організації можуть визначити і досягти спільних цілей.

Соціальна відповідальність бізнесу – це про постійний діалог між різними стейкхолдерами (споживачами/споживачками, місцевою громадою, персоналом, акціонерами/ акціонерками, інвесторами/інвесторками, бізнес-партнерами/-партнерками, владою, громадськими організаціями) щодо задоволення їхніх потреб і досягнення коротко- і довгострокових цілей. Це системна робота і взаємний вплив, тому найбільш важливе – знайти можливість для розмови і запитати: як ми можемо допомогти один одному стати кращими? І розпочати цей шлях хоча б і маленькими кроками.

за матеріалами офіційного сайту КиївПрайду


Тематика публікації:                

Останні публікації цього розділу:

Як зберегти традиційну культуру та нашу ідентичність, міркували на триденному заході у Богуславі

До 40 протезів на місяць: як у Полтаві протезують та реабілітують людей після поранень

До своєї природи: у Києві відкрилась виставка з любов’ю до української спадщини

10 років БФ «Твоя опора»: зібрано й надано допомогу на 710 млн грн

Ресурсні центри неурядового сектору Півдня України обмінялись досвідом та обговорили нові ініціативи

Власники пошкодженого чи зруйнованого житла можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків