У Києві назвали основні проблеми легалізації іноземців

Отримання іноземцями дозволу на імміграцію, тимчасової або постійної посвідки на проживання, громадянства України вимагає збору великої кількості документів, часто потребує великих вкладень коштів і часу.

Про це розповіли під час прес-конференції 14 грудня експерти ГО «Європа без бар’єрів».

«Першою проблемою, з якою стикаються іноземці під час отримання дозволів на імміграцію, посвідок на проживання, посвідчень закордонного українця і громадянства України, є невичерпність переліку документів, які необхідно підготувати», – розповіла аналітик організації Катерина Кульчицька.

За її словами, попри те, що перелік необхідних документів наведений на сайтах ДМС, МЗС та інших держорганів, і є в нормативних актах, на практиці майже завжди потрібні додаткові документи. Наприклад, окрім реєстрації місця проживання, іноземці подають копію паспорта «поручителя» і дозвіл на проживання від усіх, хто зареєстрований за цією адресою разом із фінансовими зобов’язаннями.

«Найбільш проблемними точками процедур легалізації є реєстрація місця проживання, довідка про несудимість, довідка про вихід з іноземного громадянства після набуття громадянства України», – розповіла вона.

Так, господарі орендованого житла майже ніколи не готові зареєструвати в себе орендатора. Складнощі з реєстрацією призвели до появи чорного ринку «прописки». Реєстрація і відповідні дозволи власника можуть коштувати від 2,5 до 10 тисяч гривень.

Отримання довідок про несудимість часто вимагає особистої присутності іноземця у країні походження. Проте, наприклад, іноземцям, які брали участь в АТО/ООС, небезпечно повертатись до Росії та інших окремих країн. В інших випадках іноземцям доводиться спеціально їхати по довідку через півсвіту, витрачаючи дуже великі кошти.

«Уявіть собі, що вам потрібно злітати по довідку в Таїланд», – зазначила Кульчицька.

Дивіться також: Україна є донором робочої сили для 4-5 країн

Також після набуття або прийняття до громадянства України, особа має в обов’язковому порядку протягом двох років подати документ про вихід із попереднього громадянства. Якщо людині не вдається отримати відповідну довідку, їй загрожує втрата громадянства України, і вона може стати особою без громадянства, якщо її вже позбавили громадянства у країні походження, розповіла Кульчицька.

Також проблемними є такі елементи процедури як отримання довідки про володіння мовою та довідки про наявність засобів до існування або доходи, зазначила вона.

«Довідка про знання мови видається у школах, але щоб знайти таку школу необхідно провести власне «розслідування», адже офіційний перелік навчальних закладів, що видають такі довідки, відсутній. При цьому вивчення мови є особистою справою іноземця, адже немає державних програм з мовної інтеграції, малодоступними є курси вивчення української як іноземної», – додала Кульчицька.

Ще одна важлива проблема – неможливість перевірити стан оформлення документів, додала виконавча директорка «Європи без бар’єрів» Ірина Сушко.

«По-суті, іноземці змушені особисто їздити до підрозділів ДМС, щоб спитати про стан справ, а, для прикладу, процес прийняття до громадянства може тривати більше року, посвідку на постійне проживання можуть оформлювати до року. Особливо це стосується іноземців, які зареєстровані в містах, в яких не проживають. У таких випадках їм доводиться періодично їздити через пів-України, відстояти чергу в іншому місті, щоб спитати, чи готовий їхній документ. Нам відомо, наприклад, про випадок іноземця, який місяцями регулярно їздив з Києва до Одеси, щоб спитати про стан оформлення його документів», – розповіла вона.

У такій ситуації експерти рекомендують впровадити кілька реформ.

«Необхідним є розвиток електронної черги для іноземців, перегляд у бік зменшення обов’язкових документів для легалізації, чіткий і вичерпний список необхідних документів, запровадження сервісу перевірки стану оформлення документа на зразок того, що діє для біометричних документів громадян України, можливість заповнення заяви вдома або онлайн, розвиток інформаційної системи обміну даними між відомствами», – вважає Сушко.

Захід організовано у рамках проекту “Громадська оцінка й адвокація змін до державної політики надання громадянства“, який виконується ГО «Європа без бар’єрів» під егідою Української Національної Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія»

Відеозапис прес-конференції