Фестиваль знань та нетворкінгу. Яким був VII Форум громадянського суспільства
Рекордні майже півтори тисячі громадських організацій та більше 2000 активістів та активісток з усіх українських теренів зібралися всьоме на Форум громадянського суспільства - повчитися, ...
Додано:
Громадський Простір
Рекордні майже півтори тисячі громадських організацій та більше 2000 активістів та активісток з усіх українських теренів зібралися всьоме на Форум громадянського суспільства – повчитися, понетворкати, запрезентувати свої успіхи, інновації, показати і розказати колегам успішні практики, подискутувати про трансформації в країні, зміни на місцях і накреслити візії розвитку громадянського суспільства.
Понад 100 активностей; кілька сотень спікерів, експертів, волонтерів, представники всіх секторів – всіх рівнів.
Тема цьогорічного Форуму -“Мрія 3.0 Спроектований вплив”. Учасникам запропонували подивитися на мрію – як на амбітний проект, що його ми можемо реалізувати всі разом.
На старті Форуму зачитано звернення Президента України до учасників Форуму: “Сильна і свідома громадськість покликана бути невичерпним джерелом суспільного розвитку. Особливо актуальною, на мій погляд, є реалізація міжсекторальних проектів, спрямованих на протидію російській гібридній агресії проти України”.
І 2 тисячі активних людей Форуму влаштували в Олімпійському флешмоб на підтримку Сенцова, піднявши догори плакати із надрукованим хештегом #SaveOlegSentsov – тим самим продемонструвати собі і світу, що маємо пам’ятати про всіх ув’язнених і об’єднуватися, аби працювати на їхнє звільнення.
“Сьогодні громадянське суспільство відіграє одну з провідних ролей у просуванні демократичних реформ і воно також є рушієм спротиву тим, хто намагається відвернути Україну від її європейського шляху. Українці довіряють тому, що на рівні громад роблять активісти громадських організацій. Ця платформа, яку Ви створили, дійсно відображає суть громадянського суспільства в Україні… Саме Ви сьогодні просуваєте країну до миру, добробуту та свободи”, – такими словами учасників Форуму привітала директорка Місії USAID в Україні, Білорусі та Молдові Сюзан Косінскі Фрітц.
Посол Європейського союзу в Україні Хюг Мінгарелі згадав також про високий рівень довіри до громадських інституцій та й про виклики теж: “Велика честь для ЄС асоціюватися з цією подією. ЄС знаходиться тут для підтримки процесу реформ, а Ви власне є рушійною силою цих реформ. Громадянське суспільство є однією з 3х інституцій. що користується найбільшою довірою в цій країні. І протягом останніх років рівень довіри до громадянського суспільства зріс. Ви є майбутнє України. Ми в ЄС прийняли рішення продовжувати створювати партнерські відносини з ОГС. На сьогодні більше ніж 5% бюджету допомоги спрямовано на розбудову спроможності організацій громадянського суспільства та на підтримку фінансування діяльності”.
Пан посол звернув увагу на проблему нападів та переслідувань – протягом останнього року більше 50 нерозкритих злочинів проти активістів. “Найбільш трагічним випадком є напад на Катерину Гандзюк. Ця активність нас дуже турбує. Ми звертаємося до влади України зробити все можливе, аби захистити громадських активістів, щоб ці випадки були розслідувані, а винні були заарештовані. Я хочу запевнити вас, що ми будемо наполягати на тому, щоб влада зробила все можливе, аби такі випадки припинились. Ми також бачимо, що влада створила певний інструментарій, аби мати партнерські стосунки з ГО. У 2018 році на 70 % збільшилась частка бюджету фінансування громадянського суспільства. Важливо, аби ми обмінювалися досвідом та успішними практиками. Ми розуміємо, що в деяких напрямках ви конкуруєте з певними структурами, але ця конкуренція може бути перетворена на партнерство”.
“Мій перший заклик до громадянського суспільства: продовжуйте ставити амбітні цілі та високі стандарти для сприяння реалізації реформ. Використовуйте свій надзвичайно цінний досвід та високий рівень довіри, щоб розширювати можливості для молоді та допомогти їм повірити в те, що вони можуть творити справжні зміни. Залишайтеся об’єднаними та співпрацюйте з урядом у процесі вироблення політики, просуваючи права людини, гідність та толерантність. І, наостанок, для того, щоб громадянське суспільство процвітало та сприяло більш інклюзивному, рівноправному та стабільному суспільству, неодмінними є інноваційні підходи”, – у своєму вітальному слові зауважила Оснат Лубрані, Координаторка системи ООН, Координаторка з гуманітарних питань і Постійна представниця ПРООН в Україні.
Посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом на завершення вітальної частини Форуму побажав громадянському суспільству залучати до своєї роботи якомога більше людей.
Гроші є?
Однією з нагальних потреб для громадянського суспільства є фінансова стабільність. Кілька дискусій та тематичних майстерень були присвячені фінансовій спроможності ОГС.
Експерти говорять, що ГО повинні прагнути фінансової незалежності та диверсифікувати джерела своїх доходів. Задля цього організації громадянського суспільства в Україні заохочують до соціального підприємництва, надавати платні послуги на статутну діяльність. Цікавою темою стало державне фінансування громадянського суспільства, що викликало жваве обговорення та питання із залу.
Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства ініціював дискусію “Гроші є – державне фінансування громадянського суспільства”, аби представники ГО та державних структур поділилися своїм досвідом та баченням покращення системи державного фінансування громадського сектору.
Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства на Європейському Просторі протягом місяця проводив онлайн опитування серед активістів та представників громадянського суспільства щодо державного фінансування третього сектору на національному та регіональному рівнях.
100% респондентів вважають, що система державного фінансування організацій громадянського суспільства потребує змін.
Майже 70% опитаних збираються подавати заявки на отримання бюджетних коштів наступного року.
Онлайн опитування серед активістів та представників громадянського суспільства було проведено з 17.10 до 10.11. Джерело
Минулого року 296,8 мільйонів гривень було виділено з державного бюджету для фінансування громадських організацій. У цю суму увійшли кошти Міністерства соціальної політики, Міністерства молоді та спорту та Міністерства культури.
Якщо ж подивитися на обсяги фінансування Міжнародного фонду “Відродження”, то організаціям громадянського суспільства у 2017 році було надано приблизно таку ж суму – 237,6 мільйонів гривень.
Максим Лациба, керівник програм УНЦПД, зауважив, що питання в тому, як зробити гроші з державного бюджету доступними для громадських організацій.
“Я б сказав так: “гроші є, але ви їх не отримаєте”, “гроші є, але вони нам не допоможуть”. Чому? Пояснюю. Тому що, наприклад, найбільший грантодавець українського уряду, а це Міністерство соціальної політики – 105 млн грн в бюджеті України на громадські організації ветеранів та осіб з інвалідністю. Але це стосується лише Всеукраїнських організацій ветеранів та осіб з інвалідністю.
Таке обмеження я вважаю неправильним. Треба це змінювати та розширювати допуск, щоб будь-яка громадська організація (ветеранів та осіб з інвалідністю) мала би право доступу до конкурсу. Більше того, близько 85 млн з коштів, виділених на організації осіб з інвалідністю, проводяться без конкурсу!” – заявив він.
Україні потрібен інститут експертів для ефективного держфінансування громадського сектору
“Європейський Союз реалізує свої програми розвитку громадянського суспільства, а також ми спостерігаємо розвиток державного фінансування. До повного циклу існування проекту як такого держава почала звертатися лише нещодавно. Традиційно на фазі ідентифікації порядок денний, пріоритети просто “спускалися”. Практика цього року – надзвичайно позитивна, зокрема, у секторі культура. Відбуваються стратегічні сесії, діалог з громадськими організаціями. Виникає дещо інша пріоритезація”, – зауважила Тетяна Шульга, координаторка сектору Культура. Громадянське суспільство, Представництво ЄС в Україні.
На її думку, важливим моментом для ефективного державного фінансування громадянського суспільства може бути створення та легітимація інституту експертів.
Бракує порозуміння між органами влади та громадським сектором
“Загалом, сьогодні соціальні послуги децентралізовані – вони передані органам місцевого самоврядування рішенням, які приймаються на місцях. Наскільки є розуміння, наскільки визначаються пріоритети – настільки відбуваються механізми соціального замовлення. Визначення пріоритетів має відбуватися спільно, із залученням громадськості, інших сфер та галузей, бо соціальні послуги мають характер інтегрованості – зі сферою освіти, здоров`я… Момент співпраці є головною тезою”, – заявила Оксана Суліма, керівниця експертної групи Директорату соціальних послуг та інтеграції, Міністерства соціальної політики України.
Максим Лациба зазначив, що закупівля соціальних послуг громадських організацій – це більше ілюзія, ніж реальність.
“Міністерство соціальної політики не закуповує соціальних послуг у громадських організацій. Їх можуть закуповувати місцеві ради, але вони цього не роблять. Тому що вони не хочуть закладати в це гроші. А ми ще з вами не переконали їх в цьому. Адже український уряд взагалі не вміє розвивати громадські організації. Враховуючи, що навіть немає такого терміну, як організаційний розвиток. Тобто, такими словами Міністерство молоді, Міністерство соціальної політики взагалі не користуються. Вони не знають, що це. Тому жодних видатків не закладається на організаційний розвиток. А Міністерство молоді навіть не дає адміністративні видатки. Тобто, молодіжна організація десь повинна знайти гроші, щоб оплатити свого бухгалтера чи канцелярію. Саме тому це питання звучатиме таким чином: “гроші є, але вони вам не допоможуть”.
“У моєму регіоні є одна спільна дилема – і в цьому ви зможете впізнати себе. Часто громадянське суспільство бачить тих, хто подається на отримання державних коштів як таких, що є лояльними до уряду, і що вони не є незалежними. А з іншої сторони, уряд часто думає, що оскільки він підтримує ОГС, то вони не мають бути критичними щодо влади. Але це помилковий посил. І один з принципів, до якого ви маєте прагнути – це те, що громадянське суспільство є незалежним, незважаючи на те, чи воно підтримується з державного бюджету. Тому, навіть якщо ви маєте державну підтримку, то ви маєте бути незалежними, і ви маєте право бути критичними”, – зауважила Ясенка Перович, експертка Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні, керівник проекту «Технічна допомога для розвитку громадянського суспільства» на Західних Балканах та в Туреччині. Детальніше про хід дискусії та результати опитування читайте на Європейському Просторі.
Обговорювались представниками бізнесу та громадського сектору й інвестиції в бізнес, що можуть розвивати громадянське суспільство. Серед найбільш важливих та перспективних напрямків Імпакт-інвестування в Україні на ближчі роки експерти бачать проекти, пов’язані з вирішенням проблем учасників військових дій та внутрішньо переміщених осіб, у сфері зайнятості, в енергозбереженні, в наданні соціальних послуг в широкому розумінні. Але ці імпакт-інвестиції були синергетичними і органічно вписаними в програми розвитку громад, на вирішення проблем яких вони направлені.
Увесь форумний день тривав масовий нетворкінг та розвіртуалізація громадських активістів з усіх куточків України, коридори можливостей Форуму були переповнені нон-стоп. Громадський Простір підтверджує, цьогоріч на Форум приїхало ще більше нових облич та організацій, отже – є нові знайомства та нові шанси для нових звершень та партнерств.
І на завершення Форуму відбулося нагородження переможців премії у сфері комунікацій в громадському секторі – “Піранья року” стали:
- Громадська спілка”Орфанні захворювання України” «Орфанні синиці» в номінації «Найкраща адвокаційна кампанія»
- Програма DOBRE за проект «Громада на мільйон» у номінації “Найкраща мобілізація громади”
- Школа журналістики УКУ і Practicum у номінації “Перший системний курс з комунікацій для НУО”
- Центр Протидії Корупції за проект “Серпом по рейтингу” в номінації “Найкраща фандрейзингова кампанія”
- ІРРП – Інститут розвитку регіональної преси за проект “По той бік новин” в номінації “Зухвала піранья”
- Спільнота “SMM-talks for NGO & media” у номінації “Просування професійних стандартів SMM”
- CASE Україна за кампанію “Рахунок від держави” у номінації “Найкраща просвітницька кампанія”
- Ярина Ключковська у номінації “Легендарна Піранья”
Альбом Форуму – шукайте себе, своїх колег та друзів!