У Сєвєродонецьку відкрився ювілейний фестиваль «Історія.UA»

22 липня у Сєвєродонецьку Луганської області стартував п’ятий масштабний фестиваль «Історія.UA», започаткований Українським інститутом національної пам’яті для популяризації нових підходів до зацікавлення минулим та руйнування історичних міфів. Фестиваль приурочений до 5-річчя звільнення Совородонецька та інших міст Луганщини, яке відзначається саме в ці дні.

«З фестивалем «Історія.UA» ми приїжджаємо на схід вдруге. Минулого року ми побували в Запоріжжі. Цього ж разу осередком проведення фестивалю обрали Сєвєродонецьк. Обрали не випадково, адже це місто теж пережило «російську весну», і в 2014 році, серед інших населених пунктів Луганщини та Донеччини, було звільнене  українськими військовими від російських найманців. 

Гаслом фестивалю стали слова «Вертаємо своє». «Вертаємо своє» – це про повернення територій, людей і свободи на наші землі. Український прапор має і буде майоріти над кожним звільненим українським населеним пунктом Донецької та Луганської областей. Ми своє повернемо і тут немає місця сумнівам», – відзначила під час заходів перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Фестиваль складався із двох частин: лекційно-презентаційної та музично-мистецької. 

Програма розпочалася у Сєвєродонецькій міській бібліотеці із презентації проекту «2014: початок російсько-української війни» за участі авторів, співробітників Українського інституту національної пам’яті Романа Кулика та Максима Майорова.

«Ця брошура розповідає про початок російсько-української війни. Ми дали хронологію війни 2014-го, ключові події того року. Але ми не обмежились лише цим, а копнули глибше в історію російсько-українського протистояння. Яку подію можна вважати точкою відліку для початку конфліктів народів? Як саме Росія вела експансію і захоплення українських земель? Які особливості сучасної війни та форми її ведення? Ця брошура – спроба дати лаконічні й комплексні відповіді на ці питання. Вона може стати настільною книгою для тих, хто прагне знайти витоки російсько-українського протистояння та пояснити історичний контекст нинішньої війни». – говорить автор видання Роман Кулик. 

Продовжила марафон заходів презентація видань за усноісторичними проектами Українського інституту національної пам’яті – «Дівчата зрізають коси» та «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» (1, 2 частина). 

Розповідаючи про друге видання, співробітниця Інституту, координаторка усноісторичних проектів Тетяна Ковтунович зазначила,  що до 1-ої частини збірника увійшли спогади очевидців та учасників, зокрема, і луганського майдану.

«Коли ми розпочали збір спогадів про майдани в регіонах, які на той час були вже окуповані, переселенці з Криму, Донецької та Луганської областей, боячись за себе та своїх рідних, які часом ще залишалися на окупованій території, по-різному сприймали запрошення на інтерв’ю. Проте більшість таки погодилася, і на основі цих записів було укладено окремі важливі розділи». – зауважила Тетяна Ковтунович. 

Спогади про Майдан та сильні і зворушливі жіночі історії з війни змінилися спогадами про анексію Криму – журналістка, фундаторка інформаційної агенції «Голос Криму» Олена Халімонпрезентувала книгу «Люди «сірої зони» про російську анексію і репресії на українському півострові, яку вона написала спільно з іншою кримською журналісткою Анною Андрієвською. Олена свого часу працювала в Криму і особисто знайома практично з усіма героями книги. 

«До книги увійшли спогади більш як півсотні людей про те, як починалася «російська весна» в Криму, про те, хто і як нею керував, про репресії та катування, через які довелося пройти українським активістам після анексії півострова. Все це бачили на власні очі і жителі міст, які побували під російською окупацією – варто побувати в музеї-катівні, який нещодавно відкрився у Дружківці, щоб у цьому переконатися. Тому про це не можна забувати, про це треба говорити на кожному кроці – щоб цього більше ніколи не повторилося тут. І щоб і Крим, і інші міста сходу України повернули свій статус. Гасло нашої кампанії – “Вертаємо своє”». – розповіла Олена.

Історик, публіцист, викладач, координатор проекту «LIKBEZ. Історичний фронт» Кирило Галушкосвою лекцію про назву і територію України присвятив розвінчуванню міфів, які роками множилися навколо цієї теми.

Учасники майстер-класу із пошуку в архівах «Бази даних: від бідона до інтернету», який провів керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, мали нагоду побачити на власні очі архівні документи та довідатися багато цікавого про те, як працювати зі знайденими документами, про боротьбу з чорними археологами, про електронний архів визвольного руху, який можна знайти за посиланням avr.org.ua, де оцифровано понад 25 000 документів.

Хедлайнером першої частини став голова Українського інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович із лекцією на тему: «Як домовитися з минулим. Що таке і навіщо потрібна політика національної пам’яті?».

«Саме національна пам’ять перетворює певну спільноту на свідому націю. І саме тому наші вороги робили все, щоб знищити нашу національну пам’ять, насаджуючи нам своїх героїв, свої пам’ятники, своє розуміння історії. Гасло “Вертаємо своє”, яке супроводжує цю кампанію – воно і про історію. Ми маємо повернути не лише свою землю, але й власних героїв, власну гідність, власне розуміння минулого і того, що відбувається зараз. Від цього залежить і наша перемога, і наше майбутнє», – наголосив Володимир В’ятрович.

А увечері на площі Перемоги на відвідувачів фестивалю «Історія.UA» чекала мистецька частина і виступи відомих виконавців.

Концерт розпочався із військової ходи, виступу військового оркестру та місцевих творчих колективів. Хедлайнерами фестивалю стали грузинський актор та естрадний співак, великий друг України Вахтанга Кікабідзе, а також потужні українські гурти «Фіолет» та «ТНМК».

Фестиваль «Історія.UA» став яскравою подією для жителів не лише Сєвєродонецька, адже серед відвідувачів були люди з Лисичанська, Рубіжного, Попасної та інших міст Луганської і Донецької областей.

Джерело: УІНП.