5 кейсів використання відкритих даних для контролю влади

Відкриття державних даних створює багато нових можливостей для громадян і для бізнесу. Це забезпечує належний контроль та прозорість органів влади. Щоб зрозуміти, як це працює і як цим можна користуватись, ми зібрали для вас кейси використання відкритих даних в проведенні журналістських розслідувань.  

Кейс “Щедрий вечір у Генпрокуратурі” від команди «Слідство.Інфо»

Цей кейс стосується журналістського розслідування, яке було проведено в рамках проекту Слідство.Інфо, щодо підозрілих платежів Генпрокуратури в кінці 2015-го року. Справа полягала в тому, що 30-го грудня 2015-го року генеральна прокуратура здійснила ряд платежів пов’язаним між собою компаніям.

За допомогою порталу E-data, де публікуються дані про всі платежі, журналістам вдалося знайти інформацію про отримувачів цих платежів. Лише за один день Генпрокуратура перерахувала майже 2 млн. грн. трьом фірмам за обслуговування електромереж, опалення та каналізації. При чому платежі здійснювались поступово на суму менше 200 тис. грн., щоб не потрібно було проводити тендер. Скориставшись відкритими даними з Держреєстру та сайтів відповідних установ, журналісти виявили, що до заснування компаній причетні посадові особи правоохоронних органів і Генпрокуратури зокрема.

Заразом скориставшись публічною інформацією з порталу держзакупівель, журналісти виявили ще одну підозрілу закупівлю, а саме покупку канцелярії на досить великі суми. В жовтні 2015-го на це витратили 133 тис. грн., в листопаді – 218 тис. грн., а в грудні аж 3 млн. грн. Перевірка ФОПів в Держреєстрі, у яких закуплялася канцелярія, показала, що вони навіть не мали відповідних дозволів для цієї діяльності.

Таким чином за допомогою відкритих даних Слідство.Інфо провело детальне розслідування та викрило масштабні зловживання.

Кейс «ШеваПіл» від студентів КНУ ім. Тараса Шевченка

В травні 2015-го двоє студентів розпочали ініціативу «ШеваПіл» для розслідування корупції в КНУ ім. Тараса Шевченка. За півтора місяці першокурсникам за допомогою відкритих даних вдалося виявити зловживання у власному університеті.

Розслідування стосувалося постачання продуктів до університетської їдальні. Як зазначали хлопці у інтерв’ю порталу Платформа, вони просто «заради цікавості зайшли на сайт конкурсних закупівель» і не знайшли інформації про закупівлі. Там знаходились пусті вордівські файли, при тому що публікація такої інформації продиктована законом. Вони виявили, що фірма під назвою «Стелла-2» вигравала тендери протягом 6-ти років, постачаючи товари за цінами, що вищі за ринкові. Крім того вони дослідили, що ця компанія працює тільки з КНУ, а офіс знаходиться у центрі харчування університету Шевченка.

Розслідування ШеваПіл набули значного розголосу та привернули увагу до таких проблем. Щоправда, для учасників проекту ШеваПіл цей досвід виявився негативним, адже за кілька місяців студентів відрахували з університету. 

Кейс “Ліфти Лисенка” від ГО «Громадський контроль»

Наступний кейс мав місце у справі установки та ремонту ліфтів в м. Дніпро, яку розслідувала організація Громадський контроль.

За допомогою даних з відкритих реєстрів Prozorro та E-data команда Громадського контролю знайшла інформацію щодо коштів, виділених на ремонт ліфтів. Відповідно до даних на це в 2016-му році було витрачено понад 91 млн. грн. Активісти перевірили всі адреси, де проводилась робота. Після обходу виявилось, що більше 80-ти ліфтів з 168-ми перевірених не працюють, а в деяких будинках нема навіть шахт. Тож як мінімум половина витрачених коштів (понад 40 млн. грн.) «зникла».

Кейс «Трейд Коммодіті» від команди «Наші Гроші»

Цей кейс розповідає нам про викриття розтрати понад 149 млн. грн. держбюджету під час закупівель палива для Міноборони в березні-квітні 2017-го.

Міністерство оборони проводило закупівлю дизельного палива. Інформація у системі «Прозорро» щодо даної закупівлі показала, що Міноборони уклало сім угод про постачання арктичного дизельного палива, яке навіть не відповідало Технічному регламенту за якістю моторних палив, на загальну суму понад 522 млн. грн. Крім того ціни переможця за шістьма лотами із семи були на 8-9% вищими ніж у інших учасників. За допомогою порталу Е-дата розслідувачами було зафіксовано внесення змін до цих угод, які не були належним чином відображені на порталі Prozorrо, як того вимагає закон. Як згодом виявилося, компанія уклала кілька додаткових угод, через які ціна на той самий обсяг зросла на 16% від початкової вартості.

Вся ця інформація дала підстави для затримання Національним антикорупційним бюро заступника міністра оборони Ігоря Павловського і директора Департаменту держзакупівель і постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимира Гулевича за розтрату коштів держбюджету.

Кейс «Амброзія» від «Ні корупції!» 

Організація «Ні корупції!» за допомогою порталу E-data з’ясувала, що в 2017-му році у Черкасах на боротьбу з амброзією станом на кінець серпня було витрачено понад 250 тис. грн., а до кінця року на такі заходи було заплановано витратити майже 500 тис. В 2016-му при вдвічі більшій площі, ураженій бур’яном, було передбачено майже вдвічі меншу суму при використанні тих же методів (косіння). Також активісти дослідили цей метод та виявили, що він з наукової точки зору є неефективним. За їхніми підрахунками для знищення черкаської амброзії вистачило б щонайбільше 150 літрів гербіциду на суму лише 21 900 грн.

Як повідомили «Ні корупції!» у профільному Департаменті, на 2018-й рік у місті заплановано запровадити органічний метод боротьби з амброзією.

Ці кейси показують, що завдяки прогресу у системах прозорості даних в нашому розпорядженні є досить багато доступних та ефективних інструментів для громадського контролю діяльності органів влади. Кожен з нас як журналіст, громадський активіст або просто небайдужий до життя в своїй країні, може моніторити та контролювати, куди витрачаються державні кошти, в тому числі і наші податки.

Автор: Володимир Тарнай, експерт Центру “Ейдос”.