На Компаніївщині більшає шанувальників документального кіно
ХІІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини DOCUDAYS UA у Компаніївському районі, де організатором є ГО «Взаємодія», впевнено розширює свою ...
Додано:
Евгений Кириенко
ХІІ Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини DOCUDAYS UA у Компаніївському районі, де організатором є ГО «Взаємодія», впевнено розширює свою аудиторію.
Якщо минулого року в селі Зелене був закритий показ в Зеленівській загальноосвітній школі, то цього року 4 грудня в цьому селі вже пройшов відкритий показ в приміщенні сільської бібліотеки. Не зважаючи на включений електрообігрівач, у приміщенні було набагато холодніше ніж на вулиці, та це не завадило місцевим мешканцям прийти на показ кінофільму польського режисера Павела Лозінського «Верка». Глядачі перейнялися долею головної героїні, яка разом зі своїм чоловіком взяла опіку над хворою дівчинкою Веркою. Розчуленні побаченим, майже всі присутні висловлювали захоплення мужнім вчинком цієї сім’ї, адже багато хто відмовляється від власних дітей-інвалідів, а тут така любов до чужої дитини з обмеженими можливостями. Та не можна сказати, що реакція на фільм була однозначна, бо одна глядачка покинула кінозал з негативними емоціями і висловом: «Навіщо оце показувати, бридко дивитися!» Та інші глядачі висловили обурення такому вчинку й вислову і підсумували: «Не кожен здатний на співчуття й милосердя. А фільми такі потрібно показувати, щоб ми не забували, що серед нас є люди, яку потребують нашої допомоги.»
Другий показ цього дня був дуже приємний для організаторів і глядачів, адже відбувався він у Роздольському будинку культури, в єдиному будинку культури Компаніївського району, який опалюється. Хочеться відмітити, що опалення організувала громада цього села, побудувавши грубу біля сцени і заготовивши дров.
Дивилися роздоляни російську кінострічку «Разом» (режисер Дєніс Шабаєв), де показана історія поїздки батька з донею на автомобілі. Операторами були як батько, так і донька, тож глядачі спостерігали, як впродовж подорожі дві відеокамери дивилися назустріч одна іншій. Глядачі під час обговорення фільму висловлювали різні думки щодо побаченого, та майже усі відмітили, що хоч тато і намагається зблизитися з донею, та його часто відволікають телефонні дзвінки по роботі. Одна бабуся категорично сказала, що батько не зможе зблизитися з дитиною, краще їм повернутися додому, до бабусі. Однак присутні на показі діти категорично заперечили їй і сказали: «У героїв буде все добре, бо батько почав гратися з донькою і фантазувати, тож їм потрібно разом їхати далі».
Різні відгуки ми чуємо від глядачів про документальні фільми, хтось від них у захваті, а хтось обурений побаченим. Та головне – ніхто не залишається байдужим.