Як працює медіа-кетчинг. На Deadline не існує однокрокових стратегій охоплення

На сьогоднішній день в Україні все ще налічується близько 700 державних видань,  понад 100 телеканалів та 5000 «живих» ЗМІ. Співзасновниця Deadline.com.ua Олександра Стельмахова пояснила як змінюється ринок медіа в Україні та що очікувати в сегменті надалі – в 2018-2019 роках.

 Останні роки вУкраїні йде серйозна конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн видань. Останні мусять постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях.

 «Онлайн ЗМІ, щоб утриматися на плаву, не завжди дбають про фактчекінг (точність фактів) чи відсутність помилок у тексті, а переймаються першістю у подачі новин та рейтингами. Звичайно, першість подачі новин – це споконвічна боротьба ЗМІ. Інші види медіа також змагаються між собою, але основний їх конкурент – онлайн-ЗМІ, які є більш доступними, перемагають у гонитві за першість та можуть надати куди більше інформації, ніж традиційні ЗМІ», –  вважає користувач ресурсу, аналітик видання AgroPolit.com Олександр Ярощук. 

Що змінилось у медіа України за 30 років

 На процес створення чи просування брендів у медіа слід завжди дивитись через призму конкуренції. Розмір ринку, гравці, доступний інструментарій. Якщо пригадати ринок  медіа в Україні 30 років тому, то з телефонних інтерв’ю  кореспонденти перетекли у Фейсбук. Спостерігати за висловлюваннями лідерів, а потім робити з цього новину – для більшості означає писати цікаві репортажі.Але Фейсбук помирає для медіа! Експерти Research & Branding Group вияснили, що довіряють суспільно політичній інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в країні!

 «Якщо намагатися виділити загальний тренд, я б сказала що в медіа нескінченна кількість коротких хайпів замість поступово наростаючих трендів», – коментує співзасновник та маркетинг-директор медіа-платформи Deadline.com.ua Олександра Стельмахова.

  Ледь виживають в Українірегіональні видання. На обласному та районному рівнях практично немає конкуренції. Прогресивна частина суспільства користується Інтернет-джерелами, а це зменшує ринок читачів друкованих видань. Як результат, нові видавці не мають стимулу виходити на ринок, адже читацька аудиторія надто мала. Чому?

 Причин декілька:

-              Немає компетенції як робити медіа

-              Немає достатньої  «нішевої» аудиторії по темі

-              Одна й та сама людина читає одночасно 5-10 видань

За данними НСЖУ низька купівельна спроможність аудиторії споживачів поки не дозволяє локальним ЗМІ бути повністю незалежними від влади або місцевого бізнесу. А для друкованих ЗМІ, великим навантаженням на редакцію є поліграфічні послуги, вартість паперу і вартість поширення.

*  Приблизні дані трендів

 За даними statista.com ринок друкованих ЗМІ в США з 1970 по 2016 скоротивсяз 1750 редакцій до 1300, тобто на 25% та продовжує падінняприблизно на 8% у рік. Але з 2004 по теперішній час кількість журналівзберігається приблизно на однаковому рівні.

Кількість ЗМІ в Україні перевищує показник США у 2 рази, Франції в 10 разів.

 Формування нового ринку 

Часицифрової журналістикивже настали в Україні.Межі між класичними журналістами та іншими представниками суспільства, котрі поширюють інформацію, все більше стираються.

 Усправі Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Європейський суд з прав людини зазначив дуже важливу річ: неурядові організації, які залучені до вирішення суспільно важливих питань, виконують роль “сторожового пса суспільства” і тому їхня діяльність є такою ж важливою, які і діяльність преси. Це твердження поширюється і на блогерів. Суд пішов ще далі і у справі Gillberg v. Sweden (2012), що було також повторено у Конвенції Ради Європи з доступу до офіційних документів, буквально зазначив наступне: “У світі Інтернету відмінності між журналістами та іншими членами суспільства швидко зникають. Не може існувати справжньої демократії без прозорості, яку громадяни можуть не лише використовувати, але й сприяти їй”.  

 Що ж до журналістської освіти в Україні, то є популярна думка, що факультети журналістики не можуть дати сьогодні тих знань і навичок, які потрібні для роботи у “полі”.  

 Журналістська освіта в Україні перебуває у хронічно поганому стані, про що свідчать результати першого дослідження«Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні», яке ГО «Детектор медіа» провела у 2016 році, коментує користувачка ресурсу, координаторка медіа проектів ГО «Детектор медіа», старша викладачка Могилянської Школи Журналістики –  Олена Демченко.

 Згідно дослідження загальні тенденції стану журналістської освіти в Україні такі:

1. Високий рівень незадоволеності якістю української журналістської університетської освіти з боку переважної більшості випускників ВОЗ.
2. У багатьох ВОЗ присутня бюрократія, тиск на студентів, формалізовані стосунки по вертикалі, які негативно впливають на навчальний процес.
3. У переважній більшості ВОЗ – невідповідність університетської освіти з журналістики Болонській системі, збереження пост-радянських методів навчання.
4. Низький рівень значної кількості викладацького складу, великий відсоток дисциплін «ні про що» у багатьох ВОЗ.
5. Філологічний напрямок освіти замість журналістської.
6. Погана технічна база.
7. Брак співпраці між кафедрами в межах як України, так і інших країн.
8. Студенти більшості ВОЗ вже з 2-3 року ідуть працювати, бо не отримують відповідних практичних навичок.

  Інтелект як бізнес

 На практиці часто виникає потреба узгодження дій об’єднань чи людей, їхніх планів, тощо. Є випадки, коли інтереси не збігаються. У таких ситуаціях є можливість знайти найкраще рішення для поведінки учасників, зобов’язаних погоджувати дії при зіткненні інтересів. Теорія ігор та mediacatchingвсе ширше проникає в практику економічних рішень і досліджень, в тому числі завдякиDeadline. Цеможна розглядати як тренд, що допомагає підвищити ефективність планових і управлінських рішень.Тренд має велике значення при вирішенні завдань в промисловості, сільському господарстві, транспорті, у торгівлі, при укладанні договорів на будь-яких ієрархічних рівнях, та інших випадках. Це означає, що можна винайти оптимальні правила поведінки кожного боку, сторони, яка залучена в рішенні ситуації.

 «Читач психологічно втомлюється від скандалів та інтриг в новинах в будь-яких проявах та рухається до того, щоб усамітнитися з тим контентом, який йому потрібен. А не йде потоком через усі ЗМІ напролом. При цьому читач не став багатішим, а став більш уважним. Найефективніші канали комунікацій  – це ті, які не використовує конкурент, але аудиторія яких найбільше відповідає суті повідомлень для товарів чи послуг», – коментують в Deadline.

 За півроку існування проекту експертами надано більше 1200 коментарів у ЗМІ. Середній час для короткого коментаря чи репортажу становить 2-3 дні.

 Справка:

Deadline – перша професійна медіа-платформа для експертів і журналістів в Україні. Це безкоштовний для ЗМІ сучасний сервісізпросуванням термінових запитів від ЗМІ з метою швидше отримати якісні відповіді, внутрішнім чатом для прямого спілкування ньюсмейкерів і журналістів. Експертів можна знайти не лише по галузі, а й по місту і навіть за ступенем активності і успішності на платформі.Deadline– партнер Асамблеї докторів наук з державного управління, рекомендований Internewsта сотнею інших відомих організаційяк експерт по ринку медіа в Україні.