Гендерна рівність у громаді: до чого тут ЦНАП?

Кампанії #яНеБоюсьСказати та #MeToo, які вирували в мережі у 2017 році та отримали значний розголос в Україні й світі, показали масштаб існуючої проблеми, а також привернули увагу громадськості до табуйованих в українському суспільстві тем сексуального насильства та домагань, до так званого харрасменту (з англ. – переслідування, домагання).

9 січня в Україні набрав чинності Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який містить низку важливих норм. І хоча він не є ідеальним, важливо, що перший крок у цьому напрямі вже зроблено. Зокрема, вводяться терміни «домашнє насильство», «психологічне насильство», «економічне насильство» та розширюється коло осіб, які підпадають під дію закону. Важливо, що змінюється й коло суб’єктів, які повинні здійснювати заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству й займатись просвітницькою діяльністю. Тепер це компетенції органів місцевого самоврядування, які наділяються функціями для захисту жертв насильства та покарання кривдників.

Харрасмент або домагання включає в себе таку поведінку, що ображає або змушує інших почувати себе незручно або залякано. Це можуть бути образливі коментарі, жарти, жести та інші дії, що прямо чи опосередковано створюють вороже середовище. Дуже часто домагання мають місце, коли особи знаходяться у нерівних стосунках, в умовах ієрархії та підпорядкування. Прикладом можуть бути непристойні коментарі керівника стосовно підлеглих, зневажливе ставлення до молодших за віком співробітників, флірт чи залицяння між співробітниками та споживачами послуг тощо. Особливо гостро ще помітно в сільській місцевості, де через традиційні норми в сім’ї, відсутність інформації та інші чинники, жертви лишаються один на один зі своїми проблемами. Часто суспільство звинувачує саму жертву та не надає необхідної підтримки.

В умовах децентралізації, яка відбувається в країні, змінюється структура влади: більше повноважень, а разом з тим можливостей та відповідальності передаються в об’єднані територіальні громади (ОТГ). Обличчям нової влади на місцях часто є новостворені центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Саме там громадяни напряму отримують послуги від держави та оцінюють якість діалогу з владою. Тому ЦНАП є важливою складовою процесу децентралізації, а якість, комфорт та умови, в яких надаються послуги, мають бути також взірцем толерантності, гендерних стосунків та поваги.

Попри те, що основною метою діяльності ЦНАПів є надання адміністративних послуг, важливо, щоб центр виконував також функцію інформаційного осередку для мешканців. Команда ЦНАПу може зробити наступні кроки з протидії гендерній дискримінації та харрасменту:

• Розміщувати інформаційні матеріали на такі теми, як гендерна дискримінація та харрасмент, куди звертатись в таких випадках тощо. Такі матеріали можна отримати, звернувшись до державних органів влади, які відповідають за питання гендерної рівності – це переважно органи соціального захист, або до громадських організацій, компетентних в цьому напрямку (наприклад, Ла-Страда, Жіночий консорціум, Жіночі Перспективи, Український жіночий Фонд, Міжнародний гуманітарний центр Розрада).
• Працівники ЦНАП мають бути уособленням компетентності для мешканців громади. Саме тому важливо проводити для працівників тренінги з теми гендерної рівності аби змінювати стереотипні уявлення та ламати упереджене ставлення до гендерних ролей. Наприклад, в рамках Програми «U-LEAD з Європою» працівники ЦНАП проходять цикл тренінгів, де темі гендерної рівності присвячено окремий модуль. Зараз існує дуже багато можливостей для проходження відповідних тренінгів та оцінки успішності засвоєння матеріалу онлайн.
• Працюючи з відвідувачами, працівники ЦНАП не повинні використовувати дискримінаційну лексику чи будь-які форми харрасменту. Ставлення до всіх відвідувачів має базуватись на принципах рівності і толерантності та не містити оціночних суджень. Цю норму можливо регулювати шляхом проведення опитувань відвідувачів ЦНАП або звертати увагу на проблему після відвідування ЦНАП так званим «таємним покупцем» (на практиці часто це представники міжнародних програм, які допомагали створити ЦНАП в ОТГ).
• Співпраця керівництва та депутатського корпусу ОТГ з ЦНАПами щодо виявлення випадків гендерно-обумовленого насилля та підтримки жертви насилля може стати першим поштовхом для об’єднання зусиль громадськості та органів місцевої влади заради знищення проявів насилля. Адже в реальності саме працівники ЦНАПів найбільше працюють з мешканцями громади та їх потребами. Особливо це помітно в малих ОТГ України.

Отже, в умовах діяльності новостворених управлінських структур ОТГ важливо напрацьовувати нові механізми поширення знань про гендерну дискримінацію та харрасмент і надавати підтримку жертвам насилля. Децентралізація та зменшення концентрації влади є чудовою можливістю і для гендерної емансипації, але кожна громада має пройти свій шлях в цьому питанні, а ЦНАП може стати одним з осередків підвищення обізнаності мешканців про гендерно-чутливе суспільство.

Безумовно, для подолання проблеми харрасменту, дискримінації та домашнього насилля необхідна більш ґрунтовна законодавча база, яка могла б захищати жертву від кривдника. Однак перші кроки починаються з усвідомлення проблеми, готовності не закривати очі. ЦНАП в об’єднаних територіальних громадах мають достатній потенціал стати не лише центром надання якісних адмінпослуг, але й ефективним майданчиком для підтримки та попередження проявів гендерно-обумовленого насилля.

Світлана Гаращенко, експертка з гендерних питань Програми «U-LEAD з Європою»

Джерело: Децентралізація влади.