Закон про адміністративну процедуру: експерти розповіли, чого очікувати громадянам і бізнесу

10 травня на прес-конференції «Навіщо потрібен Закон про адміністративну процедуру» Центр політико-правових реформ спільно з Міністерством юстиції України та європейськими експертами презентував перші результати доопрацювання законопроекту про адміністративну процедуру.

Законопроект про адміністративну процедуру має майже 20-річну історію в Україні. У січні 2018 р. при Міністерстві юстиції України створено оновлену робочу групу з його доопрацювання. Цей закон є критично важливим для України, адже різні міністерства, служби, органи місцевого самоврядування тощо приймають рішення за різними процедурними порядками. Віктор Тимощук, експерт Центру політико-правових реформ та член робочої групи при Мін’юсті з розробки законопроекту про адмінпроцедуру, зазначив, що робоча група регулярно проводить засідання та вже опрацювала ключові положення фундаментальних підрозділів документу: визначення предмету і сфери дії закону; принципи адміністративної процедури та правовий статус її учасників.

«В урядовій Стратегії реформування держуправління на 2016-2020 роки зазначається: принципи законності, встановлення істинних фактів, право на одержання письмового рішення з чітким зазначенням підстав для його прийняття, право на несудове оскарження – невід’ємні для функціонування сучасної системи державного управління. Та радянська традиція зневаги до законодавчого регулювання процедур діяльності органів публічної адміністрації досі дається взнаки» – прокоментував Віктор Тимощук.

Грегор Вірант, екс-міністр державного управління Словенії та ключовий експерт проекту «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні (EU4PAR)», пояснив, у чому ключова необхідність прийняття Закону про адмінпроцедуру. Часто органи публічної адміністрації приймають рішення щодо прав та обов’язків громадян і бізнесу. Це може бути видача паспорту, інспекційна перевірка, видача будівельних дозволів на проекти вартістю мільйони доларів США тощо. В ЄС, для забезпечення законних рішень та ефективного захисту прав громадян та юридичних осіб, застосовуються принципи адміністративного судочинства. Сторони повинні мати право звернутися до вищої адміністративної інстанції та домагатися судової перевірки адміністративних дій.

Країни-члени ЄС вже давно кодифікували принципи та правила у законах про адміністративну процедуру.«Україна не має подібної кодифікації, однак закон вже розробляється. Але для подолання політичної та бюрократичної опозиції потрібна сильна політична воля та підтримка. Також важливо, що відсутність належного процесу в адміністративній процедурі – це широкі можливості для корупції. ЄС рішуче підтримує прийняття Закону та включив його до індикаторів для бюджетної підтримки реформи державного управління. Наш проект EU4PAR продовжуватиме стежити за розвитком та надаватиме практичну підтримку, включаючи порівняльний аналіз та допомогу в розробці проектів», – наголосив Грегор Вірант.

Заступник Міністра юстиції України Світлана Глущенко зауважила, що робота над проектом Закону «Про адміністративну процедуру» розпочалася ще у 1998 році. З лютого 2018 р. на базі Міністерства юстиції відбулося 6 засідань робочої групи, де обговорили більшу частину законопроекту. Члени робочої групи досягли узгодженої позиції щодо загальних положень проекту: предмету регулювання та сфери дії законопроекту, термінів та принципів адміністративної процедури; учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розгляду справи, їх правосуб’єктності; положень щодо документування та строків адміністративного провадження; адміністративного провадження за заявою особи та за ініціативою органу влади, основних вимог до прийнятого адміністративного акту.

«Мін’юст продовжує роботу над удосконаленням положень законопроекту з урахуванням пропозицій та зауважень членів робочої групи та міжнародних експертів, готуються чергові засідання групи, і це – можливість пришвидшити направлення законопроекту до Верховної Ради України для розгляду та прийняття», – підкреслила Світлана Глущенко.

Голова правління Центру політико-правових реформ та член робочої групи при Мін’юсті з розробки законопроекту про адмінпроцедуру Ігор Коліушко пояснив, чому не всі представники влади підтримують Закон про адмінпроцедуру. На перешкоді цьому закону стоїть пострадянський стереотип. В Радянському Союзі не було законів про органи виконавчої влади, існували лише інструкції, якими і керувалися чиновники.

«Інструкції СРСР були недоступні для громадян. Ми вже виросли з цього, але ще не доросли до рівня передових демократичних країн. Ситуація така: замість радянських інструкцій ухвалили багато законів. В кожній сфері є свої закони, і більшість готувалися чиновниками для себе. Вони їм зрозумілі і вигідні, та коли простий громадянин хоче чимось скористатися – він не знає, де і як шукати відповідь. Тоді були інструкції, тепер – закони, але всеодно недоступні для громадян. Традиція демократичних країн Європи полягає в тому, що має бути один закон, він масово і на всіх рівнях вивчається і популяризується, врегульовує основні положення процедури в усіх випадках, коли громадянин має щось вирішити з органом влади і місцевого самоврядування», - зазначив Ігор Коліушко.

Основні положення редакції законопроекту про адмінпроцедуру за 2014-2015 роки залишаються підтвердженими в тексті, над яким зараз працює робоча група Міністерства. Саме редакція законопроекту 2014-2015 років отримала позитивний висновок Програми SIGMA, метою якої є надання допомоги країнам Центральної та Східної Європи з модернізації їх систем держуправління.

Прес-конференцію організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.