Чи дозволять «Волиньприродресурсу» знищити тисячі гектарів боліт та лісів?
Згідно сайту ДНВП «Геоінформ України», станом на 26.07.2019 КП «Волиньприродресурс» має 4 чинних спецдозволи на видобування торфу :6179 від 02-02-2017 на родовище "Стобихівське" в Камінь-Каширському ...
Додано:
Nataliya Kuts
Згідно сайту ДНВП «Геоінформ України», станом на 26.07.2019 КП «Волиньприродресурс» має 4 чинних спецдозволи на видобування торфу :
- 6179 від 02-02-2017 на родовище “Стобихівське” в Камінь-Каширському районі площею 1733,1 га
- 6178 від 02-02-2017 на родовище “Велике Багно” в Маневицькому районі площею 885 га
- 6177 від 02-02-2017 на родовище “Коза-Березина” в Маневицькому районі 553,7 га
- 6176 від 02-02-2017 на родовище “Велике Болото” в Ковельському та Маневицькому районах 3154 га
По наявній у автора інформації, на жодній ділянці видобуток ще не почався. Що й не дивно, бо в спецдозволах зазначено, що видобуток можливий за виконання низки умов, в тому числі умов Мінприроди, які міністерство описало в наказі №540 від 27.12.2016 та в протоколі №12 від 23.12.2016.
Однією з таких умов Мінприроди була вимога пройти державну екологічну експертизу. За нашою інформацією, така експертиза не було пройдена, а в грудні 2017 року екоекпертиза взагалі була відмінена і замінена на більш прогресивну та відкриту процедуру ОВД.
Умови Мінприроди надані КП «Волиньприродресурс» на видобуток торфу
Станом на момент написання статті , в реєстрі ОВД були наявні звіти ОВД щодо трьох родовищ ,окрім родовища Стобихівське.
Проведений аналіз супутникових знімків, планів лісонасаджень, інформації про природно-заповідний фонд з сайту Волинської ОДА та звітів ОВД однозначно свідчить - видобуток торфу в таких обсягах призведе до знищення низки цінних природних територій, зменшення площі лісів і фактично суперечить умовам, встановленим Мінприроди!
Повністю в межах родовища знаходиться гідрологічний заказник “Озеро Скомирське” та гідрологічний заказник “Озеро Стобихівське”, що включають в себе самі озера і частину навколишніх земель. Також в межах родовища лежить озеро Наболотське, яке хоч і немає заповідного статусу, але активно використовується місцевими мешканцями для рибальства і відпочинку, на його березі побудована база УТМР користування якою є безкоштовною для всіх місцевих мешканців. А ділянка №6 цього родовища хоч і лежить в лісі за межами населеного пункту і природно-заповідного фонду, знаходиться в долині річки Стобихівка. І прямо на її межах, нижче за течією починається ландшафтний заказник “Королівка”, створений для збереження природного комплексу із заболоченої заплави р. Стобихівка та прилеглих лісів.
Зеленим позначені межі частини ділянок родовища «Стобихівське» з наявним спецдозволом. Видно, що торф планується видобувати фактично між селами.
Окрім того, родовище знаходиться прямо між селами, в густонаселеній по міркам Волині місцевості, частина земельних ділянок в межах спецдозволу розпайована і надана в приватну власність. Очевидно, що видобуток торфу вимагає осушення і призведе до зниження рівня ґрунтових вод на одних ділянках і підвищення на інших, зміни гідрологічного режиму озер та лісів і є, на нашу думку, недопустимим.
На цьому родовищі в межах спецдозволу існуючих об’єктів природно-заповідного фонду немає. Проте видобуток планується безпосередньо на межі з Рівненським природним заповідником. Фактично, планується знищити частину болотного масиву «Коза-Березина», яка знаходиться у Волинській області, що очевидно вплине негативно і на ту частина болота, що знаходиться в межах Рівненського природного заповідника. До того ж, на цій території планується створення заказнику загальнодержавного значення «Засерхів’є», клопотання про створення якого вже погоджене Мінприроди.
Зелені крапки – межі родовища «Коза-Березина», зелена лінія – межі Рівненського заповідника
З рішенням науково-технічної ради Рівненського природного заповідника та відповідними висновками рівненським науковців щодо недопустимості розробки торфу на родовищі «Коза-Березина» можна ознайомитись за посиланням.
Родовище складається з двох ділянок – північно-західної та південно-східної.
І перша з них майже повністю знаходиться в межах природно-заповідного фонду – заказників «Березово-Вільховий» та «Граддівський». Друга ж включає в себе річку Залізниця та колишню її заплаву, нині меліоровану.
Сині крапки – межі територій ПЗФ. Зелені крапки – межі родовища.
Складається з двох ділянок – північної та південної. І південна ділянка включає в себе два об’єкти природно-заповідного фонду : заказники «Софіянівський резерват» та «Дубова». А на межі ділянки – гідрологічний заказник «Світлий». В межах північної ділянки заповідних територій немає, але вона майже повністю складається з земель державного лісового фонду і включає в себе одне озеро.
Сині крапки – межі територій ПЗФ. Зелені крапки – межі родовища.
Оцінка впливу на довкілля (ОВД)
Станом на момент написання статті в реєстрі ОВД були наявні звіти щодо трьох родовищ –«Велике Багно», «Велике Болото» та «Коза-Березина» .
Фактично, «звітами з оцінки впливу на довкілля» ці документи назвати дуже важко, бо жодних реальних досліджень автори звітів не робили! А про існування територій ПЗФ «забули», зауваження Рівненського природного заповідника були проігноровані. Більше того, автори звітів свідомо брехали – розповідаючи, що на території спецдозволу відсутні рідкісні види флори та фауни. Хоча навіть теоретично така ситуація неможлива на сотнях гектар диких поліських лісів та боліт з об’єктами ПЗФ! Нічого не згадано і про вплив від видобутку торфу на зміну клімату.
Автори звітів ОВД для видобування торфу КП «Волиньприродоресурс»
Самі документи зроблені в стилі «копі-пейст», один від одного відрізняються лише географічно!
А основним аргументом, чому видобуток торфу не вплине негативно на довкілля автори звітів вважать… досвід функціонування інших торфорозробок в регіонів. Мовляв, якщо «кінця світу» внаслідок видобутку торфу в одному конкретному місці не сталось – то можна сміливо видобувати торф по всій Волинській області.
Знайдіть відмінності між двома звітами, окрім географічних назв?
Збереження боліт – збереження планети!
Підсумувавши вищевикладену інформацію, можна зробити наступні висновки – більшість територій, наданих «Волиньприродресурсу» для видобування торфу це природні територій (ліси, озера та болота), які збереглись в доброму природному стані і мають високу природоохоронну цінність. Лише невелика частина це деградовані та осушені торфовища, які знаходяться переважно недалеко від населенних пунктів і використовуються місцевими мешканцями.
Саме в болотах та торфовищах утримується найбільша частка вуглеця, вдвічі більше чим в лісах. А видобуток торфу і деградація боліт – одне з найбільших джерел викидів вуглецю. Тому, з метою зупинення глобального потепління, цивілізовані країни намагаються обмежувати видобуток торфу і більше того, вкладають сотні мійльонів доларів та євро у відновлення вже деградованих боліт.
В той же час, на Волині планують знищити тисячі гектар боліт та заболочених лісів заради видобутку торфу. При цьому, на Волині вже веде таку діяльність державне підприємство «Волиньторф», забезпечуючи потребу промисловості у сировині.
Взагалі, якщо порахувати прибуток від екосистемних послуг (вода, чисте повітря, гриби та ягоди, утримання вуглецю) та заготівлі деревини (за умов ведення сталого лісового господарства) – то виявиться що торф видобувати банально економічно не вигідно!
І якщо депутати обласної ради при погоджені дозволів на використання надр своєму підприємству проігнорували природоохоронні обмеження з зрозумілих причин, то чому це проігнорувала комісія з погодження надання надр в користування Мінприроди – питання відкрите.
ЕПЛ закликає Мінприроди визнати діяльність з видобування торфу на вищеперерахованих родовищах недопустимою і вчинити дії, необхідні для відкликання спецдозволів КП «Волиньприродресурс» на видобуток торфу.
Бо як можна одночасно розповідати про зупиненню глобального потепління і давати «добро» на знищення тисяч гектарів природних екосистем, сприяючи тим самим цьому потеплінню?
Автор висловлює особливу подяку проекту “Природоохоронні ГІС України” за допомогу у оцифруванні картографічних матеріалів.
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
[email protected], [email protected]
(032) 255 76 82