Більше половини українців зважатимуть на проєвропейськість кандидата у президенти – соцопитування

Більше половини українців – 54% – будуть звертати увагу на проєвропейськість кандидата у президенти. Для майже 18% українців це буде вирішальним фактором; для 36% – важливим, але не принциповим. Такі ...

ASS3075-1-825x400
Більше половини українців зважатимуть на проєвропейськість кандидата у президенти – соцопитування

Більше половини українців – 54% – будуть звертати увагу на проєвропейськість кандидата у президенти. Для майже 18% українців це буде вирішальним фактором; для 36% – важливим, але не принциповим. Такі результати 4-ї хвилі соціологічного опитування, проведеного компанією GfK Україна, повідомив Сергій Солодкий, перший заступник директора Центру «Нова Європа», під час презентації аналітичної записки за результатами дослідження на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Національне опитування проводилося у листопаді-грудні 2018 рокуна замовлення Pact в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.  До опитування були включені питання від Центру «Нова Європа».

23% респондентів не готові відповісти, як вирішувати ситуацію на сході України. 19% вважають, що потрібні перемовини у Будапештському форматі, за участі усіх країн-підписантів меморандуму. На думку 12%, потрібно продовжувати перемовини у рамках нормандського формату і Мінських домовленостей. «Є громадяни, які вважають, що «це внутрішній конфлікт, тому потрібно вести переговори безпосередньо з представниками непідконтрольних територій Донбасу» – таких майже 12%», – розповів Сергій Солодкий. На думку 11,6%, потрібно  задіяти Збройні сили України, щоб відновити контроль відновити контроль над окупованими територіями. 10,8% вважають, що майбутній президент має вести переговори особисто з Владіміром Путіним без участі іноземних посередників, також близько 10% – що окупований Донбас потрібно відпустити і не намагатися повернути.

Половина респондентів не змогли визначитися, який з іноземних лідерів мав би бути прикладом для українського президента. Серед названих керівників, у лідерах опинився президент Білорусі Олександр Лукашенко. «Але якщо у попередніх опитуваннях Лукашенко отримував під 60% схвальних оцінок, то наразі лише 13% сказали, що майбутній лідер має брати приклад із президента Білорусі», – зазначив Сергій Солодкий. На другому і третьому місці за кількістю згадок – федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель (9%) та президент Литви Даля Грибаускайте (5%).

64% українців відповіли, що не відчувають позитивного ефекту від зближення з ЄС; відчувають – 18%. Останні на запитання, що для них є ключовим показником цього позитивного ефекту, найчастіше відповідають, що громадяни почали активніше долучатися до вирішення своїх місцевих проблем, не очікуючи дій з боку держави.

На думку експертів-учасників дискусії щодо результатів дослідження, великий відсоток людей, які не бачать позитивних змін внаслідок зближення з ЄС – наслідок, з одного боку, недостатнього розуміння причинно-наслідкових зв’язків між усіма процесами, які відбуваються в країні, та розумінням, що таке євроінтеграція. З іншого боку – недостатньою рішучістю владних інституцій у впровадженні євроінтеграційних реформ.

Давід Стулік, прес-аташе Представництва ЄС в Україні:

«У нашій роботі ми намагаємося акцентувати на тому, що європейська інтеграція – це втілення європейських стандартів тут, в Україні, у рамках Угоди про асоціацію. Минулого тижня озвучили оцінку виконання Угоди за минулий рік – 52% усіх зобов’язань, трохи більше, ніж половина. І людям потрібно пояснювати зв’язок між цим законодавством про захист прав споживачів, захист довкілля та інше – і їхніми побутовими питаннями: що вони регулюються цими законами, і їх тут потрібно втілювати, щоб люди почали жити краще».

Євген Глібовицький, член Несторівської групи:

«Українці мають внутрішнє відчуття з приводу того, куди потрібно рухатися – ми це бачимо у відповідях на запитання. Але вони поки що не мають вміння створювати інститути, які ці побажання будуть перетворювати у policy (політику), і  policy – у реалізовані кроки».

Роман Шпек, член Стратегічної групи радників ЦНЄ, голова Представництва України при ЄС (2000-2008):

«Державні інститути мають бути сильними. Сильне громадянське суспільство може стимулювати, але не може замінити органи влади… Європейська інтеграція вирішується не стільки у Брюсселі, як в Україні – у наших містах і селах. Доки Україна не підготує себе до переговорів про євроінтеграцію власними зусиллями і коштами, доти нам говоритимуть, що ЄС не може розглядати питання розширення. Порядок в Україні – це наша справа і наша відповідальність».

 

Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Успіх програми "Дітям війни": роль партнерів

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення