Східне Партнерство: не проґавити можливості

Політика Східного партнерства ЄС – це не тільки про стосунки на найвищому державному рівні, але й про розвиток громадянського суспільства та широкі можливості для співпраці. Як максимально ефективно скористатися цими можливостями, дізнавалися активісти, посадовці та студенти з восьми західних областей України. Регіональний семінар 9 жовтня у Чернівцях провела Рада зовнішньої політики “Українська призма” за сприяння Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та проекту «Громадська синергія».

Що таке Східне партнерство? Що об’єднує Україну та інші п’ять країн регіону? Де шукати партнерів та ресурси для своїх проектів – в Україні, СхП та ЄС? На всі ці питання дали відповіді експерти Ради зовнішньої політики “Українська призма”, розказавши про ключові сфери співпраці в рамках політики Східного партнерства.

 Східне партнерство є особливим виміром Європейської політики сусідства ЄС у східному напрямі. Політика включає в себе спільну ініціативу, що об’єднує інституції ЄС, країни-члени ЄС та 6 країн-партнерів: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Ця політика передбачала більш амбіційний підхід до співпраці ЄС та країн-партнерів, а в її рамках надається фінансова підтримка, яка є додатковою до макрофінансової допомоги ЄС. СхП мусить іти паралельно з тим, що вже є двосторонніх домовленостях, – пояснив загальні принципи багатостороннього формату співпраці в СхП Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики “Українська призма” та національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Водночас, про двосторонній трек співпраці також не вартно забувати, особливо – з сусідами.  На Буковині Сергій Герасимчук зробив акцент на стосунках з Румунією та Молдовою:

Відносини України із сусідніми державами Молдовою та Румунією почасти є недооціненими. Разом з тим, у відносинах Києва з Бухарестом та Кишинеу впродовж останнього року спостерігається значна динаміка. Перспективи відносин, серед іншого, визначаються політичною ситуацією в кожній з трьох держав.

Пріоритетом Східного партнерства номер один визначено економічну співпрацю, зазначив Юрій Вдовенко. Ондак, експерти визнають, в контексті розвитку глобальних економічних процесів всі країни-партнери за час існування СхП зіткнулись з фактом погіршення внутрішньоекономічної ситуації: Грузія, Молдова та Україна зазнали значних витрат від згортання співробітництва РФ, яке стало відповіддю на обрання ними проєвропейського курсу; Білорусь та Вірменія – через суттєву залежність від РФ та структурні проблеми національних економік; Азербайджан – через зміну світової кон’юнктури на сировинних ринках.

А от у сфері безпеки ЄС не веде активного діалогу з державами саме в рамках Східного партнерства. Цей діалог відбувається або на двосторонній основі, або в якості підтримки різних ініціатив інших міжнародних організацій – в перш у чергу, ОБСЄ, відмітила Ганна Шелест.

Однією з особливостей Східного Партнерства є широке залучення громадськості, зокрема за допомогою Форуму громадянського суспільства – багатонаціональної платформи організацій громадянського суспільства з країн-членів ЄС, країн Східного Партнерства, європейських та міжнародних мереж. Як долучитися до цієї роботи і стати членом Української національної платформи Форуму, учасникам семінару розповіла Надія Бурейко.

Учасники семінару не тільки більше дізналися про політику Східного партнерства, але й започаткували корисні знайомства, з яких народяться спільні проекти.

Тим часом “Українська призма” вже готує чергові регіональні семінари – в Чернігові та Одесі.