ЄС оновлює Дорожню карту для взаємодії з громадянським суспільством України

Громадський Простір

ЄС розпочав роботу над оновленням Дорожньої карти для взаємодії з громадянським суспільством в Україні. Документ визначає довгострокові пріоритети співробітництва та координації у цій сфері. Очікується, що Дорожня карта, яку розробляють на основі консультацій з представниками громадянського суспільства, влади та інших зацікавлених сторін, буде готова для затвердження у Брюсселі вже у вересні.

Як відомо, Представництво ЄС уперше виконало картографічний аналіз громадянського суспільства України у 2009 році. Через п’ять років після цього було схвалено Дорожню карту ЄС для взаємодії з громадянським суспільством на 2014-2017 роки, де визначено вісім пріоритетів з наступних питань: сприятливе середовище, аналіз політики, законність, Угода про Асоціацію, конфлікти, відповідальність, права людини, економічний розвиток та багато інших проблемних питань для ОГС.

Однак,  паралельно з оновленням цього документу на наступні роки, залучені експерти, з якими нещодавно мав нагоду поспілкуватися Європейський Простір, оцінять релевантність та прогрес в імплементації «Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні».

Національна стратегія – це узагальнене бачення і план дій, метою якої є: створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства; налагодження ефективної взаємодії громадськості, органів державної влади та органів місцевого самоврядування на засадах партнерства; сприяння підвищеннюрівнягромадської активності, волонтерства та  благодійництва; сприяння залученню громадськості до процесів формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення. Документ на 2016-2020 роки був затверджений у лютому 2016 року.

Наразі ведеться підготовча робота – консультації, обговорення робочого варіанту та пропозицій

“Як експерт я робитиму огляд та оцінку прогресу виконання пріоритетів Національної стратегії для сприяння розвитку громадянського суспільства. Поспілкувавшись з громадськими та донорськими організаціями, маємо зрозуміти, які з поставлених пріоритетів надалі залишаються актуальними, а які, можливо, є новими. Хоча стратегія – це рамковий документ, але цікаво зрозуміти, як самі громадські організації бачать себе в майбутньому, як виглядає “утопічне” громадянське суспільство в Україні”, – коментує Орися Луцевич, експерт проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні, аналітик британського центру «Chatham House».

Експертні висновки та результати розмов будуть враховані Європейським Союзом при розробці свого документу. Мета полягає в тому, щоб Дорожня карта ЄС та українська Національна стратегія були наближені в пріоритетах, посилювали одне одного і, можливо, координували в певний спосіб й фінансові пріоритети. Ключове завдання експертів – максимально  гармонізувати ці пріоритети.

Наближені в пріоритетах Дорожня карта та Нацстратегія – ідеальний сценарій

Ясенка Перович, консультант проекту ЄС, керівник групи «Технічна допомога для розвитку громадянського суспільства» в Боснії та Герцеговині, зазначає: “Це б показало, що існує певна синергія між цими двома документами, і тому вони повинні доповнювати один одного, – зауважує вона. – Дорожня карта – це не чарівна паличка, яка може вирішити всі проблеми, але це, безумовно, хороший документ, оскільки дає загальний напрям розвитку. І він може бути багатоцільовим: від рівня формування політики до реалізації певних кроків”.

“Наразі ми перебуваємо на початковому етапі. По суті, здійснюємо критичний аналіз через індивідуальні інтерв’ю з представниками сталих й впливових організацій громадянського суспільства та з невеликих, менш відомих. Окрім того, спробуємо зустрітися із представниками уряду, щоб зрозуміти та врахувати всі точки зору, а також переконатися, що всі сторони залучені”, – пояснює Ясенка Перович.

Спілкування з донорами

Окрім індивідуальних консультацій з громадськими організаціями та владою, експерти вже спілкуються з ключовими донорами в країні, зацікавленими у розвитку громадянського суспільства.

Орися Луцевич зауважує, що між стратегіями донорів в Україні немає суттєвих розбіжностей: “Безумовно, кожна донорська організація – ЄС, USAID, Канада мають свої стратегії. Загалом, немає суттєвих розбіжностей – усі документи говорять як про сприятливе середовище, тобто регуляторну рамку для громадянського суспільства, так і   про спроможність самого сектору. Часто в них іде мова і про співпрацю влади та громадянського суспільства. Відмінність може бути у підходах, наприклад, щодо побудови спроможності, та в індикаторах цієї спроможності”.

Виокремлені виклики

Очікується, що огляд Проекту ЄС щодо Національної стратегії буде представлено у червні цього року. Однак, експерти вже мають що сказати після консультацій з громадськими організаціями в Києві.  “Є такий настрій, що не потрібно зарегульовувати сектор. Є недовіра загалом до влади – і чим менше законів, підзаконних актів, тим краще, тим ширше поле свободи”, – розповідає Орися Луцевич.

Уже можна сказати напевне, що закон про е-декларування для антикорупційних активістів буде згадуватися як такий, що порушує один із пунктів Нацстратегії, підписаної Президентом, про створення сприятливого середовища для діяльності громадських організацій.

Ще однією проблемою є часткове невиконання урядового плану заходів на 2017 рік цього документу. Нагадаємо, що згідно із останнім громадським звітом, він виконаний лише наполовину, а діяльність Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Президентові України оцінено як не надто ефективну.

Більше – в огляді Європейського Простору

Матеріал підготовлений в рамках The EU Project for Civil Society Development in Ukraine. Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні створено задля зміцнення українського громадянського суспільства шляхом посилення ролі організацій громадянського суспільства у реалізації та моніторингу демократичних реформ та всебічному соціально-економічному розвитку в країні.