Децентралізація, як шанс залишити молодь в Україні
Завдяки децентралізації з молоддю, нарешті, активно працюватимуть не лише в містах, але й в селищах та найменших селах. Створюються об’єднані громади, які у своїх виконавчих органах передбачають ...
Додано:
Максим Черкашин
Завдяки децентралізації з молоддю, нарешті, активно працюватимуть не лише в містах, але й в селищах та найменших селах. Створюються об’єднані громади, які у своїх виконавчих органах передбачають відділи, управління чи окремих працівників відповідальних за роботу з молодими людьми. Активно починає формуватись (у деяких випадках відроджуватись) інфраструктура – молодіжні простори на базі бібліотек, клубів чи будинків культури. Місцева влада виділяє для реалізації ініціатив та проектів молоді все більше ресурсів.
Проте, не все так “солодко”, як здається на перший погляд.
Пасивність молоді та прагнення емігрувати з України
За даними соціологічного дослідження “Молодь України – 2017” 87%(!) молодих людей не бере участь у будь-яких заходах, що стосуються життя власної громади. Але, 52,2% опитаних готові особисто долучитись до ініціатив, які покращать свій населений пункт. Лише 62,1% української молоді хоче жити в Україні, а практично кожен десятий (9,7%) планує залишити Україну вже найближчим часом. У цьому напрямку є великий потенціал та пласт роботи як для влади, так і для громадських організацій.
Наступне важливе питання: “А хто власне займається молоддю в Україні”?
Якщо говорити про обласний рівень, то тут варто відзначити наступні структури – Управління\відділи освіти, молоді та спорту, Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), Молодіжні центри, Обласні центри для молоді, Молодіжні громадські організації. Але питання у тому, хто в них працює? Який фах вони мають та досвід?
Чому медичною галуззю керують – медики, освітою – педагоги, юридичним управлінням – правовики, а молоддю займається будь-хто? Погоджусь, що частина таких людей пройшли тренінги та володіють певними знаннями з менеджменту, фандрайзингу чи проектного менеджменту. Проте, як щодо комплексних знань, які потрібні для реалізації молодіжної політики в громаді? Я маю на увазі знання молодіжної політики України та світу (в т.ч. кращі практики), інструментів ефективної комунікації та прямої демократії, соціологія молоді і особливості субкультур, муніципальний менеджмент, застосування новітніх технологій управління громадою та ін.
Частково цю проблему на сьогодні вирішують завдяки програмі “Молодіжний працівник”, в рамках якої готують фахівців, які працюють з молоддю.
Децентралізація + фаховість = самореалізація молоді у громадах
Враховуючи зазначені фактори наша громадська організація “Освітньо-аналітичний центр розвитку громад” розробила комплексну освітню програму “Публічне адміністрування у сфері молодіжної політики”. Особливістю програми є те, що вона поєднала у собі науковий та практичний підхід – навчатимуть викладачі та досвідчені тренери. Питання комунікації громади та влади буде вивчатись не лише теоретично, оскільки частина учасників буде представлена державними службовцями, а частина керівництвом громадських організацій.
На сьогодні проект “Публічне адміністрування у сфері молодіжної політики” став одним з переможців конкурсу “U-LEAD з Європою” та буде реалізований протягом 2018-го року спільно з Тернопільським національним економічним університетом, Міністерством молоді та спорту України, Комітетом Верховної ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Тернопільською міською радою та Тернопільським регіональним відділенням “Асоціації міст України” для представників об’єднаних громад із Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької та Тернопільської областей.
Такою Командою однодумців ми допоможемо фахівцям з громад працювати ще краще, щоб молодь самореалізовувалась та розвивалась у власній громаді!