Як податковий кодекс може бути дружнім до благодійництва
30 листопада у Києві презентували та обговорювали законопроект, який спрямований зменшити податковий тиск на благодійників.Проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ...
Додано:
Слава Сергійчук
30 листопада у Києві презентували та обговорювали законопроект, який спрямований зменшити податковий тиск на благодійників.
Проект закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності” був розроблений спільно Мінфіном та громадськими експертами.
Ознайомитися з порівняльною таблицею проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності” можна тут – порівняльна-таблиця-благодійники-23.10.2017.
Законопроект передбачає:
♦ Зменшення податків на благодійну допомогу:
Не буде оподатковуватись благодійна допомога, яку надають нерезиденти. Не буде оподатковуватись благодійна допомога, яку отримують центри соціальної підтримки дітей та сімей.
♦ У три рази більше допомоги без податків.
Сума нецільової благодійної допомоги, яку можна отримати без сплати податків, буде збільшена в три рази до 6720 грн.
♦ Більше можливостей відправити людину лікуватись за кордон.
Не буде оподатковуватись благодійна допомога, яка спрямовується на лікування за рахунок іноземного закладу охорони здоров’я, а також компенсація вартості платних реабілітаційних послуг, протезно-ортопедичних виробів тощо.
♦ Більше можливостей допомоги соціально вразливим верствам населення.
Будуть скасовані податки з компенсації витрат на проживання, харчування та проїзд учасникам публічних заходів, якщо вони мають інвалідність, походять з багатодітної родини чи є сиротами.
Законопроект надасть більше можливостей допомагати соціально вразливим верствам населення. Адже, як зазначила представниця ПриватБанку: “українці радо вкладають у благодійність – і за останні 6 місяців більше ніж 830 тисяч людей пожертвували у фонд ПриватБанку“. Тому зміни до Податкового кодексу дійсно потрібні.
Як прокоментував Максим Лациба, директор проекту USAID “Громадяни в дії”: «Оподаткування благодійної допомоги – це нонсенс, коли благодійні організації допомагають людям у скруті, виконуючи роботу держави, а держава хоче, щоб вони за це ще й сплачували податки». Також він зазначив, що законодавча ініціатива, над якою працюють понад півроку представники Міністерства фінансів та громадськості, поки не надто підтримується в уряді та інших міністерствах.
Серед учасників заходу були представники благодійних та волонтерських організацій, які надають допомогу постраждалим в зоні АТО, хворим дітям, людям з інвалідністю та іншим уразливим групам населення.
“Законопроект – результат спільних зусиль як органів влади, так і представників благодійництва. В травні цього року урядом було схвалено План заходів на 2017 рік щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. І одним із пунктів цього плану було передбачено внесення змін до Податкового кодексу щодо сприяння розвитку благодійної діяльності.
Метою законопроекту є сприяння розвитку благодійної діяльності за рахунок розширення кола отримувачів благодійної допомоги, а також залучення фізичних осіб до благодійництва.” - Віктор Овчаренко, заступник директора Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку – начальник Управління податкової політики Міністерства фінансів України.
“Український форум благодійників почав працювати над цим законопроектом ще в 2013 р., адже до нас надходить багато звернень від благодійних організацій. На сьогодні Податковий кодекс не враховує основні форми діяльності благодійної організації та є багато ризиків щодо оподаткування. Ми, наприклад, не можемо великому колу осіб надати тієї кількості цільової допомоги, якої б ми хотіли. Тому цей законопроект є дуже важливим.
Ці норми будуть дуже позитивно впливати, зокрема що стосується норм щодо підвищення неоподаткованого мінімуму благодійної допомоги. Бо якщо порахувати діючу норму – то вона навіть не відповідає сумі прожиткового мінімуму. А ми сьогодні знаємо, що такі бенефіціари, як люди похилого віку, інколи потребують матеріальної допомоги, яка їм потрібна на придбання продуктів харчування, засобів особистої гігієни. І насправді це не цільова благодійна допомога, тому вимагати від цих людей довідки про придбання таких товарів є проти людської гідності. Тому підвищення суми нецільової допомоги є необхідним кроком,” - Лариса Жигун, радниця з питань захисту прав дітей Міжнародної організації “Благодійний фонд “СОС Дитячі Містечка”.
“Перше, що хочу зазначити – це те, що зміни в основному стосуються фізичних осіб платників податків, які отримують цю благодійну допомогу. Тобто зараз фактично ті особи, які надають благодійну допомогу, не отримуватимуть додаткові якісь пільги і стимули для надання такої допомоги. Коли одна фізична особа надає іншій фізичній особі на лікування – такі взаємовідносини не враховані у Податковому кодексі. З отриманих коштів необхідно сплатити податок доходу фізичних осіб (18%) і військовий збір,” - Дар’я Сидоренко, адвокасі-менеджерка з питань оподаткування неприбуткових організацій Українського незалежного центру політичних досліджень.
Які ж втрати для бюджету “передбачено” цим законопроектом? Начальник Управління податкової політики Міністерства фінансів України Віктор Овчаренко відповів, що “фактично “ціна” даного законопроекту 500 млн. гривень”
Про теперішню ситуацію висловилась також пацієнтка на ім’я Вікторія. Вона розповіла, що вже 1,5 року живе з діагнозом і коли зверталась до благодійних фондів, то жоден з них не допоміг, всі відмовляли. Адже дорослим майже не допомагають благодійні фонди. Тож дівчина збирала кошти на свій рахунок. А це 50 тис. гривень на кожні три тижні. Нещодавно її включили до Держпрограми, а в Національному інституті раку до цієї програми включили всього лиш 13 осіб. Тому це велика проблема – і доводиться збирати кошти на картки.
Тому представники громадських та благодійних організацій наполягають на стимулюванні розвитку благодійництва, що зокрема і передбачає законопроект.
Захід відбувся в рамках проекту USAID “Громадяни в дії”, який реалізується Українським незалежним центром політичних досліджень.