Олена Гришутіна про Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ
У рамках проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» було придбано та встановлено теплицю на подвір’ї Полянківської школи, яка має стати центром діяльності учнів в сфері ...
Додано:
powerreform
У рамках проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» було придбано та встановлено теплицю на подвір’ї Полянківської школи, яка має стати центром діяльності учнів в сфері біології, природознавства, дозволить проводити якісні практичні та лабораторні роботи. Іншими словами – допоможе учням увійти у перспективну сферу аграрного виробництва, яка є цікавою ще й з огляду на те, що Баранівська ОТГ позиціонується як органічний простір.
Проте будь-яке обладнання не може бути ефективно використано, якщо немає фахівця, який знає всі тонкощі та допоможе запустити процес. Аби зрушити процес запуску теплиці із мертвої точки командою проекту було зроблено багато спроб знайти відповідного консультанта з Баранівської громади чи з-поза її меж. Допомогла соціальна мережа фейсбук – так ми познайомилися із Оленою Гришутіною. Пані Олена за фахом агрохімік, працює в галузі декоративного рослинництва та квітникарства 26 років, спеціалізується на вирощуванні посадкового матеріалу для озеленення та квітів на зріз в закритому ґрунті.
На запрошення Інституту громадянського суспільства Олена Гришутіна побувала в Баранівській ОТГ, зустрілася з вчителями біології та учнями в смт Полянка, ознайомилася із ситуацією.
Про теплицю, про те, які можливості вона відкриває для учнів, вчителів та місцевих підприємців, ми поговорили з пані Оленою.
Як Ви вперше почули про Баранівську ОТГ?
Знайомство розпочалося із публікацій про Баранівську ОТГ у ФБ на сторінках друзів, пізніше зустрічала публікації на сайті Інституту громадянського суспільства, котрий переглядаю в пошуках корисної інформації для своєї громади, яка вже 4 роки поспіль тупцює на місці і не може дійти компромісу із сусідами та утворити ОТГ. А тут ще й дискусія про закупівлю нібито занадто дорогої теплиці в Полянках трапилася на очі. Завдячуючи пану Івану Савицькому з’явилася нагода поділитися власним досвідом в тепличній справі та отримати живі відчуття та враження від поїздки Україною.
Пані Олено як Ви почали займатися тепличним господарством і Ваше відношення до «італійських теплиць»?
Тепличне господарство – це наша невелика сімейна справа, котру ми з чоловіком розвивали з нуля, самотужки, без залучення фінансування зі сторони, без великих вкладень, крок за кроком освоювали процеси побудови теплиць, підбору оснащення, пошуку власних методів роботи, шляхом експериментів набували досвід. Вважаю такий шлях хоч і важким, але корисним та цікавим. До «італійських теплиць» я відношусь досить опосередковано, бо їх не кожен може собі дозволити. Вкладаючи власні кошти, ми прораховуємо насамперед раціональність таких капіталовкладень. Сучасні європейські технології, українські господарі беруть часто за ідею, відтворюючи щось подібне із доступних матеріалів власноруч. І це добре! Але якщо ми говоримо про навчання дітей, то варто все ж таки, щепити їм любов до пізнання в цивілізованих умовах. Матеріали мають бути якісними, безпечними, легкими в освоєнні. Вартість якісних матеріалів і обладнання не буває низькою.
Після того як Ви побачили теплицю чи вважаєте, що вона занадто дорога як для школярів?
Мабуть, це питання риторичне. Я скажу, що ціна середня. А знайдеться опонент, котрий вважатиме вартість захмарною. Звісно, можна було би вишукувати якусь економнішу комплектацію: нижчий каркас, дешевший матеріал арок, простішу плівку. Але кардинально ціну би це не змінило. Та й чи варто, якщо тих, хто фінансує подібні проекти, ціна теплиці задовольняє і у них не виникає запитань до вартості дарунку, котрий вони роблять громадам за власний кошт. Гадаю, це основний критерій оцінки.
Під час написання проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» автори в проектній заявці запланували, що теплиця стане сучасним відкритим простором для учнів, щоб проводити дослідження, спробувати себе у ролі фермера чи ландшафтного дизайнера, як наслідок бізнес отримає кваліфіковану робочу силу, а місцева влада у тривалій перспективі, матиме позитивний вплив на економічну і соціальну ситуацію в ОТГ. Як Вам така задумка? Чи не занадто амбітна як для однієї теплиці?
Все залежить лише від людей, їхнього бажання працювати та активності. Якщо знайдеться хоч би одна доросла людина, котра відчайдушно любитиме свою справу, котра бачить в рослині не просто продукцію, а цілий космос, та вміє передати свої почуття учням, – у дітей не лишиться шансів байдуже стояти осторонь. І якщо хоч частина учнів принесе цей вогник зацікавленості додому, то з високою долею вірогідності можу сказати, що таке захоплення не просто знадобиться у житті, але й спроможне стати джерелом доходу для родин.
Яку Ви бачите перспективу для учнів, вчителів та місцевої влади від наявності теплиці?
В теплиці можна проростити цікаві культури і спостерігати за їхньою вегетацією в умовах подовженого сезону вирощування. Можливо навчити дітей живцювати рослини (найшвидший спосіб розмноження рослин, вкорінені пагони в короткий час досягають розміру дорослої рослини, зацвітають), щепити живцем, окулювати (щеплення однією брунькою-вічком). Навчити працювати із сучасними матеріалами, ставити експерименти, створюючи для рослин різні умови вирощування і спостерігати за процесом. Всі ці види досліджень включає в собі наука Біологія. Тому саме на вчителів біології потрібно покладатися, аби вони мали бажання дати такий поштовх своїм учням. Тоді буде успіх.
Якщо уявити, що Ви б працювали з дітьми в цій теплиці, з чого почали б?
Показала би, що зі 125 кв. м протягом сезону, шляхом ущільнення культур, оптимізації використання простору, можна отримати суттєвий результат. Почала би із вирощування розсади квітів для клумб громади та живцювання, наприклад самшитів, котрі також можна використати для озеленення шкільних територій. Це дало би змогу вже на осінь отримати видимий результат. Ще варто схиляти учнів до органічного землеробства. Як приклад, можна облаштувати ящик для компосту десь в куточку та поселити там сім’ю каліфорнійських черв’яків. Вони перетворюють органічні рештки на цінне добриво, біогумус, та ще й на додачу за ними дуже цікаво спостерігати.
Чи бачите практичну користь в навчальному, гуртковому та комерційному напрямку від теплиці?
Звісно. Все вище перераховане неодмінно принесе таку користь.
На Вашу думку, яку виручку за сезон можна отримати з такої теплиці площею 125 кв м?
Площа невелика, теплиця без опалення, є теплові гармати для підстраховки на період весняних заморозків та холодних весняних ночей, тому доцільно зробити акцент на розсаді квітів. Площа столів, котрими обладнана теплиця, дозволяє виростити біля 5 тис. розсади та отримати десь 25 тис. грн за сезон. При ущільнені культур, перед посівом квітів, в період невисоких весняних температур можна «вигнати» цибулю на перо, і заробити ще біля 20 тис. грн. Після продажу розсади квітів можна садити детермінантні сорти томатів і отримати ще якусь невелику суму. 50 тис. грн заробити за сезон можливо із 120кв.м теплиці, але для цього потрібно добре відпрацювати технологію в даній конкретній теплиці.
Чи хотіли б Ви таку теплицю у школі Вашої громади?
Якщо це буде дарунок, як у Баранівській ОТГ, то будь-яка громада не впустить можливість мати таку навчально-практичну базу. А я є частиною своєї громади. Звичайно!
Чи готові ділитися власним досвідом з дітьми? Або ж взяти до себе на практику?
Готова. Щоправда, наша робота трудоємка і це мінус, котрий трохи відштовхує молодь, але й цікава – це плюс. Поділюся залюбки.
Ви мали нагоду побувати у швейному і технічному коворкінгах, в яких всі бажаючі мешканці ОТГ за допомогою сучасного обладнання можуть отримувати нові знання, вміння і можливості. Яке Ваше враження?
Враження неоднозначні. Дуже так по-білому позаздрила увазі, котру приділяють Баранівці. Чого тільки варта майстерня, яку обладнали для усіх жителів Баранівської ОТГ, куди діти можуть приходити безкоштовно навчитися працювати на найновішому столярному, швейному обладнанні. А для дорослих взагалі джек-пот, вони можуть прийти в майстерню і за 20-30 грн./год попрацювати на усьому обладнанні та виготовити щось для свого дому. Але засмутило, що нікого з дорослих, котрі би прийшли попрацювати та скористатися цією унікальною можливістю, за час перебування не зустріла. Я живу в пристоличному регіоні і у нас такий дорогий професійний інструмент надають лише в оренду та за добрі гроші. Впевнена, що у нас би черга стояла бажаючих на таких умовах скористатися майстернею і першим би в черзі був мій чоловік, який полюбляє столярити.
Ще одне цікаве спостереження підкреслила: завжди у витоків будь-якої гарної справи є активне ядро громади, але коли справа запущена, важко розігнати хвилю активності і зарядити пасивну частину громади на корпоративну роботу. Знайти людину, чи людей, на котрих можна покласти практичну частину роботи важкувато… От на стадії проектів, реклами, задумів митців вистачає, а виконавців треба вишукувати з мікроскопом, таке воно суспільство в цілому. Зробила також висновок , що живу у раю! Моє містечко Боярка – супер містечко, попри те, що самі боярчани його трохи недооцінюють. Але у нас високий відсоток азартних, активних, небайдужих людей. Сподіваюсь, що це стане запорукою успішної Боярської об’єднаної громади, котра неодмінно відбудеться. У нас величезні можливості в порівнянні з віддаленими регіонами, але саме через це громади в передмісті Києва надто егоїстичні і їм важко домовлятися.
Ваші побажання?
Хочеться щоб все, що отримала Баранівська громада після об’єднання, вона змогла використати максимально ефективно. Але, все ж таки, в “червоному куті” будь-яких реформ та змін стоїть людина, її життя і добробут. До інертної людини добробут не прилипне. Бажаю кожному жителю громади помічати можливості, цікавитися ними, своєю активністю створювати гравітаційне поле особистого добробуту і спільного добробуту громади. Бажаю розквіту!
Проект «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» реалізується Баранівською міською радою, Інститутом громадянського суспільства та ПП «Галекс-Агро» за фінансової підтримки Європейського Союзу.