Як попередити заробітки на війні?
5 мільйонів доларів щоденно витрачає Україна на війну на Донбасі. Таку цифру назвав Петро Порошенко на Генасамблеї ООН. Тобто, за 500 днів АТО держава мала витратити на війну як мінімум 2,5 млрд ...
Додано:
Публічний аудит
5 мільйонів доларів щоденно витрачає Україна на війну на Донбасі. Таку цифру назвав Петро Порошенко на Генасамблеї ООН. Тобто, за 500 днів АТО держава мала витратити на війну як мінімум 2,5 млрд доларів. Керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб прокоментував, як попередити можливі збитки для армії.
За його словами, цифра в 5 млн справедлива, бо в неї потрібно включати не тільки пряме забезпечення військ на лінії фронту боєприпасами, амуніцією та їжею, а й ті непрямі витрати, які несе країна щодня на утримання більш 1,5 млн біженців, вимушених переселенців, інші непрямі розходи, пов’язані зі збитковими діями, непідконтрольністю окремої території тощо. Справді країна витрачає величезні гроші на війну – на сьогодні 2,5 млрд доларів втрат за найскромнішими підрахунками. Проте питання в іншому – наскільки прозоро ці 5 млн у день витрачаються, наскільки це йде саме на державу, а не в кишеню новоявлених військових стратегів.
«Саме для того, щоб не закладалася корупційна маржа, у 2013 році ми впровадили в Міноборони операційний аудит, так званий аудит «До» – робили аудит найбільш ризикових операцій до того, як вони відбувалися. Перш ніж купити або продати щось аудитори обов’язково оцінювали можливі від таких дій і рішень ризики, ставлячи перед собою завдання запобігати «схемам», а не лише виявляти їх. І це дало хороші плоди, адже за рік роботи ми не дали вивести з армії 300 млн грн, у мирний час», – говорить він.
Нескладно уявити, якщо 300 млн грн хотіли вкрасти в мирний час, то про які суми може йтися тепер, під час війни, коли бюджет для міністерства втричі більший, а основним видом держзакупівель для армії є закупівлі шляхом проведення переговорів, тобто без відкритого конкурсу.
«Після Революції Гідності нові керманичі міністерства, зіткнувшись з тим, що військовий аудит не пропускає в ході операційного аналізу їх брудні оборудки та не дає отримати бажане, вкрасти армійські кошти, скасували й операційний аудит, і участь аудиторів у перевірці тендерної документації, повернувши аудит фактично до контрольно-ревізійної постфактумної роботи, яка була за радянських часів», – зазначає фахівець.
Причому, за його словами, раптове бажання знищити попередній аудит виникло саме тоді, коли на армію звалився величезний бюджет. А останньою краплею стала відмова аудиторів візувати договори на купівлю технічних масел, де з 40 млн гривень ціни договору завищення становило 11 млн, тобто третину. Після блокування аудиторами цієї угоди в травні 2014 участь аудиторів у процесах контролю закупки взагалі була скасована, так само, як і попередня перевірка первинної документації і платіжних документів, тим самим операційний аудит повністю згорнули.
«З цього періоду армійськими грошима можна було простіше розпоряджатися, запевняючи людей, що потрібно негайно закуповувати все, що можна, за шаленими цінами на непрозорій і неконкурсній основі. Прикладів за 2014 рік чимало – це й масла, й амуніція, і вугілля. А для того, щоб відволікти увагу від промислів на армії, створили з головного аудитора та його підлеглих такий собі образ «агентури Кремля». Це стара й апробована схема відвертання уваги від справжніх злодіїв і ворогів шляхом створення ворога уявного», – говорить Максим Гольдарб.
Він додає, що ефективність та доцільність попереднього аудиту підтвердив міністр Полторак, який в минулому році відновив скасовану його попередниками повноцінну систему військового аудиту.