Чому євроінтеграція важлива для України? – думка експертів

19 травня в Україні відбулось святкування Дня Європи – дня спільних цінностей та історії європейських країн. За останні чотири роки цей день набув особливого значення для України, яка підписала Угоду ...

Додано:
Ylytvynenko

1494513160-6557
Чому євроінтеграція важлива для України? – думка експертів

19 травня в Україні відбулось святкування Дня Європи – дня спільних цінностей та історії європейських країн. За останні чотири роки цей день набув особливого значення для України, яка підписала Угоду про асоціацію з ЄС та виконала понад 140 вимог плану з візової лібералізації для отримання безвізового режиму з ЄС. Разом з тим, відставання, а часом свідоме гальмування впровадження євроінтеграційних реформ, передбачених Угодою про асоціацію, призводить до розчарування населення України в євроінтеграційному курсі. Відтак, щоб нагадати українцям, чому євроінтеграція важлива для України, проект «Громадська синергія» звернувся з цим питанням до українських експертів, які представляють Українську сторону Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) та Українську національну платформу Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП). УС ПГС є  частиною спільної з громадськістю ЄС Платформи, створеної відповідно до Угоди про асоціацію для моніторингу та контролю за  її виконання. УНП є частиною міжнародного Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, що об’єднує громадськість ЄС, України, Грузії, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Білорусі. УНП представляє інтереси українського громадянського суспільства в рамках Форуму, а також доносить свою позицію до українських органів влади, інституцій ЄС і держав-членів.  Обидві Платформи є єдиними офіційними каналами для просування пріоритетів громадськості на порядок денний ЄС та відносин Україна-ЄС.

Євроінтеграція – драйвер реформ

Віталій Мартинюк, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ», Координатор Робочої групи «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність» УНП

«Україна дуже повільно здійснювала внутрішні зміни, переважно під тиском громадськості та європейських інституцій. Підписавши Угоду про асоціацію, ми взяли на себе конкретні зобов’язання, виконання яких, в першу чергу, потрібне нам самим, адже мова йде про покращення життя українців. Орієнтиром є країни-члени Євросоюзу, які мають ефективнішу державну систему управління, де громадяни є більш захищеними у своїх правах, мають більше шансів для саморозвитку, вищий рівень життя, впевненість у майбутньому. Шлях до цього орієнтиру пролягає для України через процес європейської інтеграції – внутрішні реформи, викорінення корупції, адаптацію європейських стандартів, економічну інтеграцію та політичну асоціацію з ЄС. А кінцевою метою має стати повноправне членство України в Євросоюзі, але це вже відбудеться за оновленої держави».

Екологічна політика

Наталія Андрусевич, Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Координатор Робочої групи «Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату» УС ПГС

«Євроінтеграція важлива для реформування екологічної політики і права в Україні. Це, з одного боку, нові стандарти щодо охорони довкілля та екологічної якості життя людини. Впровадження європейських принципів і підходів дає надію, що наших екологічних проблем стане менше, а думка про те, що «довкілля не має кордонів» стане не лише гарною тезою, а реальністю.

З іншого боку, євроінтеграція у сфері довкілля, це не лише нові правила і положення в законодавстві, це необхідність мислити по-новому. Охорона довкілля має стати цінністю, а екологічно свідоме мислення – модним трендом. Зобов’язання впроваджувати екологічну складову Угоди про асоціацію вимагає підтримки з боку кожного громадянина, який має бути екологічно свідомим та відповідальним. Власне євроінтеграція є гарним поштовхом у цьому напрямку».

Анна Голубовська-Онісімова, ВЕГО «МАМА-86», Координатор Робочої групи «Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека» УНП

«Угода про асоціацію спричинила фундаментальні зміни правового поля та інститутів для впровадження європейських норм екологічної політики в Україні для сталого розвитку. На виконання Угоди Україна вже прийняла Закони про Оцінку впливу на довкілля (ОВД) та Стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Перший закон забезпечує розгляд і мінімізацію екологічних ризиків для будівництва різних об’єктів, у тому числі інфраструктурних, на стадії планування. Цей процес є прозорим із залученням громадськості та місцевих громад, думка яких мусить враховуватися разом з висновками про екологічний вплив проекту при прийняті рішення щодо початку його впровадження. Другий закон зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування оцінювати екологічні наслідки, в тому числі для здоров’я населення, у довгостроковій перспективі на стадії планування стратегій, планів, програм, тощо, включаючи зміни до них».

Доступ до інформації та відкритих даних

Лілія Олексюк, Всеукраїнська Асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології», Координатор Робочої групи «Свобода, юстиція, права людини» УС ПГС

«Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла зобов’язання визнавати та підтримувати спільні цінності, на яких побудований Європейський Союз – демократію, повагу до прав людини і основоположних свобод, верховенство права. Це суттєво вплинуло на розуміння напрямків розвитку правового забезпечення електронного доступу до публічної інформації та відкритих даних.

Розуміння, що у центрі організації доступу до інформації та відкритих даних потрібно поставити інтереси громадянина, людини, а не держави, може стати великим проривом у відносинах влади та суспільства, а також відновлення довіри одне до одного».

Соціальний діалог

Григорій Осовий, Федерація профспілок України, член Координаційної ради УС ПГС

«Федерація профспілок України хоче, щоб майбутнє України базувалося на співпраці, солідарності і соціальній справедливості, щоб Україна була конкурентоспроможною в світі, зі стійкою соціально-економічною моделлю. Громадяни України заслуговують на високий рівень життя та соціальних стандартів, на повагу до їх прав як людини та працівника. Досягти цього можна шляхом подальшої справедливої інтеграції та наближення стандартів з Європейським Союзом, впровадження європейської соціальної моделі в Україні. З огляду на це VII з’їзд ФПУ, що відбувся в 2016 році в Києві, наріжним каменем діяльності ФПУ у 2016-2021 роках визначив саме «Європейський вибір».

Сьогодні в самому ЄС відбувається процес перезапуску соціальної моделі з метою посилення трудових прав і соціального захисту: прийнято Європейську опору соціальних прав, яка повинна стати орієнтиром і для України. Ключем для забезпечення стійкого росту, як показує досвід високо розвинених країн, є соціальний діалог і колективні переговори, рівний і загальний доступ до соціальних прав і соціального захисту. Саме за це ми боремося в Україні, координуючи наші дії з європейськими профспілками».

Валерій Рєпін, ГО «Харківська обласна організація професійної спілки підприємців», Координатор Робочої групи «Соціально-трудова політика та соціальний діалог» УНП

«Європа приваблива для нас здатністю до змін з урахуванням інтересів людей, що неможливе без домовленостей та компромісів. Соціальний компроміс, який став постійним елементом європейських економічних систем, приніс обом сторонам значну користь. Працівникам надав можливість покращити життєвий рівень та отримати доступ до благ вищого рівня, а роботодавцям забезпечив надійне та ефективне функціонування виробничої сфери. Цінність цього досвіду для України в тому, що це процес живий, природній. А відтак й об’єктивно конфліктний. Це відзначалося під час П’ятого Саміту Східного партнерства, який пройшов у Брюсселі в листопаді минулого року і на якому запропоновано 20 практичних результатів до 2020 року, що принесуть переваги громадянам країн-партнерів. Процес досягнення цих результатів у будь-якому разі ґрунтується на змінах змісту соціальної політики, а саме – розвитку публічної сфери з метою надання можливості кожному реалізуватися, внести свій внесок у створення суспільного блага, маючи при цьому гарантії реалізації власних інтересів».

Обмін інноваційним досвідом

Іван Кульчицький, ГО «Агенція Європейських Інновацій», Координатор Робочої групи «Наука та технології, інформаційне суспільство, освіта, навчання та молодь, культура і спорт» УС ПГС

«Євроінтеграція важлива для українців, оскільки вона є яскравим свідченням, що Україна – це невід’ємна частина Європи, що ми можемо у себе імплементувати кращі практики європейських країн і стати у майбутньому повноправним членом ЄС. Звичайно, для цього треба дуже багато працювати.

І дуже симптоматично, що цього тижня, коли я перебуваю в Амстердамі та на практиці знайомлюсь з інноваційними практиками цього міста, у Львові в цей час відбувається Factory day на якому виступають фахівці з Нідерландів».

Євроінтеграція – це відповідальність, впевненість, повага, підтримка

Ярослав Мінкін, ГО «Молодіжна організація «СТАН», Координатор Робочої групи «Контакти між людьми» УНП

«Зараз для України вкрай необхідно зробити свій остаточний вибір та підтримати європейський шлях розвитку країни. Так, євроінтеграція – це відповідальність. За себе та за тих, хто поруч. Коли мешканці та мешканки не ховаються від труднощів за металевими дверима власних квартир, а беруться за зміни у власних під’їздах, на прибудинкових територіях, в публічних просторах рідного міста. Так, євроінтеграція – це впевненість. В майбутньому дітей, в безпеці дорослих, в підтримці людей поважного віку. Коли є захищені кордони та довіра до поліції, коли вулиці освітлені а лікарі й вчителі – кваліфіковані. Так, євроінтеграція – це повага до відмінностей один одного, до рівності в правах та можливостях. А ще євроінтеграція – це підтримка. Підтримка лідерства та підприємництва молоді, розвиток актуальних знань та навичок працівників, посилення ролі молодого покоління у прийнятті політичних рішень».

 

Проект «Громадська синергія» фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження».


Тематика публікації:                        

Останні публікації цього розділу:

Успіх програми "Дітям війни": роль партнерів

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення