Оксана Сенаторова: «Україні невигідна відсутність ратифікації Римського Статуту з боку Росії»

Про воєнні злочини та злочини проти людства, ратифікацію Римського статуту та (не)можливий вплив України на вибір справ, які розглядатиме Міжнародний кримінальний суд ми поговорили з кандидаткою ...

Untitled design
Оксана Сенаторова: «Україні невигідна відсутність ратифікації Римського Статуту з боку Росії»

Про воєнні злочини та злочини проти людства, ратифікацію Римського статуту та (не)можливий вплив України на вибір справ, які розглядатиме Міжнародний кримінальний суд ми поговорили з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Оксаною Сенаторовою.

 

Після подій на Майдані, анексії Криму та початку війни на Донбасі Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду двома заявами Верховної Ради від 2014 та 2015 років. Які перспективи цих звернень у Суді?

Подавши такі заяви Україна визнала юрисдикцію МКС [ред. Міжнародного кримінального суду] ad hoc. У цих заявах Україна взяла на себе зобов’язання співпрацювати з Судом відповідно до ч. 9 Статуту, однак національної нормативної бази для такої діяльності немає. Якби Україна не тільки подала ці заяви, але й ратифікувала Статут, в законодавство були би внесені необхідні зміни. Наразі, у випадку запиту про арешт і передачу особи до МКС, Україні буде складно його виконати, адже процедура передачі не врегульована ані в Кримінальному процесуальному кодексі, ані в будь-якому іншому спеціальному нормативному акті України (передача – це не екстрадиція, і застосування норм КПК, що регламентують видачу, тут не припустимо). Наразі такі зміни розроблені, але на жаль вони ще не прийняті. Також, варто зазначати, що навіть за умови подання спеціально заяви, МКС діє на підставі комплементарної юрисдикції.

Що це означає?

Це означає, що пріоритет розслідування і кримінального переслідування за міжнародні злочини, вчинені на території України, мають українські органи. І тільки якщо Прокурор МКС визначить, що вони не можуть або не хочуть робити це належним чином, буде запущено процес розслідування в МКС. Отже, тільки від українських органів залежить якими будуть перспективи розгляду цих заяв у Суді.

Хіба за минулі чотири роки були успішно розкриті справи за воєнні злочини і злочини проти людяності в Україні?

На жаль, ні. Жодного вироку суду по воєнним злочинам (ст. 437 КК України), жодного вироку по злочинам проти людяності. Більше того, останні навіть не криміналізовані в Україні. Військова прокуратура в грудні 2017 р. повідомила, що ведуться розслідування по 119 справам щодо українських військових та переслідуються 11 осіб зі складу антиурядових організованих збройних груп, що діють на сході України. На мою думку, такі показники не є надто ефективними за чотири роки війни. Сьогодні надзвичайно важливо внести необхідні зміни до законодавства України, посилити діяльність державних органів у сфері розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності та підвищувати експертний рівень правоохоронних органів в сфері боротьби з міжнародними злочинами.

Не зважаючи на те, що Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, угода залишається ще досі не ратифікованою. Що заважає Верховній Раді, в один з найбільш складних часів для України, прийняти та внести зміни до Конституції України і ратифікувати Римський статут?

На мій погляд, в основі відсутності ратифікації Статуту з боку України знову лежать політичні причини та нерозуміння суті поданих заяв. Свого часу, українські можновладці навіть заявляли, що не треба ратифікувати Статут, адже це призведе до того, що українські військові будуть засуджуватися, а російські – ні. Дійсно, за умови відсутності ратифікації Статуту з боку Росії, МКС не може розраховувати на співробітництво і передачу осіб від цієї держави. Так само марно розраховувати Україні на їх видачу. Однак, це не змінює обов’язків України по відношенню до МКС, які вона вже на себе взяла. Справа в тім, що Україна, подавши заяви до МКС, вже визнала юрисдикцію Суду і вже зобов’язана з ним співпрацювати, навіть за відсутності ратифікації. Статут передбачає тільки можливість виходу з нього для держав учасниць, які його ратифікували. Процедури відкликання заяв, поданих за ст. 12(3) в ньому не передбачено. Тобто, Україна зобов’язана співпрацювати з Судом і не може від цього відмовитись.

Наскільки обґрунтованою є теза, що ратифікація Статуту невигідна Україні через війну на сході. Чи це так і чи є певна логіка у таких закидах і зволіканні з ратифікацією угоди?

Україні невигідна відсутність ратифікації Статуту з боку Росії. Оце правильна теза. Адже через відсутність співробітництва з Росією МКС не має доступу до окупованих територій (в ситуації по Грузії, яка розслідується наразі в МКС, така сама складність щодо Південної Осетії), не може розраховувати на виконання будь-яких запитів, на передачу осіб тощо. Для України виправдовувати відсутність ратифікації тим, що Росія не співпрацює з МКС, так само дивно, як чути заяви російських політиків, що американці порушують міжнародне право, тож і ми будемо. Треба робити все можливе, щоб винні у скоєнні жахливих міжнародних злочинів понесли відповідальність. Зрештою, ані термінів давності, ані імунітетів глав держав щодо цих злочинів не існує, а колесо історії крутиться швидко і той, хто сьогодні був зверху, завтра може виявитися на лаві підсудних.

Які переваги отримає Україна в разі визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду?

Відсутність ратифікації позбавляє Україну всіх прав, які мають держави, що приєдналися до Статуту. А це – право брати участь в роботі Асамблеї держав учасниць, висувати свої кандидатури на посаду судді, Прокурора, Секретаря та ін. у складі МКС, право брати участь в розробці актів внутрішнього права МКС тощо. Крім того, ставши державою-учасницею Статуту, Україна може розраховувати на весь комплекс співробітництва з цією міжнародною організацією: на спільні наукові, просвітницькі проекти в тому числі за рахунок бюджету МКС тощо.

Чи МКС може розпочати розслідування в разі, якщо б Україна не ратифікувала Статут?

МКС необмежений ратифікацією України стосовно початку розслідування. Після отримання двох заяв від України, Прокурор МКС почала проведення попереднього дослідження (preliminary examination) ситуації в Україні, за яке звітує щороку. Ця перша стадія проходить в 4 етапи, наразі ситуація щодо України знаходиться на другому етапі – визначенні юрисдикційних підстав для початку розслідування. Якщо по завершенню всіх чотирьох етапів Прокурор дійде висновку про те, що Україна не може або не хоче проводити розслідування справ, пов’язаних з міжнародними злочинами, належним чином, вона запросить санкцію Палати попереднього провадження МКС на початок розслідування, після отримання якої почнеться друга стадія провадження – розслідування, де будуть збиратися більш детальні докази, встановлюватися підозрювані та згодом обвинувачувані особи, залучатися потерпілі та свідки та ін. Ніякої ратифікації з боку України для цього всього не потрібно.

Розслідування яких конкретних випадків порушення міжнародного гуманітарного права в Україні зможе розпочати МКС в першу чергу в разі ратифікації Римського статуту?

В звітах Прокурора за 2016 та 2017 роки вже визначені певні порушення, які мали місце в Криму і на сході України. Перелічені діяння не мають посилань на договірні чи звичаєві норми міжнародного гуманітарного права, а також на положення ст. 8 Статуту МКС, що стосується воєнних злочинів, однак простий аналіз дозволяє провести таку попередню кваліфікацію. До воєнних злочинів, вчинених окуповуючою владою РФ, можна віднести примусовий призов жителів Криму на військову службу в збройних силах РФ, переміщення частини цивільного населення РФ в Крим і частини населення Криму за межі його території, примусове захоплення майна в Криму. Також повідомляється про значну кількість злочинів проти людяності, вчинених окуповуючою владою: насильницькі зникнення кримських татар, протиправні арешти і жорстокі поводження щодо населення окупованої території. На сході України імовірно було вчинено наступні воєнні злочини: вбивства цивільного населення, руйнування цивільних об’єктів, різні злочини, пов’язані з триманням під вартою, катування, статеві злочини та ін. Є свідчення, що ці воєнні злочини імовірно вчинювалися представниками усіх сторін конфлікту.

Чи матиме Україна вплив на вибір справ, які розглядатимуться?

Якщо Прокурор дійде висновку про достатність підстав і отримає санкцію на початок розслідування, в провадженні будуть знаходитись всі ці злочини. Україна не буде мати впливу на будь-який вибір справ чи вибір осіб, яких слід притягати до відповідальності. І це не залежить від ратифікації. Саме тому, на теперішній стадії попереднього дослідження в провадження МКС немає справ, а є тільки «ситуація» в Україні, адже тільки Прокурор Суду може вирішувати, які особи будуть підозрюваними, згодом обвинуваченими, підсудними і т.д.

Наскільки Ви оптимістичні, щодо перспектив ратифікації Римського статуту Україною найближчим часом? 

Пройшло 18 років з моменту підписання Статуту, а з моменту участі делегації України на конференції в Римі взагалі 20. Україна внесла зміни до Конституції, ми скрізь декларуємо про необхідність ратифікувати Статут, але досі я не є абсолютно впевненою, що це відбудеться найближчим часом. Тут мені би хотілося нагадати, що у ст. 8 Угоди про асоціацію з ЄС Україна закріпила зобов’язання ратифікувати та імплементувати Римський Статут і всі пов’язані з ним документи. Без цього набути членства в ЄС буде неможливо. Це вселяє певний оптимізм. Я впевнена, що ратифікація надзвичайно потрібна Україні і задля цього громадянське суспільство, ми всі, повинні докладати зусиль, поширюючи знання про МКС, працюючи над приведенням законодавства у відповідність, переконуючи і закликаючи владні органи до виконання взятих зобов’язань.

 

Погляди автора не обов’язково відображають погляди Школи права Українського католицького університету, Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячених актуальним викликам і проблемам у сфері забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Відділенням Асоціації правників України у Львівській області.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

В "Дії" з'явилась комплексна онлайн-послуга е-Підприємець

Володимир-Волинська громада працює над творенням нової ветеранської політики

Розпочато сезон освітньо-наметових ФРІ-таборів для молоді

Організація стажування молоді в органах місцевого самоврядування: освітній серіал

Як працювати із зумовленими війною кризами в освіті?

«Час діяти, Україно!»: 150 переможців залучать на розвиток громад понад 40 млн грн