Оцінка громадянами ситуації в Україні

Оцінка ситуації в країні та перспектив її розвитку в найближчому майбутньому 

Лише 16,7% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямі, 66% – що в неправильному. Цей показник практично не змінювався протягом 2015 року. Також це приблизно стільки ж, скільки було у 2013 р., але частка тих, хто вважає, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямі, зараз істотно менша, ніж було відразу після зміни влади в України (у березні 2014р.) – тоді вона становила 32,3%.

18,7% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 43,6% – у більш віддаленій перспективі, 22% – що взагалі не здатна їх подолати. Порівняно з травнем 2015 р. знизилася частка тих, хто вважає, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (з 26,9% до 18,7%), але не за рахунок зростання числа тих, хто вважає, що труднощі будуть подолані у більш віддаленій перспективі або взагалі не будуть подолані, а за рахунок зростання частки тих, хто не визначився.

Лише 6,9% опитаних вважають, що в 2015 р. економічна криза закінчиться і почнеться економічне зростання, 23,1% – що криза перестане поглиблюватися, але економіка до кінця року буде у стані застою, 33,8% – що економічна криза поглиблюватиметься, але катастрофічних наслідків не буде, 23,1% – що відбудеться колапс економіки. Порівняно з травнем 2015 р. менше стало як оптимістів (тих, хто вважає, що в 2015 р. почнеться економічне зростання) – їх частка зменшилася з 10,4% до 6,9%, так і «крайніх песимістів» (тих, хто дотримується думки, що відбудеться колапс економіки) – їх частка  знизилася з 26,1% до 23,1%. Зате більше стало «поміркованих песимістів» (тих, хто вважає, що  економічна криза поглиблюватиметься, але катастрофічних наслідків не буде) – їх число зросло з 27,1% до 33,8%.

Оцінка діяльності органів влади та реформ, що проводяться 

Громадяни України переважно оцінюють інтенсивність реалізації реформ як низьку. Середні оцінки перебігу реформ у більшості сфер за десятибальною шкалою (від 1 до 10) найчастіше перебувають в діапазоні від 2 до 3  балів (хоча у більшості сфер спостерігається невелике зростання середніх оцінок успішності реформ порівняно з травнем 2015 р.). Оцінки вище 3 балів отримали лише діяльність, спрямована на популяризацію України в світі (4,2 бала), реформа правоохоронної системи (3,6 бала) та реформа системи національної безпеки та оборони (3,4 бала). Найбільш помітне зростання оцінки успішності реформ спостерігається стосовно правоохоронної системи –   середня оцінка успішності реформ у цій сфері порівняно з травнем 2015 р. зросла з 2,5 до 3,6 бала).

Громадяни в цілому майже не відчувають впливу реформ на їх особисте становище. Найчастіше респонденти вважають, що вплив реформ у більшості сфер на їх особисте становище відсутній. Єдина сфера, де на відсутність впливу вказують менше половини (47,3%) опитаних – це програма енергонезалежності та реформа енергетики. При цьому 43,1% респондентів вказують на негативний вплив реформ у цій сфері на їх становище, і лише 9,1% – на позитивний вплив.

Стосовно більшості сфер негативний вплив відзначається частіше, ніж позитивний. Виняток становлять лише реформа системи національної безпеки та оборони, де частки тих, хто вказує на позитивний вплив, і тих, хто зазначає негативний вплив, статистично значуще не відрізняються (відповідно 20,7% і 19,8%), реформа правоохоронної системи (стосовно неї респонденти частіше говорять про позитивний вплив – відповідно 24,4% і 14,2%)  і популяризація України у світі (відповідно 27,0% і 11,7%).

Оцінюючи, наскільки добре нова влада України справляється з різноманітними завданнями, найкраще респонденти оцінюють забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій – це єдине завдання, виконання якого частіше оцінюється добре, ніж погано (відповідно 44,1% і 27,5%). Реалізація інших завдань частіше оцінюється відносною чи абсолютною більшістю респондентів погано.  Найгірше оцінюється діяльність стосовно боротьби з корупцією (78,9% вважають, що влада з цим погано справляється), скорочення інфляції (76,3%), стимулювання економічного росту (74%).

Оскільки здійснення реформ може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей, респондентам ставилося питання, чи згодні вони терпіти певні матеріальні труднощі.10,1% відповіли, що вони «готові терпіти скільки треба, якщо це справді приведе до успіху країни», 28,4% – що вони «якийсь час готові потерпіти, але недовго (не більше року)», 26,7% – не готові, бо не вірять в успішність реформ, а 29,5% – не готові через те, що їх матеріальне становище вже зараз нестерпне. Ці показники практично не змінилися з травня 2015 р.

Ставлення до поправок до Конституції України

Дві третини (66,5%) респондентів знають про те, що нещодавно Верховна Рада вносила поправки до Конституції України. Лише 2% опитаних брали участь в обговоренні цих поправок, ще 35,6% хоча й не брали участі в такому обговоренні, але хотіли би взяти участь, а 62,3% не хотіли би брати участь у такому обговоренні.

Добре знайомі зі змістом поправок до Конституції лише 4,4% респондентів, 43,9% – «дещо чули» про них, 27,9% – майже нічого не знають, а 23,6% – зовсім нічого не знають про них.

Загалом тією чи іншою мірою підтримують запропоновані  поправки до Конституції 21% опитаних (4% – повністю підтримують, 17% – відповіли, що скоріше, підтримують), тією чи іншою мірою не підтримують ці поправки 32,1% респондентів (14% – зовсім не підтримують, 18,1% – скоріше, не підтримують). Майже половина опитаних (46,9%) не визначилися з цього питання. Серед тих, хто відповів, що добре знайомі зі змістом цих поправок, або хоча б дещо чули про їх зміст, тією чи іншою мірою підтримують ці поправки 33,7%, не підтримують – 41,1%, не визначилися – 25,2%.

На запитання «Чи підтримуєте Ви внесення такого положення до Конституції: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом»?» ствердну відповідь дали 24,2% респондентів, тоді як 44,4% не підтримують внесення такого положення до Конституції (31,4% не визначилися). Найменше підтримують внесення цього положення до Конституції жителі Центрального регіону (підтримують 13,5%, не підтримують 57,8%) та Західного регіону (відповідно 21,7% і 54,9%). У Східному регіоні  підтримують це положення  29,6%, не підтримують 37,2%. У Південному регіоні частки тих, хто підтримує, і тих, хто не підтримує це положення, є приблизно рівними – відповідно 30,7% і 27,4%. Лише на Донбасі його підтримує відносна більшість   опитаних – відповідно 39,7% і 21,8%.

41,5%  опитаних вважають, що поправки до Конституції мають прийматися Президентом і Парламентом, але після широкого громадського обговорення, 37,2% – на всенародному референдумі і лише 3,6% – що вони мають прийматися Президентом і Парламентом, без залучення громадськості.

Оцінюючи події 31 серпня біля будівлі Верховної Ради і те, кого вони вважають головними винуватцями загибелі кількох людей під час цих подій,  найчастіше респонденти (при можливості вибрати кілька варіантів відповіді) називали представників української влади, які без обговорення з громадськістю приймали поправки до Конституції, що викликають різке несприйняття у частини суспільства (49,7%), керівництво партій, які зібрали агресивний мітинг під стінами Верховної Ради (42,3%), людей, які кидали гранати (38,3%). Коли їх просили назвати одного головного винуватця цієї трагедії, представників української влади назвали 32,1% респондентів, керівництво партій, які зібрали мітинг під стінами Верховної Ради – 21,9%, людей, які кидали гранати – 18,8%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 19 вересня 2015 року. Було опитано 2008  респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування  проводилося у рамках моніторингу  ставлення громадян до реформ в Україні.  Дослідження проведене за підтримки Уряду Швеції.

Інформація

Джерело: Центр Разумкова