Промислові ферми додають тиску до життя жінок у селі

Промислові ферми, якщо вони будуються або діють біля сіл, впливають на всіх членів та членкинь громад. У таких громадах, сільські жінки, які найчастіше відповідають за працю в господарствах та догляд за дітьми і літніми людьми, надзвичайно гостро відчувають будь-які зміни в довкіллі або соціально-економічному житті. Про це говориться у дослідженні «Агропромисловість наступає: жінки та навколишнє середовище», яке до Міжнародного дня сільських жінок презентували Національний екологічний центр України та кафедра соціології Києво-Могилянської Академії.

«Екологічні та соціальні проблеми від промислових ферм – це серйозний виклик для України. Адже в сільському господарстві, зокрема тваринництві, все більшу частку займає промислове виробництво. З екологічної точки зору це негативна тенденція, адже промислові тваринницькі ферми – це об’єкти підвищеної екологічної небезпеки. Таке виробництво вимагає значних затрат води, зумовлює викиди аміаку та метану в атмосферу та може спричинити катастрофічне забруднення води та ґрунтів, наприклад нітратами [1]», – пояснює експертка з охорони навколишнього середовища НЕЦУ Коломієць Наталія.

Екологічні ризики від діяльності промислових ферм можуть стати додатковим тягарем для сільських жінок, як дуже вразливої та незахищеної соціально групи.

«На державному рівні потреби сільських жінок не повністю беруться до уваги. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року не враховує потреби жінок як окремої цільової групи. Натомість на міжнародному рівні визнано, що розвиток сільських районів значною мірою залежить від залучення жінок сільської місцевості до вирощування продовольчих сільськогосподарських культур і тваринництва та до несільськогосподарській діяльності», – говорить Тамара Марценюк, к.с.н., доцентка Національного університету Києво-Могилянська Академія.

Мешканки і мешканці сільських території України, як і всі громадяни, заслуговують на гідні умови праці та проживання. Необхідно максимально запобігти негативному екологічному, економічному та соціальному впливу від агропромислових об’єктів. І особливо зменшити навантаження та ризики для жінок у селі. Одним з суттєвих важелів впливу у цьому можуть бути міжнародні фінансові установи, які активно сприяють розвитку промислових комплексів [2]:

«Міжнародні фінансові інституції, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Європейський інвестиційний банк, сприяють розвитку великих сільськогосподарських комплексів, надаючи фінансування на їх будівництво, реконструкцію та обладнання. Беручи до уваги потенційні впливи агрокомплексів на жінок та чоловіків сільських громад, ці фінансові установи повинні включити до своїх політик та стратегій щодо гендерні рівності [3] приписи для сільських жінок, що є вразливою групою та зазвичай є першими, хто відчувають негативний екологічний вплив та надмірне навантаження» – підсумовує Владлена Марцинкевич, координаторка мережі Бенквоч в Україні.

Повний текст дослідження, а також резюме дослідження (на українській та англійській мовах) можна завантажити на сайті НЕЦУ у розділі промислове тваринництво, або за посиланням.

Контакти для додаткової інформації:

Наталія Коломієць,
Експертка з охорони навколишнього середовища НЕЦУ
[email protected]
тел. (044) 353-78-42

Владлена Марцинкевич
Національний екологічний центр України, координаторка мережі Бенквоч
[email protected]
тел. (044) 353-78-42

[1] З потенційними екологічними наслідками діяльності промислових ферм можна ознайомитись у дослідженнях НЕЦУ Факти про промислове тваринництво або Розвиток тваринництва в Україні: проблеми та рекомендації.
[2] З 2009р ЄБРР, МФК, ЄІБ надали близько 1.4 млрд долл США в агросектор України. ЄБРР інвестував більш ніж 1 млрд дол в агробізнес за останнні 5 років та привабив додаткові 110 млн дол США від комерційних банків.
[3] Європейський банк реконструкції та розвитку наразі розробляє Стратегію сприяння у забезпеченні рівноправ’я статей, коментарі приймаються до 22 жовтня 2015р.