Для ефективного використання конституційної скарги все ще бракує правової обізнаності

16 квітня 2018 р. Центр політико-правових реформ провів круглий стіл «Конституційна скарга: перші кроки», під час якого презентував результати громадського дослідження стану запровадження інституту конституційної скарги  в  Україні.

Сфери здійснення моніторингу за звітом стосувалися напрямків:

• повноти та якості поточного законодавства
• обізнаності громадян щодо нового конституційного права
• інституційної спроможності конституційного суду здійснювати нове повноваження
• належної форми конституційних скарг та процедури розгляду конституційним судом(останнє питання у зв’язку з відсутністю практики не було досліджено повною мірою, проаналізовано виходячи з законодавчих положень)

Внаслідок конституційної реформи щодо правосуддя з 30 вересня 2016 року юридичні та фізичні особи в Україні отримали можливість реалізовувати право на подання конституційної скарги.

За допомогою цього,  особи отримали право звертатися до Конституційного Суду щодо визнання неконституційним закону, які застосовувалися у рішенні суду загальної юрисдикції щодо цієї особи та, в подальшому, переглянути це судове рішення.

На момент підготовки цього звіту соціологічного дослідження обізнаності громадян про новий інститут конституційної скарги не проведено. В звіті зазначається, що обізнаність громадян щодо нового інституту конституційної скарги є низькою. Це пов’язано як з тим, що цей інститут є новим для українського суспільства, так і з загальною низькою довірою до Конституційного Суду та низькою правовою культурою.

 Загалом, на сьогодні подано близько 600 конституційних скарг. Більшість з них надійшли до суду в липні 2017, після ухвалення нової  редакції Закону України «Про Конституційний Суд України», яким врегульована процедура їх розгляду.

 З числа поданих  скарг:

– повернені  керівником секретаріату Конституційного Суду ( тобто такі , що взагалі не надійдуть до Суду, через порушення встановлених Законом України «Про Конституційний Суд України» вимог до форми конституційної скарги) становлять 80% у 2016 році, 68, 8 % у  2017, 65, 6 – протягом першого кварталу 2018 року;

– залучені до попереднього розгляду ( скарги, що  містять помилки, за умови виправлення яких, вони можуть бути направлені на розгляд колегії): 7,5 % у 2016 році, 8,26% -2017-й і 0% – протягом першого кварталу 2018 року.

– направлені на розгляд колегії: 10% у 2016 році, 20% -2017-й і 34% – протягом першого кварталу 2018 року.

Право подавати конституційну скаргу мають як фізичні  так і  юридичні особи, на думку експертів, не зовсім обґрунтованим є позбавлення цього права для юридичних публічного права.

В той же час, основна маса конституційних скарг подається  саме фізичними особами, від  юридичних осіб таких скарг надходить досить небагато – 3%  за 2016 рік, 4% – 2017-й  і 7% у 2018му році.

Здебільшого скарги стосуються сфер соціального забезпечення, доступу до правосуддя та майнових права.

Під час представлення звіту, окрему увагу експерти приділили  типовим помилкам, що зустрічаються в конституційних скаргах.

До них можемо віднести такі:

• скарги подаються  не державною мовою 
• остаточне рішення у справі набуло чинності раніше вересня 2016
• невідповідність предмета конституційної скарги
• мають місце коли оскаржуються рішення Верховного Суду або апеляційного суду
• оскаржуються дії органів державної влади та  підзаконні акти
• відсутність обґрунтування оскаржуваних положень чи  не зазначені правові положення – стаття, пункт, підпункт, тощо

Окремо, можна навести приклади щодо юридичних осіб, це:

• не підписані скарги
• підписані не належним суб’єктом
• не додані  документи, які підтверджують право цієї особи підписувати скаргу
• не додані установчі документи

Юлія Кириченко, керівниця проектів ЦППР з питань конституційного права, наголосила на тому, що майже всі ці помилки можуть бути усунені шляхом  підвищення рівня правової освіченості громадян, тобто  потрібно пояснити громадянам, як правильно такі скарги складати і подавати.

В свою чергу, Голова політичної секції Місії ЄС в Україні Фабіо Делла-Паца, зазначив про готовність ЄС підтримати Україну в запровадженні інституту конституційної скарги та поділитися досвідом щодо ознайомлення не лише громадян, але й адвокатури з конституційною скаргою.                

Народна депутатка Вікторія Пташник закликала громадські організації сприяти державним інститутам в підвищені обізнаності громадян щодо конституційної скарги та проводити відповідні інформаційні кампанії.

На сьогодні, старт розгляду конституційних скарг запізнився, але  є всі умови для того щоб він розпочався успішно. В цьому контексті важливо дочекатися перших відмовних ухвал і рішень. Саме вони покажуть підхід Конституційного Суду вирішення тих чи інших питань та захисту прав людини.

Детальніше ознайомитися зі звітом «Запровадження інституту конституційної скарги в Україні» можна за посиланням.  

Підготувала: Тетяна Присакар